Рішення № 116292545, 12.01.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 січня 2024 р. Справа № 120/12377/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 5100 грн, що утворилася в результаті несплати штрафних санкцій.

Відповідачка скористалася своїм правом на подання відзиву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог, зокрема вказала, що податкове повідомлення-рішення, яким до неї застосовано штрафні санкції оскаржено у судовому порядку.

Позивачем подано не передбачений у цій категорій справ документ по суті справи, а саме відповідь на відзив, у якому представник позивача наголошує, що рішення суду вказує на узгодженість податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що відповідачка зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачкою рахується податкова заборгованість в сумі 5100 грн, яка складається з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку позивачки, податкових повідомлення-рішенням № 0083660705 від 23.09.2021 року та актом фактичної перевірки № 7761/01-32-07-05/ НОМЕР_1 від 27.08.2021 року.

У зв`язку з самостійною несплатою вказаного боргу, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відтак, суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, позивачем за результатами фактичної перевірки було надіслано відповідачці податкове повідомлення-рішення від 23.09.2021 року № 0083660705, яким до останньої було застосовано штрафні санкції у розмірі 5100 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачкою у судовому порядку.

Натомість, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 року у справі № 120/14325/21 відмовлено у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування, зокрема податкового повідомлення-рішення Форми"С" від 23.09.2021 року за № 0083660705.

Таким чином, вказане свідчить про узгодженість податкового повідомлення-рішення № 0083660705.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вищевказаних положень ПК України позивач у встановленому порядку надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми форми "Ф" № 005720-1308-0232 від 11.05.2023 року позивача повідомлено про податкового боргу платника податків.

Вказана вимога була отримана відповідачем 28.05.2023 року про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні.

Вказана заборгованість на час розгляду справи відповідачкою не сплачена.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не надавав до суду відзив на позовну заяву та/або доказів погашення податкового боргу, оскільки сума податкового зобов`язання є узгодженою, та наявна у відповідача станом на час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає подання даного позову правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - доведеними.

У силу приписів ч. 2 ст. 139 КАС України, за відсутності залучення по вказаній справі свідків та проведення експертиз, судові витрати з відповідача, не стягуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 44069150) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 5100 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович