Рішення № 116310543, 15.01.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1167/23

Провадження № 2/638/955/24

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

15.01.2024 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді: Штих Т. В.,

за участю секретаря: Зайченко Р. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства Комерціний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 339169,27 грн за кредитним договором № б/н від 06.09.2007 та судові витрати.

В обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_2 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 06.09.2007 року. Відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 59773,41 грн зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 9.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.09.2014.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 , помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком становить 339169,27 грн., з яких: 35213,51 грн. заборгованість за тілом кредиту, 172926,31 грн.заборгованість за відсотками, 14046,89 грн. - заборгованість з комісії, 116982,56 грн. - заборгованість з пені.

08 грудня 2021 року позивачем була направлена претензія до Десятої харківської державної нотаріальної контори. 10 січня 2022 року була отримана відповідь з Сьомої харківської державної нотаріальної контори, в які зазначалось, що претензія кредитора переслана до Шостої харківської державної нотаріальної контори, за місцем заведення спадкової справи та 04.01.2022 отримана відповідь.

08.02.2022 до спадкоємця, ОСОБА_1 направлено лист-претензію, згідно з яким позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 339169,27 грн за кредитним договором № б/н від 06.09.2007 та судові витрати.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 провадження по справі відкрито.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.05.2023 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача до суду не з`явився.

Відповідачка повідомлялась про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення повісток на зазначену у позовній заяві адресу, які повернулись без вручення адресату із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Дзержинського районного суду м. Харкова в рубриці список справ, призначених до розгляду.

У зв`язку з тим, що судом вживалися заходи щодо викликувідповідачки, однак остання в судове засідання не з`явилась, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, також відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачки.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 06.09.2007 року. Відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 59773,41 зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 9.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.09.2014.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 , помер.

На час смерті ОСОБА_2 зобов`язання за вищевказаним кредитним договором не було виконано, в зв`язку з чим станом на день відкриття спадщини перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 339169,27 грн., з яких: 35213,51 грн. заборгованість за тілом кредиту, 172926,31 грн.заборгованість за відсотками, 14046,89 грн. - заборгованість з комісії, 116982,56 грн. - заборгованість з пені

08 грудня 2021 року позивачем була направлена претензія до Десятої харківської державної нотаріальної контори.

15 грудня 2021 року на адресу АТ КБ «ПриватБанк» завідувачем Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Г. Верещакою було направлено лист №2228/02-14 щодо направлення претензії за належністю до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори.

28 грудня 2021 року на адресу АТ КБ «ПриватБанк» завідувачем Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори О. Головащенко було направлено лист №4735/02-14, з якого вбачається, що свідоцтва про право на спадщину на цей час нікому не видавалися. В разі видачі свідоцтва про право на спадщину Вам буде про це повідомлено.

На виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.05.2023, Шостою харківською міською державною нотаріальною конторою було направлено на адресу суду копію спадкової справи.

Згідно з копією спадкової справи, відкритої Шостою харківською міською державною нотаріальною конторою, із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_3 . Інформації щодо звернення ОСОБА_1 не має.

Згідно зіст.608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст.ст.1216, 1218ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.5 ч.1ст.1219 ЦК Українине входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 нього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281, 1282 ЦК України.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За положеннями ст.1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоїн кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

А тому, виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму "Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" N 5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положенняст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Втім, представник позивача в своїй позовній заяві, як на підставу задоволення позову, посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину та повинна нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.

Відповідно до ч.2ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише, зокрема, у разі прийняття майна у спадщину.

Так, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_1 отримала у натурі певне спадкове майно. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулась зовсім інша особа, а саме ОСОБА_3 .

Таким чином, позивач не надав суду доказів, що відповідач, як спадкоємець померлого боржника, отримав майно у спадщину і як наслідок набув обов`язку задовольняти вимоги кредитора.

Крім того, в постанові ВС/КЦС у справі №587/381/15-ц від 04.02.2021 зазначено, що у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Таким чином, суд внаслідок повного та належного дослідження всіх доказів, встановлення всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають, як не доведені суду.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.12,81,133,141,263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У позовних вимогах Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.

Судовий збір вважати сплаченим позивачем.

Повний текст рішення складений 15.01.2024 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.В. ШТИХ