Рішення № 116279230, 05.12.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9464/23

Провадження № 2-о/727/350/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді - Слободян Г.М.

присяжних: Космачевська Л.Т., Лупол М.М.

секретар судового засідання - Вакарчук Т.Р.

сторін по справі:

заявника ОСОБА_1 і в його інтересах представника, адвоката Павчук С.

заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання с. Луковці Чернівецького району Чернівецької області); заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ), Орган опіки і піклування Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ: 36068147; юридична адреса: м. Чернівці, площа Центральна, 1) про усиновлення повнолітніх осіб, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог.

До Шевченківського райсуду м. Чернівці з заявою звернувся ОСОБА_1 , 1958 року народження про усиновлення повнолітніх осіб - ОСОБА_2 , 1978 року народження та ОСОБА_3 , 1980 року народження. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що він є громадянином України та має зареєстроване місце проживання в селі Луковиця Чернівецького (Глибоцького) району Чернівецької області, однак, з 1985 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що 02.03.1989 року, він уклав шлюб з громадянкою України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ";при цьому вказує, що в його дружини, від першого шлюбу є двоє дітей, які на час звернення ним в суд являються повнолітніми; це - ОСОБА_2 , 1978 року народження та ОСОБА_3 , 1980 року народження, які відповідно, в повнолітньому віці змінили свої прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 " та по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Окрім наведеного, вимоги мотивує і тим, що власних дітей з дружиною за період їх шлюбу немає; з моменту спільного проживання, в нього із дітьми ОСОБА_9 від першого шлюбу - ОСОБА_7 та ОСОБА_10 склались гарні відносини, має місце прив`язаність одні до одного, вважає, що полюбив останніх справжньою батьківською любов`ю, так як відчуває спорідненість свою як до ОСОБА_7 , так і до ОСОБА_10 ; разом з дружиною постійно турбувалися та піклувалися про дітей, виховували їх. Стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 , біологічний батько дітей - помер. Зазначає, що враховуючи тривалим проміжок часу ним прийнято зважене рішення набути прав та обов`язків батька відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , шляхом їх усиновлення в судовому порядку, із урахуванням того, що останні вже прийняли самостійне рішення і змінили своє прізвище та по батькові на ОСОБА_6 , останні надали свою добровільну, нотаріально засвідчену згоду на їх усиновлення як повнолітніх дітей та таку ж згоду надала і його дружина, біологічна мати дітей. Вказує, що в нього відсутня жодна корислива зацікавленість в усиновленні повнолітніх дітей, він при зверненні в суд з заявою про усиновлення дітей керувався мотивом лише оформлення родинного зв`язку. Також, заявник аргументує доводи заяви і тим, що він являється дієздатною особою, на обліку в психіатричній лікарні та наркологічному диспансері не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався, отримує 2500 грн. на місяць пенсії. Просить, визнати його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України - усиновлювачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Чернівці, Чернівецька область та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько, вказавши його батьком ОСОБА_2 ; інші відомості залишити в актовому записі без змін;

Визнати його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України - усиновлювачем ОСОБА_3 , та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , в графі батьки, вказавши його батьком ОСОБА_3 інші відомості залишити в актовому записі останніх - без змін.

Процесуальні документи винесені судом та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.09.2023 року відкрито провадження в справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.10.2023 року залучено до участі в справі (на підставі клопотання заявника) заінтересовану особу - орган опіки і піклування Чернівецької міської ради.

Обов`язковою при розгляді справ про усиновлення також є участь органу опіки і піклування.

У судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 та в його інтересах представник, адвокат Павчук С.І. підтримали заявлені вимоги та наведені доводи в заяві про усиновлення повнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Просили, задовольнити заяву в повному обсязі.

В судовому засіданні, заінтересована особа - ОСОБА_2 не заперечував проти заявлених вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечував проти заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи, органу опіки і піклування Чернівецької міської ради, в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи; відомостей про поважність причин неявки, суду не надали.

Фактичні обставини, встановлені судом, досліджені докази та застосовані норми права.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Між сторонами виникли правовідносини із сімейних відносин з усиновлення повнолітніх осіб, громадянином України.

Відповідно до ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Згідно зі ст. 254 ЦПК суд розглядає справи про усиновлення за обов`язковою участю заявника - особи, яка порушує питання про усиновлення дитини (чи повнолітньої особи), органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Судом за наданими заявником документами, встановлено, що ОСОБА_1 02.03.1989 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , про що було здійснено відповідно актовий запис під № 379 (а.с.14); про те, апостиль за Гаазькою Конвенцією від 05.10.1961 року було проставлено у свідоцтво про шлюб в м. Києві 22.09.2008 року №31464 (а.с. 14 оборот).

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 було розірвано 07.08.1985 року про що було зроблено актовий запис 447 (а.с.18).

Відповідно до акту складеного 18.07.2023ьроку (а.с.17), вбачається, що заявник ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 разом з дружиною і її синами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яких виховував з дошкільного віку. При цьому, суд звертає увагу, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований в с. Луковиця Глибоцького району Чернівецької області. Суд звертає увагу, що з дослідженого акту вбачається, що ОСОБА_1 за вказаною вище адресою проживає без реєстрації з 1985 року тобто з часу, коли ОСОБА_4 та ОСОБА_11 перебували в шлюбі, так як згідно свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 02.03.1989 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , про що було здійснено відповідно актовий запис під № 379 (а.с.14).

Судом також встановлено, за з`ясованих обставин, що діти дружини заявника - ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.07.1994 року (у віці 16-ти років) здійснив переміну імені та по батькові, а саме прийняв прізвище та по батькові ОСОБА_2 , про що було видано відповідне свідоцтво за актовим записом № 94 (свідоцтво серії НОМЕР_4 )(а.с. 20) та в подальшому, останній 25.07.1994 року отримав нове свідоцтво ( НОМЕР_5 ) про народження на ім.»я ОСОБА_2 , про що було зроблено актовий запис № 28 (а.с. 19), а у 1998 року і паспорт громадянина України на ім.»я ОСОБА_2 (а.с.11,12).

Аналогічно, відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію зміни імені (прізвища та по батькові) (а.с.21) ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5 , 02.09.1998 року (у віці 18-ти років) здійснив переміну імені та по батькові, а саме прийняв прізвище та по батькові ОСОБА_3 , про що було видано відповідне свідоцтво за актовим записом № 137 та в подальшому, останній отримав нове свідоцтво ( НОМЕР_6 ) про народження, актовий запис 124 (а.с. 22), а у 1998 року і паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 (а.с.13).

Відповідно до ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

Як вбачається з дослідженого свідоцтва про смерть, актовий запис 16, - ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 54 років, помер батько біологічний - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_11 та на момент смерті останнього (а.с. 23) - ОСОБА_2 виповнилося 31 рік, а ОСОБА_3 - 29 років.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати повнолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являючись дружиною заявника, надала свою згоду на усиновлення ОСОБА_1 , 1958 року народження повнолітніх дітей ОСОБА_2 1978 року народження та ОСОБА_3 , 1980 року народження (а.с. 28). Судом, при цьому з`ясовано, що ОСОБА_16 , 1980 року ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 1978 року народження, з02.08.1994 року зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_9 , 1955 року народження (а.с. 55).

Відповідно до ст. 218 СК України для усиновлення дитини потрібна її згода. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові. Верховний Суд України також звернув увагу на те, що, враховуючи думку дитини щодо її усиновлення, суди повинні дотримуватися вимог ч. 1 ст. 218 СК, згідно з якою згода дитини на її усиновлення додається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я

Згода на усиновлення ОСОБА_1 , 1958 року народження була надана і повнолітніми дітьми - ОСОБА_2 1978 року народження та ОСОБА_3 , 1980 року народження (а.с. 26.27), а також і самим ОСОБА_1 (а.с. 25).

Згідно довідки МКП Чернівецька психіатрична лікарня (а.с. 29), ОСОБА_1 , 1958 року народження психіатричних протипоказань немає. Даних про те, чи перебував (перебуває) на обліку в наркологічному диспансері, заявником ОСОБА_1 , 1958 року народження останнім не надано. Проте, згідно виписки медичних даних (а.с. 30), ОСОБА_1 , 1958 року народження страждає рядом хронічних захворювань, (згоди в засіданні на озвученні діагнозу не було надано заявником); перебуває на Д обліку в сімейного лікаря та невролога. Періодично лікується амбулаторно та стаціонарно (а.с. 30).

На ОСОБА_1 , 198 року народження за місцем фактичного проживання без реєстрації по АДРЕСА_1 , скарг від сусідів не надходило (а.с. 31).

За місцем реєстрації, Чернівецьким районним управління поліції відділення поліції (№3)м. Заставна на запит адвоката Павчука С., була надана відповідь що ОСОБА_1 , 1958 року народження, до адміністративної та до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.32,33).

За останніх пів року 2023 року згідно довідки про доходи ОСОБА_1 , 1958 року народження, отримував пенсію, розмір якої склав за період з 01.01.2023 року по 30.06.2023 року - 15185,74 грн. (а.с. 34).

Окрім наведеного, як було з`ясовано в судовому засіданні, ОСОБА_2 , 1978 року народження має незадовільний стан здоров`я, що вбачається з медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого (а.с. 25,26).

ОСОБА_3 , 1980 року народження згідно наказу 340 ОС від 09.05.2023 року (а.с.49), зарахований до списків складу особового і поставлений на всі види забезпечення 31 прикордонного загону ім.. генерала хорунжного О. Пилькевича ДПСУ.

Також, судом встановлено, що вікова різниця між ОСОБА_1 , та ОСОБА_17 та ОСОБА_13 , як усиновителем та усиновлюваними особами, перевищує вісімнадцять років.

Верховний Суд України, рекомендувавши судам в п. 3 своєї Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) з`ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей.

При цьому, суд звертає увагу, що заявник ОСОБА_1 , 1958 року народження доказів про відсутність в нього своїх дітей суду не надав.

Частина 2 статті 208 СК України передбачає можливість постановлення судом рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування як виняток. У такому разі, суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

При з`яованих обставинах, а саме дачі пояснень, ОСОБА_1 , 158 року не зміг пояснити обставин чому останній, відносинам як усиновителя по відношенню до повнолітніх дітей, як усиновлювачів, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передбаченій законом форми з якихось причин не було раніше здійснено, заявник пояснити не зміг, вказуючи, що на момент звернення в суд з заявою про усиновлення повнолітніх дітей, він бажає отримати з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 лише родинні зв`язки, але цього зробити в інший спосіб як звернутися до суду не може, оскільки відповідно, у свідоцтвах про народження останніх, у графі Батьки, батьком повнолітніх осіб значиться ОСОБА_11 .

Судом, при цьому з`ясовано і фактично не заперечувалося як заявником, так і заінтересованими особами ОСОБА_2 , ОСОБА_18 що на момент смерті батька останніх ОСОБА_11 ОСОБА_2 виповнилося 31 рік, а ОСОБА_3 - 29 років, тобто останні батьківського піклування були позбавленні в дорослому віці.

Окрім цього, ще задовго до смерті батька ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в повнолітньому віці ОСОБА_19 та відповідно ОСОБА_20 в установленому законом порядку здійснили переміну прізвища та по батькові, прийняв прізвище заявника - ОСОБА_6 , та по батькові ОСОБА_8 (а.с. 20,21).

Законодавцем визначено, що ухвалюючи рішення у справі про усиновлення повнолітньої дитини, суд має встановити й врахувати інші обставини, визначені у ст. 224 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При усиновленні повнолітньої особи зазначені у ст. 224 СК України обставини мають судом детально вивчатись і за необхідності братися до уваги.

При вирішенні справ про усиновлення повнолітніх дітей суди повинні зважати також на ті положення п. 3 вказаної Постанови Верховного Суду України, в якій зроблено настанови судам звертати увагу на таку обставину, як неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити. З огляду на це, та з урахуванням інших обставин, суди відмовляють у задоволенні в усиновленні повнолітніх осіб.

згідно зі ст. 207 СК України усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, здійсненим на підставі рішення суду, крім випадків, передбачених ст. 282 цього Кодексу. У справах такої категорії перед судом постає завдання - перевірити наявність всіх позитивних та відсутність негативних умов для підтвердження усиновлення. Щоб усиновлення досягло своєї мети (вищих інтересів дитини) та було дійсним, необхідно, щоб воно відповідало умовам, передбаченим законом. Умови усиновлення - це закріплені в законі вимоги, які пред`являються до строго визначеного кола осіб з приводу усиновлення (суб`єктів усиновлення), дотримання яких є обов`язковим при здійсненні усиновлення. Умови, що ставляться до особи, яка усиновляється: вік особи, що усиновляється. Максимальний вік особи, що усиновляється, - дитина до 18 років. Виняток з цього правила становить усиновлення повнолітньої особи. Мінімальна різниця у разі усиновлення повнолітньої особи - не менш ніж вісімнадцять років. Максимальна - не більше ніж сорок п`ять років; умови, що ставляться до надання згоди на усиновлення.

встановлення законом обов`язкової різниці у віці між усиновлювачем та дитиною, яка не може бути більшою ніж сорок п`ять років, та внесення відповідних змін до ч. 2 ст. 211 СК, було неоднаково оцінено юридичною спільнотою з точки зору відповідності Конституції України, наслідком чого стало звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до Конституційного Суду із конституційним поданням щодо відповідності Конституції України цього положення закону. Конституційний Суд України рішенням від 3 лютого 2009 р. у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 СК визнав зазначене положення закону щодо різниці у віці між усиновлювачем та дитиною, яка не може бути більшою ніж сорок п`ять років, таким, що відповідає Конституції України з таких підстав.

Залежно від того, чи зобов`язаний суд отримати відповідну згоду або має право здійснити усиновлення без такої згоди. Отже, підставами для усиновлення повнолітніх осіб можуть бути різноманітні. Повнолітня особа може бути усиновленою, тільки якщо вона не має матері або батька чи, будучи дитиною (до досягнення повноліття), була позбавлена їхнього піклування. Однак усиновлення повнолітніх осіб слід визнати не як правило, а як виняток. Такими чинниками є винятковість, тобто необхідно довести суду необхідність проведення усиновлення, а також неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яка бажає усиновити, та особою, котру бажають усиновити (одруження, складання заповіту на користь цієї особи). При цьому здійснення усиновлення не повинно обумовлюватися досягненням іншого правового наслідку, ніж правового оформлення, можливо, вже наявного фактичного родинного зв`язку;

- врахування сімейного стану особи, яку бажають усиновити, а саме наявність батьків або їхнього піклування;

- врахування сімейного та родинного стану особи, яка бажає усиновити повнолітню особу. Тобто до уваги судом повинні бути взяті наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Це може послужити підставою визнати необхідність здійснення усиновлення, зважаючи на природне бажання особи продовжити рід, передати справу та ін. У заяві про усиновлення повнолітньої особи додатково мають бути вказані дані про відсутність у цієї особи матері, батька або про те, що вона була позбавлена їх піклування у дитинстві, а також згода особи на усиновлення (ч. 6 ст. 252 ЦПК). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти інших правових наслідків, ніж прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, тобто юридичного оформлення родинних зв`язків.

При цьому можуть братися до уваги обставини, котрі визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями (напр., у порядку усунення від спадщини);

- невичерпність обставин, які можуть враховуватися судом. Тобто врахування (розширення) обставин, які повинні враховуватися судом при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи, визначається у кожному конкретному випадку.

Заявником в судовому засіданні не було зазначено жодної з виняткових обставин усиновлення ним повнолітніх осіб, дітей його дружини.

Обставини, на які слід звернути увагу при усиновленні повнолітньої особи, зазначені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав». Серед таких обставин вказано, зокрема, необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку (можливо, вже наявного фактично). Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини.

Згідно ст. 207 СК України усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Згідно Конвенції про права дитини 1989 року, принцип забезпечення «найкращих інтересів дитини» також закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року; Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міжнародного усиновлення 1993 року; Конвенції про юрисдикцію, застосовне право, визнання, виконання та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року й низці інших. Принцип «забезпечення найкращих інтересів дитини» має бути незмінним дороговказом і у професійному, і в особистому житті кожного.

Отже, виходячи з вище досліджених по справі доказів у їх сукупності, за з`ясованих обставин, суд вважає, що заявником ОСОБА_1 не доведено наявність підстав для усиновлення повнолітніх осіб ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 та не відповідає їх інтересам, а отже в задоволенні заяви, слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, тягар доказування обґрунтованості заявлених вимог покладено на заявника, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог, оцінивши належність доказів, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 2,5,7, 76-81, 223, 258,259, 264-265,268, 314, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про усиновлення повнолітніх осіб, а саме визнанні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України усиновлювачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; громадянина України та внесені змін до актових записів про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці або безпосередньо до апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.12.2023 року.

Суддя Слободян Г.М.

Присяжні Космачевська Л.Т.

Лупол М.М.