Рішення № 116295662, 05.01.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/15394/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги (з урахуванням уточненої позовної заяви):

визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.08.2023 №022147.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також відповідач-1,), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також відповідач-2) про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги обґрунтовані твердженням про безпідставність застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" з огляду на відсутність порушення вимог наказів Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів".

За твердженням ОСОБА_1 , 19.07.2023 під час спілкування з водієм позивача старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Сердюк В.С. зажадав від водія ОСОБА_2 надати йому роздруківку даних роботи цього водія за 19.07.2023. На виконання вимоги державного інспектора водій ОСОБА_2 дістав із тахографа особисту чіп-карту водія і передав її на вимогу для перевірки особистих даних, які містилися на цій карті. Позивач наголошував, що зазначені обставини можуть бути підтверджені відеозаписом з нагрудної камери інспектора. Однак, відповідачем-2 було звинувачено водія ОСОБА_2 у тому, що в нього була відсутня роздруківка даних водія за 19.07.2023 та в тому, що водій не використовує особисту карту водія.

У подальшому, при розгляді справи пояснення ОСОБА_1 не вислуховувалися та взагалі не бралися до уваги. Клопотання про перегляд відеозапису з нагрудної камери державного інспектора Сердюка В.С. щодо обставин та змісту його спілкування з водієм ОСОБА_2 і передання на вимогу інспектора особистої чіп-карти водія залишилося без розгляду.

На думку позивача, зважаючи на пояснення водія, викладені ним в Акті проведення перевірки від 19.07.2023 №019193, справедливих підстав для складання такого акту не було. Складення такого акта та послідуюче винесення постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу позивач вважає незаконним та протиправним, що стало підставою для звернення до суду.

27.12.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідачів проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснювала, що посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення 19.07.2023 рейдової перевірки транспортного засобу позивача було виявлено факт невикористання (неналежного використання) водієм особистої картки до цифрового тахографа (така карта не була вставлена у відповідний слот тахографа).

В свою чергу, в частині доводів позивача про використання водієм особистої картки, її знаходження в тахографі та вилучення водієм з тахографа на прохання інспектора звертала увагу, що окрім свідчень водія та позивача матеріалами справи жодним чином не підтверджується даний факт.

Водночас, з метою підтвердження чи спростування вказаних тверджень водія транспортного засобу інспектором під час проведення перевірки було запропоновано останньому зробити відповідну роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 19.07.2023, оскільки за умови дійсного використання особистої картки відповідна інформація щодо її використання в тахографі та режими роботи водія та транспортного засобу була б відображена на такій роздруківці.

Однак, водій транспортного засобу категорично відмовився зробити відповідну роздруківку.

Відмова водія транспортного засобу зробити роздруківку даних роботи з цифрового тахографа за умови наявності у нього особистої картки водія до такого тахографа, на думку представника відповідачів, свідчить виключно про підтвердження того, що така картка не використовувалася водієм у цифровому тахографі (не була вставлена в тахограф) та відповідна інформація з її використанням не фіксувалася. Вказане свідчить виключно про намагання водія приховати факт невикористання особистої картки, адже відповідна роздруківка була б беззаперечним доказом на спростування тверджень останнього.

Зазначені фактичні обставини підтверджуються, зокрема, відеозаписом процесу перевірки.

Також, представник відповідачів звертала увагу суду, що позивачем на підтвердження своєї позиції щодо дійсного використання водієм на момент проведення перевірки особистої картки в цифровому тахографі до позовної заяви не додано жодних доказів, зокрема, не надано відповідну роздруківку даних роботи тахографа за вказану дату, яка б містила відомості щодо наявності особистої картки водія в слоті тахографа, що свідчить виключно про її (роздруківки) відсутність.

З огляду на викладене, представник відповідача вважала, що спірна постанова винесена відповідно до чинного законодавства уповноваженим державним органом, в рамках повноважень, визначених Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), та щодо належного суб`єкта за наявності встановленого факту порушення.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом

19.07.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №008209 від 14.07.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), копії яких наявні в матеріалах електронної справи, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом KOGEL, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності та використовується для здійснення перевезень ОСОБА_1 .

За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №019193 від 19.07.2023, у якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - на момент перевірки відсутня роздруківка даних роботи водія ОСОБА_2 за 19.07.2023 /а.с.7/.

Водій зі змістом акту від 19.072023 АР 019193 був ознайомлений та засвідчив це власним підписом.

У рядку "Пояснення водія по причини порушень" водій ОСОБА_2 зазначив, що його чіп-карта була в тахографі, працівник попросив пред`явити, водій дістав і дав чіп-карту йому.

08.08.2023, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки прийнята постанова №022147 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якими на позивача накладено штраф на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000,00 грн /а.с. 8/.

