Рішення № 116310537, 15.01.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5449/23

Провадження № 2/638/1154/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.01.2024Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої Штих Т.В.

за участю секретаря Зайченко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові позовну заяву ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Ізюмської міської ради, в якій просить встановити додатковий строк, два місяці, для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини нею після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ізюм померла матір. На випадок своєї смерті мати залишила заповіт від 04.07.2008, яким все своє майно, в тому числі житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 .. Інших спадкоємців не має. Спадкова справа не відкривалась. На момент смерті позивач була зареєстрована за відмінною з померлою адресою. Нотаріусом не видано свідоцтво право на спадщину, у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що своєчасно не звернулася із заявою до нотаріуса у зв`язку з окупацією м. Ізюм. Після деокупації міста в ході досудового розслідування було призначено судово-медичну експертизу тіла матері за результатами якої встановлено спорідненість. Свідоцтво пор смерть матері позивачка отримала 13 травня 2023 року.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином.

Позивач надав заяву про слухання справи без її участі, підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не сповістили.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ізюм Ізюмського району Харківської області.

Листом від 24 травня 2023 року № 304/01-16 Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової Олени Олександрівни позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину через пропуск нею встановленого строку для її прийняття.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився й Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонним; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року по справі № 6-1215цс16, Верховний Суд від таких висновків не відступав, про що свідчить практика застосування норм права у подібних правовідносинах, викладена у постановах від 18 січня 2018 року по справі № 198/476/16, від 01 лютого 2018 року по справі № 712/656/15, від 06 червня 2018 року по справі № 592/9058/17, від 11 липня 2018 року по справі № 381/4482/16-ц, від 25 квітня 2019 року по справі № 761/794/15-ц, від 17 червня 2020 року по справі № 520/10377/17, від 18 травня 2021 року № 615/1337/19 тощо.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім днем прийняття спадщини після померлої відповідно до вимог ст.1270 ЦК України та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року є 10.04.2023 року. Позивач, що є донькою померлої (згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 ) звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 24 травня 2023 року, тобто поза межами строку визначеного ст. 1270 ЦК України Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Окрім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022 Харківська територіальна громада та м. Ізюм включені до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року.

У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду та місто Ізюм віднесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З 01.04.2023 та до 10.09.2023 місто Ізюм було в окупації ворожих військ.

До теперішнього часу, а саме станом на день розгляду справи Харківська міська громада та Ізюмська міська територіальна громада включені до переліку територій можливх бойових дій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виходячи з конкретних обставин справи, оцінивши в сукупності надані позивачем докази, а саме свідоцтво про смерть від 13 травня 2023 року, суд приходить до висновку, що процес з встановлення особи померлої та видача свідоцтва про смерть призвів до істотних труднощей для вчинення дій щодо прийняття спадщини, а відтак позивач пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин, тобто у зв`язку із непереборною обставиною, що виникла незалежно від його волі.

Також, суд враховує факт перебування м. Ізюм Харківської області під окупацією РФ до 10 вересня 2022 року.

Задовольняючи позов, суд визначає позивачу додатковий двомісячних строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 90, 92, 95, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 208-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Ізюмської міської ради (Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ: 26201641) про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) додатковий строк на прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений 15 січня 2023 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча: Т.В. ШТИХ