Постанова № 116292, 05.09.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2006 Справа № 30/175

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ясир Л.О. –доповідач,

суддів: Герасименко І.М., Джихур О.В., ( зміна у складі колегії суддів здійснена на підставі розпорядження №419 від 04.09.2006 року;

при секретарі судового засідання: Нурулаєвій Г.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Сущенко Ольга Володимирівна бухгалтер, довіреність №43 від 01.03.06;

від відповідача: Чікішев Юрій Кузьмич представник, довіреність №1-87 від 06.01.06;

від відповідача: Ярушевський Владислав Євгенович директор, паспорт №АЕ393110 від 29.07.06;

розглядається апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю торгово –промислової групи “Моноліт”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.06р. у справі №30/175

за позовом: приватного підприємства “Амкор”, м. Дніпропетровськ

до: товариства з обмеженою відповідальністю торгово –промислової групи “Моноліт”, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди №0077А та зобов’язання повернути майно

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.09.2006 року.

Приватне підприємство „Амкор” ( далі –ПП “Амкор”) м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової групи „Моноліт” ( далі –ТОВ ТПГ “Моноліт”) м. Дніпропетровськ про розірвання договору оренди (майнового найму) не житлового приміщення №0077А, укладеного між приватним підприємством „Амкор” та ТОВ ТПГ „Моноліт” та про зобов’язання відповідача повернути передане в оренду обладнання по акту приймання-передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував свої договірні зобов’язання, а саме протягом трьох місяців не вносив орендну плату за користування майном, переданим йому в оренду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2006 року по справі №30/175 ( суддя Євстигнєєва Н.М.) позов задоволено частково. В задоволенні вимоги про розірвання договору №0077А від 01.07.2004 року оренди не житлових приміщень –відмовлено. Зобов’язано ТОВ ТПГ „Моноліт” м. Дніпропетровськ, повернути приватному підприємству „Амкор” м. Дніпропетровськ у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили передане в оренду за договором оренди №0077А від 01.07.2004 року обладнання по акту приймання-передачі від 09 серпня 2004 року. Стягнуто з ТОВ ТПГ „Моноліт” м. Дніпропетровськ на користь ПП „Амкор” м. Дніпропетровськ витрати по сплаті державного мита в розмірі 42,50грн. та 59грн. витрат пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення в частині розірвання договору оренди мотивоване тим, що він вже розірваний з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору саме з 05.06.2006 року ( відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України). Оскільки договір оренди припинив свою дію, то відповідач зобов’язаний повернути орендодавцю орендоване майно ( ч. 1 ст 785 ЦК України)

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області, ТОВ ТПГ “Моноліт” звернулося з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Скаржник вважає, що рішення суду не відповідає обставинам справи, судом порушено норми матеріального права.

ПП “Амкор” вважає доводи заявника апеляційної скарги безпідставними, просить рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

На підставі договору оренди №0077А, укладеному між сторонами 01.07.2004 року, орендодавець –ПП “Амкор”, надав відповідачу ТОВ ТПГ “Моноліт” приміщення на першому поверсі з обладнанням, зазначеним в акті приймання-передачі в адміністративно - комерційному комплексі загальною площею 330,4 кв.м., розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Кірова,28-а для громадського харчування, яке належить позивачу на праві власності ( а.с . 69).

Орендоване приміщення було передане орендарю відповідно до умов п.1.1, 4.1 договору оренди по акту приймання-передачі від 09.08.2004 року, який є додатком №1 до договору оренди (а.с.№9).

Строк дії договору встановлено до 25.06.2005 року, однак після закінчення строку оренди сторони продовжували свої право відношення. Тому в силу ст. 764 ЦК України договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Думка відповідача про необхідність нотаріального посвідчення договору від 01.07.2004 року є помилковою. За умовами ст. 793 ЦК України

договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, договір укладений строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Договір №0077А укладено на строк 360 днів, тому нотаріальне посвідчення його не є обов’язковим, а поновлення строку дії договору в порядку ст. 764 ЦК України не змінює строк оренди, встановлений сторонами в договорі.

Договір найму ( оренди) –це платний договір, розмір орендної плати за користування орендованим приміщенням встановлено у пункті 2.1 договору та становить 6000,00грн. на місяць в тому числі податок на додану вартість. Орендна плата вноситься орендарем в такому порядку: перший платіж у вигляді авансу в розмірі орендної плати перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця до 10.07.2004 року; наступні платежі вносяться не пізніше 5-го числа поточного місяця за поточний місяць (п.2.3 договору).

Тобто фактично сторони встановили попередню сплату орендних платежів.

В порушення зазначених умов договору орендар не перерахував

позивачу орендні платежі за січень –березень 2006 року, що ним не заперечується, але відповідач пояснює це неможливістю використання орендованого майна внаслідок дій позивача, який станом на 01.02.2006 року уклав договір оренди на теж саме не житлове приміщення з ПП Палій О.С., яка в свою чергу в той же день переуклала договір суборенди з ПП “Реарді”.

17 березня 2006 року позивач направив на адресу відповідача лист,

яким попереджав про розірвання договору №0077А від 01.07.2004 року. При цьому позивач просив погасити заборгованість по договору оренди та повернути орендоване майно згідно акту приймання-передачі (фіскальний чек 7866 від 17.03.2006 року, а.с.10-11).

Невиконання ТОВ ТПГ “Моноліт” вимог, викладених у вказаному листі, стало підставою для звернення з позовом про розірвання договору оренди не житлового приміщення та зобов’язання відповідача повернути орендоване майно орендодавцю.

Згідно ч.3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Підстави для розірвання договору найма (оренди) з ініціативи наймодавця передбачені ст.783 Цивільного кодексу України, згідно з якою наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Отже, невиконання умов договору щодо внесення платежів за користування орендованим майном не може бути підставою для його розірвання у судовому порядку.

Висновки суду в цій частині рішення є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Підставою для задоволення позову в іншій частині став висновок суду про те, що згідно з вимогою позивача про відмову від договору оренди на підставі ст. 782 ЦК України в зв’язку з порушенням строків сплати орендних платежів, яка отримана відповідачем 05.07.2006 року ( а.с . 65-66), договір найму ( оренди) є розірваним з цієї дати, а орендоване приміщення з обладнанням підлягають поверненню орендодавцеві.

Проте частково задовольняючи позов з вказаних підстав, місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, чим порушив п. 2 ст. 83 ГПК України, оскільки позивач вимогу про повернення орендованого майна пов’язував саме з вимогою про розірвання договору в судовому порядку, а не з вимогою про відмову від нього, яка до того ж пред’явлена вже після порушення даної справи.

Вказані обставини призвели до прийняття частково неправильного рішення, що згідно з ч. 2 ст 104 ГПК України є підставою для його зміни чи скасування рішення.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги ( подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю торгово –промислової групи “Моноліт” м. Дніпропетровськ –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2006 року по справі №30/175 в частині зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової групи „Моноліт” (49029 м. Дніпропетровськ, пров. Кирпичний,1/1), р/р 260053013718 в ДОУ „Ощадбанк”, МФО 305482 ЗКПО 306280) повернути приватному підприємству „Амкор” (49101 м. Дніпропетровськ, пр. Кірова,28-а, кімната 408, р/р 2600720175000 в ДФ „АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 306856, ЗКПО 32897163) у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили передане в оренду за договором оренди №0077А від 01.07.2004 року обладнання по акту приймання-передачі від 09 серпня 2004 року –скасувати.

В решті рішення залишити без змін.

Головуючий Л.О. Ясир

Судді О.В.Джихур

І.М. Герасименко

З оригіналом згідно

Помічник судді С.В.Портна

05.09.06