Позивач не погодився з винесеною постановою та оскаржив її до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

У силу статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник, окрім іншого, повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

За змістом абзацу третього частини другої статті 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Так, частиною першою статті 2 Закону №2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

А частиною другою цієї статті передбачено, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством /частина третя статті 18 Закону №2344-III/.

За змістом пункту 1.5 розділу I наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (надалі - Положення №340), робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Вимоги Положення №340, згідно з пунктом 1.3 цього Положення, поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції №385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів (п. 3.3 Інструкції №385).

Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій у редакції Закону України від 03.06.2021 №1534-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю").

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з абзацом першим пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 54 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (надалі - Порядок №1567).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав для проведення рейдової перевірки, серед яких значиться перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Висновки щодо правозастосування

З аналізу наведених вище норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених статтею 48 Закону №2344-III зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

При цьому до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (пункт 3.3 Інструкції №385).

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.

Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №120/554/23 та враховані судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

За змістом Акту проведення перевірки №019193 від 19.07.2023 посадовою особою було перевірено транспортний засіб DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом KOGEL, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності та використовується для здійснення перевезень ОСОБА_1 , та виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме "під час здійснення вантажних перевезень згідно ТТН №00000012876 від 19.07.2023 у водія ТЗ ОСОБА_2 відсутня роздруківка даних роботи водія за 19.07.2023, водій не використовує особисту карту водія, чим порушено

вимоги наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 та наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Суд зазначає, що позивач жодним чином не спростовував та не заперечував достовірність інформації в акті перевірки про відсутність у водія ОСОБА_2 на момент проведення рейдової перевірки роздруківки даних роботи водія за 19.07.2023.

ФОП ОСОБА_1 у позовній заяві також не заперечує, що транспортний засіб позивача на момент проведення рейдової перевірки був обладнаний цифровим повіреним контрольним пристроєм (тахографом).

У спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі статті 60 Закону №2344-ІІІ за здійснення перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ, а саме - відсутність роздруківки даних роботи водія.

Позивач у поданій до суду позовній заяві стверджував про відсутність підстав для застосування до спірних відносин приписів Положення №340 та Інструкції №385 з огляду на те, що водій ОСОБА_2 під час проведення перевірки дістав із тахографа особисту чіп-карту водія і передав її на вимогу інспектора для перевірки особистих даних, які містилися на цій карті.

Оцінюючи наведені доводи позивача, суд виходить з таких міркувань.

Посадовими особами відповідача під час здійснення 19.07.2023 рейдової перевірки належного позивачу транспортного засобу була проведена перевірка наявності у водія на момент проведення заходу контролю документів на встановлений тахограф в рамках його належної експлуатації (у тому числі належного використання водієм особистої картки водія до цифрового тахографа та наявності роздруківки даних роботи такого тахографа), обов`язкова наявність яких

визначається відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ.

В свою чергу, порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначається нормами Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385).

Так, за визначенням Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Натомість, картка картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

В свою чергу, перевізники відповідно до пункту 3.5 Інструкції №385:

- забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

- зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

- аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа (пункт 3.6 Інструкції №385).

Таким чином, з огляду на зазначені вище норми, використання тахокарт до аналогового тахографа чи особистої картки водія до цифрового тахографа є щоденним обов`язком водія під час керування транспортним засобом. В свою чергу, на перевізника покладено обов`язок забезпечити водія необхідною кількістю тахокарт чи чинною особистою карткою.

Натомість, посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення рейдових перевірок здійснюється перевірка наявності документів на встановлений тахограф (зокрема, особистої картки водія чи роздруківки даних роботи цифрового тахографа), обов`язкова наявність яких визначається відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ.

Порушення порядку експлуатації встановленого тахографа в частині невикористання чи неналежного використання водієм особистої картки до такого тахографа чи відсутність у водія достатньої кількості паперу для здійснення роздруківок має наслідком відсутність обов`язкового для здійснення перевезень документу, яким є роздруківка даних цифрового тахографа (відповідно до положень статті 48 Закону №2344-ІІІ "інші документи, визначені законодавством"), що не дає можливості зчитати інформацію з такого тахографа.

В контексті зазначеного, щодо доводів позивача про наявність у водія транспортного засобу на момент проведення перевірки чинної особистої картки водія до цифрового тахографа та пов`язану з цим протиправність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за відсутність роздруківки даних роботи цифрового тахографа, вважаємо за доцільне зазначити, що посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення 19.07.2023 рейдової перевірки транспортного засобу позивача було виявлено факт невикористання (неналежного використання) водієм особистої картки до цифрового тахографа (така карта не була вставлена у відповідний слот тахографа).

В свою чергу, в частині доводів позивача про використання водієм особистої картки, її знаходження в тахографі та вилучення водієм з тахографа на прохання інспектора, суд зазначає, що належним доказом цього аргументу позивач була б роздруківка даних роботи водія.

Більш того, зі змісту оглянутого судом відеозапису проведеної перевірки судом виявлено, з метою підтвердження чи спростування вказаних тверджень водія транспортного засобу інспектором під час проведення перевірки було запропоновано останньому зробити відповідну роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 19.07.2023, оскільки за умови дійсного використання особистої картки відповідна інформація щодо її використання в тахографі та режими роботи водія та транспортного засобу була б відображена на такій роздруківці.

Однак, із дослідженого судом відеозапису виявлено, що водій транспортного засобу категорично відмовився зробити відповідну роздруківку. Натомість водій звернувся до інспектора, щоб останній самостійно заліз у кабіну водія та зробив роздруківку.

Однак, суд наголошує, що виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення до відповідальності здійснюється під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) на основі пред`явлених водієм транспортного засобу документів.

Оскільки відповідно до статті 49 Закону №2344-ІІІ обов`язок передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством для здійснення зазначених перевезень, покладено саме на водія транспортного засобу, посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваження щодо самостійного збирання доказів, а мають враховувати виключно ті документи, що їм надаються водіями.

Натомість, відмова водія транспортного засобу зробити роздруківку даних роботи з цифрового тахографа за умови наявності у нього особистої картки водія до такого тахографа свідчить виключно про підтвердження того, що така картка не використовувалася водієм у цифровому тахографі (не була вставлена в тахограф) та відповідна інформація з її використанням не фіксувалася.

Вказане свідчить виключно про намагання водія приховати факт невикористання особистої картки, адже відповідна роздруківка була б беззаперечним доказом на спростування тверджень останнього.

Більш того, позивачем на підтвердження своєї позиції щодо дійсного використання водієм на момент проведення перевірки особистої картки в цифровому тахографі до позовної заяви не додано жодних доказів, зокрема, не надано відповідну роздруківку даних роботи тахографа за 19.07.2023, яка б містила відомості щодо наявності особистої картки водія ОСОБА_2 в слоті тахографа, що також свідчить виключно про її (роздруківки) відсутність.

Суд наголошує, що імперативний обов`язок водія транспортного засобу використовувати особисту картку кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, та мати при собі таку картку чи роздруківку даних роботи цифрового тахографа, а у разі технічної несправності тахографа або картки до нього чи неможливості їх експлуатації з інших причин здійснювати від руки відповідні записи щодо режиму роботи та відпочинку на зворотньому боці паперу, призначеного для роздруківки даних тахографа, прямо передбачений нормами пункту 3.3 Інструкції №385.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що наявність у водія при собі особистої картки не є тотожним використанню водієм особистої картки.

У даній справі відповідач-2 піддав сумніву факт використання водієм ОСОБА_2 особистої картки.

Зі змісту дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери інспектора суду не видається можливим встановити, чи використовував водій особисту картку. Відеозапис містить суперечку між інспектором та водієм, де інспектор стверджує, що ОСОБА_2 дістав картку з гаманця, а водій, заперечуючи, повідомляє, що дістав картку з тахографа на вимогу інспектора.

На пропозицію інспектора перевірки дійсності використання картки водія шляхом роздруківки даних роботи цифрового тахографа ОСОБА_2 відповідає відмовою, потім пропонує інспектору самому залізти в кабіну та роздрукувати дані роботи тахографа.

Суд акцентує увагу, що безспірним доказом використання водієм ОСОБА_2 19.07.2023 особистої картки є роздруківка даних роботи цифрового тахографа за 19.07.2023.

Однак, таку роздруківку даних роботи не надано водієм під час проведення перевірки та не надано позивачем в обґрунтування позову у якості безспірного доказу.

Суд зауважує, що чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена, а тому державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпеки шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Обов`язковими для здійснення внутрішніх перевезень є картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, завдяки яким здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.

Отож під час рейдової перевірки водій зобов`язаний надати особам, які проводять перевірку, з-поміж іншого, роздруківку даних роботи водія. Відсутність (непред`явлення) вказаних документів на час проведення перевірки, незалежно від здійснення міжнародного чи внутрішнього перевезення, є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.

Матеріалами справи підтверджено здійснення транспортним засобом позивача внутрішнього перевезення вантажу без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке у силу абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне порушення.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Підстави для скасування постанови, на які послався позивач: надання водієм ОСОБА_2 із тахографа особистої чіп-карти водія та передача її на вимогу для перевірки особистих даних, які містилися на цій карті - не спростовують допущеного ним порушення - відсутності роздруківки даних роботи водія за 19.07.2023.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 03135, код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков