Рішення № 116311852, 30.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8929/22-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лазорка Юрія Михайловича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального концерну «Центр комунального сервісу», про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - відповідач, КП «Київтеплоенерго»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального концерну «Центр комунального сервісу» (далі - КК «Центр комунального сервісу»), про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано КП «Київтеплоенерго»: здійснити перерахунок плати (нарахувань) за послугу з централізованого опалення по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , за опалювальні періоди 2019-2020 роки та 2020-2021 роки відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) та договорів про надання комунальних послуг, укладених до 01.05.2019 року; провести відповідні коригування по особовому рахунку ОСОБА_1 та скасувати заборгованість у сумі 27 290,82 грн. Зобов`язано КП «Київтеплоенерго» скасувати нарахування трьох процентів річних у розмірі 382,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 914,45 грн. по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з КП «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 984,80 грн.

18.10.2023 року представник позивача, в порядку ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі, посилаючись на те, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн. При цьому, до заяви долучено докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

24.11.2023 року до суду надішли заперечення представника позивача на відзив представника відповідача на заяву про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Заперечення обґрунтовані тим, що відповідач необґрунтовано стверджує, що судовим рішенням відмовлено позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. У позовній заяві відповідач просив, зокрема, вирішити питання щодо розподілу судових витрат, тому немає необхідності подавати клопотання про поновлення пропущеного строку. У договорі про надання правової допомоги гонорар адвоката визначений у фіксованому розмірі, тому позивач не зобов`язаний подавати розрахунок погодинної вартості правової допомоги. Акти приймання-передачі наданих послуг додані до заяви про ухвалення додаткового рішення, тому ці доводи відповідача є безпідставними. Можливість стягнення «гонорару успіху» передбачена договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року. Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є реальними та співмірними зі складністю справи.

30.11.2023 року представник відповідача подав до суду відзив на заяву представника позивача про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, у якому просить відмовити в задоволенні вказаної заяви у повному обсязі.

Відзив обґрунтований тим, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: відмовлено позивачу у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу з підстав неподання позивачем документально підтверджених витрат. Заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду 16.10.2023 року без клопотання про поновлення пропущеного строку. До договору про надання професійної правничої допомоги від 17.08.2021 року не надано розрахунку погодинної вартості правової допомоги та акти приймання-передачі послуг за договором. Інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Вимоги представника позивача про стягнення з відповідача вказаних витрат не є співмірними із заявленими позовними вимогами та описом наданих послуг. Також, позов задоволено частково. Представник відповідача вважає, що наявні підстави для зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 0 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Позивач у судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та відзив на заяву представника позивача про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, у якому просить відмовити в задоволенні вказаної заяви у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд вирішив розглядати заяву за відсутності учасників справи.

Дослідивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, перевіривши зміст судового рішення та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року позов ОСОБА_1 до КП «Київтеплоенерго», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, КК «Центр комунального сервісу», про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано КП «Київтеплоенерго»: здійснити перерахунок плати (нарахувань) за послугу з централізованого опалення по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , за опалювальні періоди 2019-2020 роки та 2020-2021 роки відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) та договорів про надання комунальних послуг, укладених до 01.05.2019 року; провести відповідні коригування по особовому рахунку ОСОБА_1 та скасувати заборгованість у сумі 27 290,82 грн. Зобов`язано КП «Київтеплоенерго» скасувати нарахування трьох процентів річних у розмірі 382,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 914,45 грн. по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з КП «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 984,80 грн.

Разом з тим, під час ухвалення рішення судом не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивач у позові зазначив, що додаткові докази судових витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду на підставі абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України. У поданому до суду 29.05.2023 року клопотанні про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представник позивача, враховуючи вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн., додавши на підтвердження цих витрат відповідні документи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Як визначено у ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 міститься висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано:

- копію договору про надання правової допомоги від 17.08.2021 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Райт Солюшинс» та ОСОБА_1 ;

- копію додаткової угоди № 1 до вказаного договору від 30.12.2021 року;

- копію додаткової угоди № 2 до вказаного договору від 30.12.2021 року, згідно з якою договір доповнено пунктом, за змістом якого вартість правової допомоги визначається у формі гонорару, розмір якого становить 6 000,00 грн. за складання та подання позовної заяви; у випадку вирішення справи судом першої інстанції на користь клієнта (виграшу, у тому числі шляхом часткового задоволення позову) клієнт зобов`язується сплатити адвокату 4 000,00 грн. («гонорар успіху»), протягом трьох днів з моменту оголошення рішення суду; інші витрати погоджуються сторонами окремими угодами до договору;

- копію додаткової угоди № 3 до вказаного договору від 31.12.2022 року, згідно з якою п. 3.1 договору доповнено абзацом, за змістом якого за представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в суді першої інстанції по справі клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 2 000,00 грн. за кожне судове засідання, в тому числі, за ті судові засідання, які були перенесені на іншу дату та час;

- копію рахунку на оплату № 01/1708 від 17.08.2021 року за правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 5 000,00 грн.;

- копію рахунку на оплату № 01/1701 від 17.01.2022 року за правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 6 000,00 грн.;

- копію рахунку на оплату № 01/1303 від 13.03.2023 року авансу за представництво інтересів клієнта в судовому засіданні за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 2 000,00 грн.;

- копію меморіального ордеру № @2PL607518 від 17.08.2021 року за правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 5 000,00 грн.;

- копію меморіального ордеру № @2PL830900 від 17.01.2022 року за правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 6 000,00 грн.;

- копію платіжної інструкції № @2PL035425 від 14.03.2023 року авансу за представництво інтересів клієнта в судовому засіданні за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 2 000,00 грн.

- копію рахунку на оплату № 01-1110 від 11.10.2023 року за додаткову винагороду «гонорар успіху» за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 4 000,00 грн.;

- копію рахунку на оплату № 01/2205 від 22.05.2023 року за правову допомогу представництво інтересів в суді за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 2 000,00 грн.;

- копію рахунку на оплату № 01/0108 від 01.08.2023 року за правову допомогу представництво інтересів в суді за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 2 000,00 грн.;

- копію рахунку на оплату № 01/2205 від 22.05.2023 року за правову допомогу представництво інтересів в суді за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 2 000,00 грн.;

- копію платіжної інструкції № @2PL363307 від 02.08.2023 року авансу за представництво інтересів клієнта в судовому засіданні за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 2 000,00 грн.;

- копію платіжної інструкції № @2PL474844 від 13.10.2023 року за правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року на суму 6 000,00 грн.;

- копію Акту приймання-передачі надання послуг від 12.10.023 року, згідно з яким загальний розмір гонорару та наданих адвокатом послуг становить 21 000,00 грн.;

- копію детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги по справі № 757/8929/22-ц, у якому вказано перелік наданих послуг на загальну суму 21 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано документально підтверджені докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті позивачем, у розмірі 21 000,00 грн.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені до стягнення представником позивача, є обґрунтованими, тобто підтвердженими належними доказами.

Оскільки позивачем було заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, проте, суд задовольнив лише дві позовні вимоги, зокрема, в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та скасування нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві представник відповідача зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: відмовлено позивачу у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу з підстав неподання позивачем документально підтверджених витрат.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в рішенні Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року вказано, що на час ухвалення судом рішення позивач не надав до суду документального підтвердження розміру здійснених ним витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, а саме, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та розрахунку таких витрат, тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. З огляду на те, що позивач зазначив, що додаткові докази судових витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть надані після ухвалення рішення суду на підставі абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України, питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу може бути розглянуто після надання позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Крім того, представник відповідача зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду 16.10.2023 року без клопотання про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи, що позивач отримав судове рішення на адресу електронної пошти 11.10.2023 року, а заяву про ухвалення додаткового рішення подав до суду 16.10.2023 року, то суд вважає, що встановлений ЦПК України строк позивачем не пропущено, отже, відсутні підстави для подання позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку.

Також, представник відповідача зазначає, що до договору про надання професійної правничої допомоги від 17.08.2021 року не надано розрахунку погодинної вартості правової допомоги та акти приймання-передачі послуг за договором.

Однак, позивачем надано копію Акту приймання-передачі надання послуг від 12.10.023 року, згідно з яким загальний розмір гонорару та наданих адвокатом послуг становить 21 000,00 грн. та копію детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги по справі № 757/8929/22-ц, у якому вказано перелік наданих послуг на загальну суму 21 000,00 грн.

У ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 міститься висновок, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

З огляду на те, що в договорі про надання правової допомоги від 17.08.2021 року встановлено фіксований розмір гонорару, зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги не є обов`язковим.

Крім того, представник відповідача зазначає про безпідставність стягнення витрат, що є «гонораром успіху».

У постанові Верховного Суду від 28.07.2022 року у справі № 903/781/21 міститься висновок, що чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Верховний Суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог чинного законодавства адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми (у даному випадку - від розміру суми, на яку судом у справі № 903/13/21 буде зменшена заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості, тобто від розміру досягнутого адвокатом результату наданих послуг у справі з майновими вимогам) відповідає такій формі обчислення гонорару як фіксований розмір. При такому порядку обчислення гонорару фактична кількість витраченого адвокатом часу на надання послуг клієнту не має значення, а у підсумку визначається саме чітка фіксована грошова сума. Обставина того, що обчислення гонорару успіху пов`язане з настанням певної події, про яку зазначили суди попередніх інстанцій, є обґрунтованою та логічною в силу самої суті гонорару успіху, можливість обчислення якого залежить виключно від певних подій - досягнутих адвокатом та обумовлених в договорі результатів при наданні послуг правової допомоги. З огляду на викладене Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що визначений у договорі «гонорар успіху» за формою його обчислення не є фіксованим розміром та не відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на те, що договором про надання правової допомоги від 17.08.2021 року передбачена можливість стягнення «гонорару успіху» у фіксованому розмірі, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням «гонорару успіху» є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону.

Представник відповідача вважає, що інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт; вимоги представника позивача про стягнення з відповідача вказаних витрат не є співмірними із заявленими позовними вимогами та описом наданих послуг.

Так, відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши заперечення представника відповідача, викладені у відзиві на заяву, матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи, враховуючи положення ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України та встановлені обставини у справі, суд вважає, що представником відповідача не подано доказів на спростування витрат позивача на правничу допомогу та не доведено неспівмірності витрат на оплату послуг адвокатів з наданими послугами.

Стосовно доводів представника відповідача, що рішенням суду у даній справі позовні вимоги були задоволені частково, суд звертає увагу, що стягує з відповідача в даному випадку витрати позивача на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

З огляду на зазначене, заперечення представника відповідача, викладені у відзиві на заяву про ухвалення додаткового рішення, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Крім того, ч. 5 ст. 137 ЦПК України передбачає право суду, а не обов`язок зменшити розмір витрат на правничу допомогу за клопотанням іншої сторони у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України.

З огляду на зазначене, оскільки в рішенні суду не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі № 757/8929/22-ц.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 263-265, 270, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лазорка Юрія Михайловича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального концерну «Центр комунального сервісу», про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 757/8929/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального концерну «Центр комунального сервісу», про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.

Стягнути з Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: 01001, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 40538421.

Третя особа - Комунальний концерн «Центр комунального сервісу»: 03179, м. Київ, вул. Львівська, буд. 57-А.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 11.12.2023 року.

Суддя Є.С. Хайнацький