Рішення № 116291742, 15.01.2024, Оболонський районний суд міста Києва

15.01.2024 Справа № 756/19691/21

Унікальний № 756/19691/21

Провадження № 2/756/487/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

секретаря - Міщенка О.В.,

за участі: представника позивача - Єрьоміна О.В. ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім І» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року позивач ТОВ «Сучасний дім І» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_3 є споживачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає ТОВ «Сучасний дім І».

Як стверджував позивач, він належним чином виконує взятий на себе обов`язок з надання відповідачеві послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Натомість ОСОБА_3 належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і допустила заборгованість з їх оплати за період з 01.05.2019 року по 30.11.2021 року.

З цих підстав позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 вказану заборгованість, що складається з основної суми боргу у розмірі 29 651,09 грн., інфляційних втрат у сумі 2 976,02 грн. та трьох процентів річних у розмірі 1 100,09 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити, вказував що у ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ І» на підставі акта приймання-передачі житлового комплексу від 23 березня 2019 року не виникло право на управління та обслуговування вказаного будинку.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10 листопада 2010 № 933 затверджено структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, окремо по кожному будинку, зокрема, по будинку АДРЕСА_2 .

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01 серпня 2017 року № 932 затверджено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, окремо по кожному будинку, зокрема, по будинку АДРЕСА_2 .

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у серпні 2018 року було створено ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ І», керівником якого є ОСОБА_4 .

До основних видів економічної діяльності ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ І», зокрема, відноситься: комплексне обслуговування об`єктів; загальне прибирання будинків; надання інших комерційних послуг; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; організація будівництва будівель; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво трубопроводів; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

23 березня 2019 року комісією у складі представників ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ 1» та ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ І» був затверджений акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини - будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з балансу ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ 1» (код ЄДРПОУ 32772220) на баланс ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ І» (код ЄДРПОУ 42386489.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за період з 01.05.2019 року по 30.11.2021 року становить 33 727,20 грн., що складається з основної суми боргу у розмірі 29 651,09 грн., інфляційних втрат у сумі 2 976,02 грн. та трьох процентів річних у розмірі 1 100,09 грн.

Між сторонами склалися відносини у сфері житлово-комунальних послуг, які регулюються положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Судом встановлено, що відповідач фактично споживала житлово-комунальні послуги, розрахунок заборгованості складений позивачем за період, коли відповідач набула прав на вищевказану квартиру, тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 638 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність між сторонами договірних правовідносин та підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст.ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що в даній справі зобов`язання відповідача оплатити послуги з утримання будинку та прибудинкової території виникає внаслідок фактичного отримання власником квартири наданих житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги встановлені відповідно до закону, які затверджено органом місцевого самоврядування.

Відповідачем не надано доказів сплати грошей за фактично отримані житлово-комунальні послуги з утримання будинку у зазначений період на погашення заборгованості, тому суд вважає належним виконаний позивачем розрахунок заборгованості за надані комунальні послуги за вказаний період. Об`єктивних доказів ненадання та (або) надання житлово-комунальних послуг неналежної якості до суду не надано і судом не встановлено.

Отже, позивач надавав послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується матеріалами справи, а відповідач в свою чергу належним чином не виконувала обов`язок зі сплати вказаних послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.05.2019 року по 30.11.2021 року у розмірі 29 651,09 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.

Судд перевірив розрахунок заборгованості наданий позивачем та дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 976,02 грн. та трьох процентів річних у розмірі 1 100,09 грн.

При цьому, відповідачем до районного суду не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.

Доводи представника відповідача, що у ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ І» на підставі акта приймання-передачі житлового комплексу від 23 березня 2019 року не виникло право на управління та обслуговування вказаного будинку, суд не бере до уваги з огляду на те, що факт надання послуг по утриманню будинку за адресою: АДРЕСА_3 та прибудинкової території саме ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ І» підтверджується наявними у матеріалах справи договорами про надання відповідних послуг та додатковими угодами до них, актами приймання-передачі, актами здачі-приймання робіт, укладеними між ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ І», як замовником таких послуг, та виконавцями послуг, калькуляціями та рахунками-розшифровками.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім І» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім І» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 32772220) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у сумі 29 651 (двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят одну гривню) 00 копійок, інфляційні втрати у сумі 2 976 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) гривень 02 копійки, три відсотки річних у розмірі 1 100 (одна тисяча сто) гривень 09 копійок та сплачений судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 15.01.2024 року.

Суддя А.В. Шевчук