Рішення № 11629893, 15.10.2010, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 2-2881/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Морозинській Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кузнєцова М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»

про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1, який уточнив згодом предявлені ним позовні вимоги у судовому засіданні, просить стягнути з відповідача ДП «Шахта ім.Ю.О. Гагаріна» на свою користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., зазначивши, що він працював на підприємстві відповідача в підземних умовах 16 років 7 місяців. Час роботи на шахті під землею, у шкідливих і тяжких умовах праці, негативним чином позначився на його здоровї. У нього розвилася хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з вираженим больовим мязово-тонічним лівобічним корінцевим синдромом. 29.04.2009 року на підприємстві було складено Акт за формою П-4 розслідування хронічного професійного захворювання. В звязку з тим, що стан його здоровя погіршився, йому довелося пройти курс лікування в Обласній клінічній лікарні профзахворювань м. Донецька. Висновком МСЕК від 01.06.2009 року йому було вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності. Йому протипоказана робота в підземних умовах, в контакті з пилом, токсичними газами та речовинами в незадовільних метеоумовах, тяжка фізична праця та вібрація, рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування. Хронічним профзахворюванням та втратою здоровя йому спричинена моральна шкода, яка виразилася в моральних стражданнях та хвилюваннях в звязку з ушкодженням здоровя, порушенням нормальних життєвих функцій та звязків, через неможливість продовження активного життя, порушення відношень з оточуючими, що потребує додаткових зусиль для організації його життя. Він відчуває фізичний біль, йому важко дихати, нагинатися, ходити, підіймати важкі речі, тим самим він обмежений у рухах. Він відчуває фізичний біль у попереку навіть при невеликих навантаженнях. Зміну метеоумов він дуже сильно відчуває на собі, його хвилює слабкість та велика втома, що порушує сон та спокій. Стан здоровя вплинув на його характер, він став дратівливим не тільки з оточуючими, а навіть у сімї. У нього є неповнолітня донька, яку він виховує сам, але за станом здоровя надавати їй нормальну допомогу він не може. Він змушений продовжувати постійне лікування в медичних установах, його дуже дратує те, що він повинен звертатися до сторонніх людей за допомогою, його рідні повинні кидати свої справи та виконувати роботу, яка раніше була його обовязком. Відповідно до ст.1167-1 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України, відповідач несе відповідальність за спричинену йому моральну шкоду, яку він оцінює у 30000 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 18 від 29.04.2009 року, копію трудової книжки, копію висновку лікарсько-експертної комісії КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» № 831 від 10.04.2009р. про наявність у нього хронічного професійного захворювання, копії довідок МСЕК від 01.06.2009р. про встановлення ступеня втрати професійної працездатності та інвалідності, а також медичних обмежень, копії виписок з історій хвороби різних лікарських установ про незадовільний стан свого здоровя.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні предявлені та уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позивач, який перебував у трудових відносинах з підприємством відповідача, звернувся до суду з вимогами про відшкодування йому моральної шкоди за нормами ст.237-1 КЗпП України, однак ним без поважних причин пропущений передбачений ст.233 КЗпП України тримісячний строк для звернення до суду з даним позовом. Просив у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено, що з 15.12.1992р. по 25.05.2009р. ОСОБА_1 працював на різних підземних роботах на підприємстві відповідача ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», в результаті чого ушкодив своє здоров»я. Висновком МСЕК від 01.06.2009 року йому вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності в звязку з хронічним професійним захворюванням - хронічною вертеброгенною попереково-крижовою радикулопатією з вираженим больовим мязово-тонічним лівобічним корінцевим синдромом, а також 3 група інвалідності.

З пояснень позивача йдеться, що в результаті ушкодження здоровя на виробництві йому заподіяна моральна шкода, яка виразилася в моральних стражданнях та хвилюваннях в звязку з ушкодженням здоровя, порушенням нормальних життєвих функцій та звязків, через неможливість продовження активного життя, порушення відношень з оточуючими, що потребує додаткових зусиль для організації його життя. Він відчуває фізичний біль, йому важко дихати, нагинатися, ходити, підіймати важкі речі, тим самим він обмежений у рухах. Він відчуває фізичний біль у попереку навіть при невеликих навантаженнях, не може виконувати ту роботу, яка раніше була його обовязком. Він дуже сильно відчуває на собі зміну метеоумов, його хвилює слабкість та велика втома, що порушує сон та спокій. Стан здоровя вплинув на його характер, він став дратівливим не тільки з оточуючими, а навіть у сімї. Клінічний прогноз лікарів щодо його повного видужання є несприятливим, він змушений продовжувати постійне лікування в медичних установах.

Факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди підтверджується наданими позивачем та дослідженими у судовому засіданні доказами: копією Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 18 від 29.04.2009р., копією висновку лікарсько-експертної комісії КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» № 831 від 10.04.2009р. про наявність у позивача хронічного професійного захворювання, копіями довідок МСЕК від 01.06.2009р. про встановлення позивачу ступеня втрати професійної працездатності та інвалідності, а також медичних обмежень, копіями виписок з історій хвороби різних лікарських установ про незадовільний стан здоровя позивача.

Зазначені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливості вести активний спосіб життя, у зв'язку з чим висновком МСЕК встановлені відповідні обмеження, тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачеві ОСОБА_1 моральної шкоди.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8.10.2008р. № 20-рп/2008, потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання мають право на підставі ст.237-1 КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору пропущений з поважних причин, оскільки через отримане на виробництві хронічне професійне захворювання, яке потягло за собою втрату значної частини працездатності, а також настання 3 групи інвалідності, постійне проходження курсів лікування та обстеження у лікарнях він був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду в межах встановленого ст.233 КЗпП України тримісячного строку, тому приходить до висновку про поновлення зазначеного строку.

Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності 50%, наявність у нього 3 групи інвалідності, неможливість продовження ним колишньої роботи, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, заборону на важку фізичну працю в підземних умовах, в контакті з токсичними газами, вібрацією, у несприятливих метеоумовах,, неможливість відновити втрачене здоров'я, порушення загальновизнаних життєвих зв'язків позивача та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову в розмірі 10 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» (ідентифікаційний код 32782087) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої втратою здоров'я на виробництві, 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» (ідентифікаційний код 32782087) судовий збір на користь держави у розмірі 08 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.00 коп. на спеціальний реєстраційний рахунок суду.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: