Ухвала суду № 116286318, 12.01.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/11959/19

Провадження №6/522/1/24

УХВАЛА

12 січня 2024 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовомузасіданні заяву представника Державної казначейської служби України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Спеціалізованої прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду .

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси 19.11.2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зДержавногобюджетуУкраїни шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 377369,00 грн. та судові витрати у розмірі 13250,00 грн.

Стягнуто зДержавногобюджетуУкраїни шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства та суду, у розмірі 3500000,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року змінено, другий та третій абзац резолютивної частини рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року викладено в такій редакції:

Стягнуто зДержавногобюджетуУкраїни на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 377369,00 грн. та судові витрати у розмірі 13250,00 грн.

Стягнуто зДержавногобюджетуУкраїни на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства та суду, у розмірі 1000 000,00 грн.

В іншій частині рішення - залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 16.11.2022 року постанову Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року в частині вирішення вимоги ОСОБА_1 до держави України в особі Державної казначейської служби України, Спеціалізованої прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону про відшкодування втраченого заробітку скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 09.11.2023 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року змінено в частині позовних вимог про відшкодування втраченого заробітку, та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 262557,53 грн.

01.01.2024 року представника Державної казначейської служби України через систему Електронний суд надав заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково по даній справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення суду від 19.11.2020 року, Приморським районним судом м.Одеси 31.05.2022 року було видано виконавчий лист, який було пред`явлено на виконання до Державної казначейської служби України. Постановою Верховного суду від 16.11.2022 року постанову Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року в частині відшкодування втраченого заробітку скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Проте, виконавчий лист №522/11959/19, виданий Приморським районним судом м.Одеси 31.05.2022 року містить резолютивну частину, обов`язок боржника щодо виконання якої частково відсутній, а тому просили визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення втраченого заробітку у розмірі 377369,00 грн.

Ухвалою суду від 05 січня 2024 року було призначено судове засідання з приводу розгляду заяви представника Державної казначейської служби України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково на 12.01.2024 року.

У судове засідання призначене на 12.01.2024 року сторони не з`явилися, в матеріалах справи міститься клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Глазова О.О., в якому останній не заперечував проти задоволення заяви Державної казначейської служби України про визнання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м.Одеси від 31.05.2022 року в частині втраченого заробітку в розмірі 377369,00 грн. таким, що не підлягає виконанню, розгляд заяви просив провести за відсутністю сторони позивача.

Представник Спеціалізованоїпрокуратури увійськовій таоборонній сферіПівденного регіону КришталевичВ.М.12.01.2024року черезканцелярію судунадала заяву,в якій заяву Державної казначейської служби України про визнання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м.Одеси від 31.05.2022 року, таким, що не підлягає виконанню в частині втраченого заробітку в розмірі 377 369,00 грн., підтримала, просила задовольнити, розгляд заяви просила провести без участі представника прокуратури.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 15.01.2024 року.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Спеціалізованої прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду .

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси 19.11.2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 377 369,00 грн. та судові витрати у розмірі 13 250,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства та суду, у розмірі 3 500 000,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року змінено, другий та третій абзац резолютивної частини рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року викладено в такій редакції:

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 377 369,00 грн. та судові витрати у розмірі 13 250,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства та суду, у розмірі 1 000 000,00 грн.

В іншій частині рішення - залишено без змін.

27.04.2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Глазов О.О. звернувся до суду з заявою про видачу виконавчого листа (а.с.183 т.3). Приморським районним судом м.Одеси 31.05.2022 року було видано виконавчий лист на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 377 369,00 грн., судові витрати у розмірі 13 250,00 грн. та компенсацію моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства та суду, у розмірі 1 000 000,00 грн. (а.с.182 т.3). Зазначений виконавчий лист було направлено для виконання до Державної казначейської служби України.

Постановою Верховного суду від 16.11.2022 року постанову Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року в частині вирішення вимоги ОСОБА_1 до держави України в особі Державної казначейської служби України, Спеціалізованої прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону про відшкодування втраченого заробітку скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 09.11.2023 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року змінено в частині позовних вимог про відшкодування втраченого заробітку. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 262 557,53 грн.

28.11.2023 року та 15.12.2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Глазов О.О. звернувся до суду з заявою про видачу виконавчого листа в частині позовних вимог про відшкодування втраченого заробітку у розмірі 262557,53 грн. (а.с.243а, 244 т.4). Приморським районним судом м.Одеси 27.12.2023 року було видано виконавчий лист на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 09.11.2023 року щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи у розмірі 262 557,53 грн. (а.с.244 т.4).

Представника Державної казначейської служби України 01.01.2024 року звернувся до суду з заявою, в якій зазначив, що на виконання рішення суду від 19.11.2020 року, Приморським районним судом м.Одеси 31.05.2022 року було видано виконавчий лист, який було пред`явлено на виконання до Державної казначейської служби України. Постановою Верховного суду від 16.11.2022 року постанову Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року в частині відшкодування втраченого заробітку скасовано, проте, виконавчий лист №522/11959/19, виданий Приморським районним судом м.Одеси 31.05.2022 року, містить резолютивну частину, обов`язок боржника щодо виконання якої частково відсутній, а тому просили визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення втраченого заробітку у розмірі 377369,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.2 ст.432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщойого буловидано помилковоабо якщообов`язокборжника відсутнійповністю чичастково узв`язкуз йогоприпиненням,добровільним виконаннямборжником чиіншою особоюабо зінших причин.

Статтею 129-1 Конституції встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, -і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як вбачається з правового висновку, викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц, підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Судом достеменновстановлено, що постановою Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року змінено, та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 377 369,00 грн., судові витрати у розмірі 13 250,00 грн. та моральну шкоду, завдану внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства та суду, у розмірі 1 000 000,00 грн.,на підставіякої Приморськимрайонним судомм.Одеси31.05.2022року буловидано виконавчийлист щодостягнення вищезазначенихсум.

Постановою Одеського апеляційного суду від 09.11.2023 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року змінено в частині позовних вимог про відшкодування втраченого заробітку та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 262 557,53 грн., на підставі якої Приморським районним судом м.Одеси 27.12.2023 року було видано виконавчий лист щодо стягнення даної суми.

Таким чином,суд вважає,що єпідстави длявизнання виконавчоголиста №522/11959/19,виданого Приморськимрайонним судомм.Одеси31.05.2022року таким,що непідлягає виконаннюу частиністягнення заробітку,не одержаногоним зачас відстороненнявід роботи,у розмірі377369,00грн.,у зв`язкуз частковоюзміною рішеннясуду (останнєпостанова Одеськогоапеляційного судувід 09.11.2023року),а томуприходить довисновку,що визнаннявиконавчого листа,виданого Приморськимрайонним судомм.Одеси31.05.2022року,таким щоне підлягаєвиконанню вчастині стягненняна користь ОСОБА_1 заробітку неодержаного нимза часвідсторонення відроботи,у розмірі377369,00грн. відповідає принципу «верховенства права» (ст.2 ЦПК України) та захисту прав стягувача на виконання рішення суду в розумні строки (ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому суд зазначає, що в іншій частині постанова Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року, на підставі якої 31.05.2022 року було видано виконавчий лист, залишена без змін, тому виконавчий лист, виданий 31.05.2022 року, підлягає подальшому виконанню в частині стягнення судових витрат в розмірі 13 250,00 грн. та компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства та суду, у розмірі 1 000 000,00 грн., в порядку та на підставі ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», п.п.35, 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 р.

На підставі викладеного, враховуючи той факт, що Приморським районним судом м.Одеси 27.12.2023 року було видано новий виконавчий лист щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заробіток, не одержаний ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 262 557,53 грн. згідно постанови Одеського апеляційного суду від 09.11.2023 року, суд приходить до висновку, що заява представника Державної казначейської служби України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 260,261, 263, 268, 353-354, 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Державної казначейської служби України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 31.05.2022 року Приморським районним судом м.Одеси на виконання постанови Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 року по справі №522/11959/19 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заробітку, не одержаного ним за час відсторонення від роботи, у розмірі 377 369,00 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 15.01.2024 року.

Суддя Л.В. Домусчі