Рішення № 11631030, 15.10.2010, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

№ 2-972/10

Стахановський міський суд у Луганській області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 жовтня 2010 року, суд у складі: головуючого судді Євтіфієва В.М., у судовому засіданні за відсутності Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах якого діє Прокурор м.Стаханова, позивачів Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області, Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3, яки надали заяву про слухання справи за їх відсутності розглянув у відкритому судовому засіданні, справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області, Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, до ОСОБА_4, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтуванні позовних вимог позивач вказав, в ході перевірки, проведеної Головним державним управлінням охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області (далі: Харківдержрибоохорона), встановлено, що 08 жовтня 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на Печенізькому водосховищі в Кулаківській затоці на території Мартівської сільської ради, Печенізького району, Харківської області, здійснене грубе порушення правил рибальства, яке виразилось у незаконному вилові риби а саме лящів в кількості 10 екз. забороненим для любительського ловлі знаряддям - сіткою рибацькою. Зазначеним правопорушенням державі заподіяно шкоду у розмірі 255 грн.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно із п. 4 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 № 1192, ведення рибного господарства та рибальство повинні здійснюватись з додержанням вимог щодо виконання встановлених норм, лімітів (квот), термінів і правил використання водних живих ресурсів.

Відповідно до п. 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом (далі - правила рибальства), які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.99 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 за № 269/3562), забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Окрім того, згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.99, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювали вилов риби забороненими знаряддями лову сіткою (у них вилучено 1 рибацька сітка «кустарного виготовлення»), тобто займалися промисловим виловом риби. При цьому відповідачі не мали відповідного дозволу.

В зв'язку із зазначеним державним інспектором рибоохорони в Харківській області відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 08 жовтня 2008 року складені протоколи (за № 002435 та № 002504) про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП (грубе порушення правил рибальства), який було направлено до Печенізького районного суду для розгляду по суті.

Постановами Печенізького районного суду від 03 грудня 2008 року по справам № 3-794/08, № 3-795/08 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнані винними у скоєнні правопорушення передбаченого ст.. 85 ч. 4 КУпАП та до них застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. з кожного, з конфіскацією забороненого знаряддя лову - сітки рибацької в кількості - 1 - шт.

Відповідно до вимог ст. 13 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника об'єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2007 «Про судову практику про злочини та інші правопорушення проти довкілля» зазначено, що при визначенні розміру шкоди, заподіяної водним ресурсам, застосовуються такси затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 19.01.1998 № 32 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу».

Згідно із додатком № 1 до вищевказаної постанови «Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами та особами без громадянства цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водних об'єктах України» розраховано розмір шкоди, заподіяної відповідачем водним ресурсам, яка становить 255 грн., що підтверджується довідкою

Харківдержрибоохорони від 23.04.2010 року.

Відповідно до ст.1166 ст.. 1190 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заподіяна державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі і стягується до місцевого бюджету.

Згідно зі ст. 59 Закону України «Про тваринний світ» пред'явлення позовів про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, відноситься до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, мисливського господарства та полювання, рибного господарства та їх територіальних органів, тобто позивачем може бути Харківдержрибоохорона.

Даним виловом риби, з порушенням вищевказаного діючого законодавства України, завдана шкода державним інтересам, необхідність їх захисту покладає на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави відповідно до ч. 2 ст.121 Конституції України.

Тому позивачі вимагають:

- стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області шкоду, заподіяну водним живим ресурсам 08.10.2008 року на Печенізькому водосховищі в Кулаківській затоці на території Мартівської сільської ради, Печенізького району, Харківської області у розмірі 255 грн. на розрахунковий рахунок місцевого бюджету (Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області р/р № 31519921700410, код 24134449, банк ГУДКУ у Харківській області, УДК у Печенізькому районі, МФО 851011) для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Відповідачі заперечень стосовно позовних вимог суду не надав.

Позивачі на позові наполягали, яки визнали відповідачі.

Позов підлягає задоволенню. Дійшовши такого висновку, суд приймає до уваги, що у разі визнання позову ухвалення рішення відбувається у порядку, визначеному ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законник підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідач своїх заперечень проти доказів наданих позивачкою в обґрунтування позовних вимог, суду не надав. Визнання позову відповідачем: не суперечить закону і не порушує права інших осіб.

Ст..11 ч.2 ЦПК України передбачено право осіб яки беруть участь у справі, розпоряджатись своїми правами що до предмету спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно із п. 4 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 № 1192, ведення рибного господарства та рибальство повинні здійснюватись з додержанням вимог щодо виконання встановлених норм, лімітів (квот), термінів і правил використання водних живих ресурсів.

Відповідно до п. 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом (далі - правила рибальства), які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.99 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 за № 269/3562), забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Окрім того, згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.99, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Відповідно до вимог ст. 13 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника об'єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2007 «Про судову практику про злочини та інші правопорушення проти довкілля» зазначено, що при визначенні розміру шкоди, заподіяної водним ресурсам, застосовуються такси затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 19.01.1998 № 32 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу».

Харківдержрибоохорони від 23.04.2010 року.

Відповідно до ст.1166 ст.. 1190 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заподіяна державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі і стягується до місцевого бюджету.

Згідно зі ст. 59 Закону України «Про тваринний світ» пред'явлення позовів про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, відноситься до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, мисливського господарства та полювання, рибного господарства та їх територіальних органів.

Керуючись ст. 7, 10, 11, 57, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст.1166, 1167, 1192, ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області, Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, до ОСОБА_4, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області шкоду, заподіяну водним живим ресурсам 08.10.2008 року на Печенізькому водосховищі в Кулаківській затоці на території Мартівської сільської ради, Печенізького району, Харківської області у розмірі 255 грн. на розрахунковий рахунок місцевого бюджету (Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області р/р № 31519921700410, код 24134449, банк ГУДКУ у Харківській області, УДК у Печенізькому районі, МФО 851011) для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», на користь держави судові витрати з державного мита у сумі 51 грн., с інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 120грн., в сього стягнути 426(чотириста двадцять шість) грн..

Рішення суду може бути оскаржено до цивільної палати Апеляційного суду Луганської області, через суд м. Стаханова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: