Ухвала суду № 116290509, 12.01.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.01.2024Справа № 635/520/17 Провадження № 1-кп/554/462/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«12» січня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Полтава матеріали кримінального провадження №12013220140000051 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки ст. Анастасіївка, Слав?янського району, Краснодарського краю, рф, громадянки України, з середньою освітою, вдови, працюючої пакувальним фірми «Шершель», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

На виконання розпорядження голови Верховного Суду від 06.03.2022 року № 2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», Фрунзенським районним судом м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України було направлено до подальшого розгляду до Октябрського районного суду м. Полтави.

Ухвалою суду від 11.11.2022 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

22.09.2023 року до суду надійшло клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно неї. Також в клопотанні просить скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 клопотання про закриття кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності підтримали та просили задовольнити.

В підготовче судове засідання не з`явилася потерпіла ОСОБА_6 з невідомої суду причини, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином, шляхом направлення СМС - повістки на номер телефону НОМЕР_1 , що вказаний у обвинувальному акті та в цивільному позові, поданому до суду 07.03.2023 року. Відповідно до довідки про доставку СМС, судову повістку ОСОБА_6 отримала 30.11.2023 року. Жодних заяв чи клопотань від неї не надходило.

Суд зазначає, що для застосування ст. 49 КК України характерно з?ясування думки потерпілої особи щодо застосування звільнення від кримінальної відповідальності, проте у матеріально-правовому аспекті зміст думки значення не має, а у процесуально-правовому аспекті юридичне значення має лише факт її з?ясування безвідносно змісту в силу імперативного характеру підстави звільнення від кримінальної відповідальності.

Обов?язок повідомлення судом потерпілої особи про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання судом було виконано, потерпілу було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, однак остання до суду не з?явилася з невідомих суду причин, а враховуючи розумність строків розгляду кримінального провадження, а також необхідність невідкладного розгляду такого клопотання (ч.4 ст. 286 КПК України) та право потерпілої приймати участь в судових засіданнях, а не її обов?язок, суд вважає можливим розглянути відповідне клопотання без участі потерпілої.

В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував протизадоволення клопотання, зазначив, що дійсно закінчились строки притягнення обвинуваченої ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Суд, дослідивши подане клопотання, вислухавши думку обвинуваченої, захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: закрити провадження у випадках, встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8, 10 частини 1 або частиною 2 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено що, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України (в редакції Закону України 2341-III від 05.04.2001), який вона вчинила 20 лютого 2008 року.

Згідно вимог ч. 2 ст. 4 КК України (в редакції Закону України 2341-III від 05.04.2001), злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5 ст. 12 КК України (в редакції Закону України 2341-III від 05.04.2001), залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Санкцією ч.1 ст. 115 КК України (в редакції Закону України 2341-III від 05.04.2001), передбачена кримінальна відповідальність від семи до п?ятнадцяти років позбавлення волі, з урахуванням вимог ч.5 ст. 12 КК України (в редакції Закону України 2341-III від 05.04.2001) вказаний злочин, залежно від ступеня тяжкості, належав до особливо тяжкого злочину.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01.07.2020 року, внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 12 КК України.

Так, згідно ч. ч. 1, 3, 6 ст. 12 КПК України (в редакції Закону України від 22.11.2018), кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Враховуючи санкцію ч.1 ст. 115 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 року), з урахуванням вимог ч.6 ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення, залежно від ступеня тяжкості, належить до особливо тяжких злочинів.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, оскільки КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 року) ані скасовує злочинність вчиненого злочину, ані пом`якшує кримінальну відповідальність чи іншим чином ніяк не поліпшує становище обвинуваченої, суд приходить до висновку про необхідність застосування правових норм, в редакції Закону України 2341-III від 05.04.2001, як передбачено ч. 2 ст. 4 КК України.

З вимог ч.ч. 1,2 ст. 44 КК України (в редакції Закону України 2341-III від 05.04.2001) вбачається, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України (в редакції Закону України 2341-III від 05.04.2001), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, зі змісту ст. 49 КК України вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності є обов?язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального злочину; 2) з дня вчинення кримінального злочину і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; 4) особа, до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків, не вчинила нового злочину.

Таким чином, з аналізу вимог ст. ст. 12, 49 КК України можна дійти висновку, що ОСОБА_3 може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею особливо тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років.

Таким чином, оскільки п`ятнадцятирічний строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, закінчився 20 лютого 2023 року, обвинувачена не ухилялась від досудового розслідування та суду, до закінчення, зазначених у ч. 1 ст. 49 КК, строків, не вчинила нового кримінального правопорушення, що у своїй сукупності, із зазначеним вище, свідчить про наявність підстав для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Суд, відповідно до положень ч.3 ст. 285 КПК України, роз`яснив обвинуваченійсуть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Також, обвинуваченій роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав та роз`яснив її право на проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку.

Обвинувачена надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Тож, враховуючи клопотання обвинуваченої, її згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, думку захисника, який підтримав вказане клопотання та думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, та інші вищевикладені обставини, суд вважає можливим задовольнити заявлене клопотання.

Стосовно заявленого потерпілою цивільного позову суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи постановлення ухвали про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову у разі закриття кримінального провадження суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься і в постановах ВС, в тому числі від 16.08.2021 року у справі №644/7193/17.

Тому, у зв`язку із закриттям кримінального провадження, заявлений потерпілою цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 4 289,00 грн. та моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн., слід залишити без розгляду. Водночас, суд роз`яснює потерпілій положення ч.7 ст.128 КПК України, згідно, якої особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Частина 1 статті 122 КПК України передбачає, що витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КПК України експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов`язком.

Стаття 124 КПК України встановлює порядок розподілу процесуальних витрат.

У випадку ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч.2 ст. 124 КПК України).

Стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у випадку закриття кримінального провадження чинний КПК України не регулює.

Аналогічна правова позиція міститься і в постановах ВС, в тому числі від 01.03.2021 року у справі №266/3090/18 (провадження №51-3281кмп19), від 12.09.2022 у справі 203/241/17.

Згідно обвинувального акту, витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні, в загальній сумі становлять 4 341,62 грн.

Оскільки, чинний КПК України передбачає, що лише ухвалення судом обвинувального вироку може бути підставою для стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів (ч. 2 ст.124 КПК України), а в даному випадку кримінальне провадження закривається, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, понесені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави.

Крім того, суд позбавлений можливості вирішити клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про скасування арешт майна, оскільки матеріали кримінального провадження не містять даних про накладення арешту на майно обвинуваченої, в зв`язку з чим суд залишає без розгляду клопотання обвинуваченої в цій частині.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. ст. 2, 7, 9, 284, 285, 286, 288, 314, 369-372 КПК України, ст. ст. 4, 5, 12, 44 49 КК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.5 ч.1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, відповідно до п.5 ч.1 ст. 49 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином) - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_6 її право, відповідно до положень ч.7 ст.128 КПК України, пред`явити позов в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-слюсарний молоток, вилучений під час огляду місця події 23.02.2008 р., який згідно постанови про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 25.02.2008 року, зберігається в камері зберігання речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області - знищити;

-16 відрізків липкої стрічки зі слідами пальців рук; коробку пластикову білого кольору з таблетками (капсулами білого кольору); договір; банку з-під кави «Нескафе»; пачку з-під сигарет «Classic»; дві цигарки "Classic"; дві дактилоплівки з пучками волосся; віконну завісу зі слідами речовини бурого кольору; сковорідку з плямами бурого кольору; ніж кухонний з пластиковою рукояткою чорного кольору; сокиру з дерев`яною основою; подушку з наволочкою з темними плямами; зішкріб речовини бурого кольору; 4 сірники; недопалки з-під сигарети; три аркуші паперу з рукописним текстом; дві пачки з-під цигарок «Next»; вміст порцелянової чашки; упаковку з-під таблеток «Анальгін»; дві металеві сережки; фрагмент газової труби; недопалок; два недопалки «Parlament»; 2 пластикові пляшки «Березовская», «Бонаква»; скляну пляшка зеленного кольору з відбитим горлом; молоток; жіночі штани з тканини чорного кольору з вертикальною смужкою вздовж штанів; жіночі штани чорного кольору; пару кросівок білого кольору на шнурках, ношені; куртку червоного кольору без рукавів; штани спортивні темно-синього кольору, які згідно постанови про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 24.02.2008 року, зберігаються в камері зберігання речових доказів Чугуївського РВ УМВС України в Харківській області - знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1