Ухвала суду № 116275307, 15.01.2024, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2483/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника Бориспільського районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" у м.Києві та Київській області - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання провідного інспектора Бориспільського районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" у м.Києві та Київській області ОСОБА_5 щодо порядку вирішення судом питань про застосування покарання за наявності кількох вироків,

В С Т А Н О В И В:

На обліку Бориспільського районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" у м.Києві та Київській області перебуває громадянин ОСОБА_6 .

16 листопада 2023 року вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України та призначено йому покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк 1 рік.

28 листопада 2023 року вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин. Справа розглядалась у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в порядку ст.ст. 381-382 КПК України.

Представник Бориспільського районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" у м.Києві та Київській області ОСОБА_4 в судовому засіданні не змогла пояснити суду, в чому на її думку полягає вирішення питання про застосування покарання за наявності двох вироків.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подання органу пробації не підтримав.

Суд, заслухавши думку учасників провадження, проаналізувавши матеріали подання, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що на даний час на виконанні у Бориспільському районному відділі №2 філії Державної установи "Центр пробації" у м.Києві та Київській області відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають два вироки Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.11.2023 року та від 28.11.2023 року, згідно з якими йому визначено покарання у виді іспитового строку та громадських робіт строками на 1 рік та 200 годин по кожному вироку відповідно.

Вказані вироки перебувають на виконанні у Бориспільському районному відділі №2 філії Державної установи "Центр пробації" у м.Києві та Київській області окремо, що підтверджено матеріалами подання, розпорядженнями суду про направлення вказаних вироків на виконання.

Так, відповідно до п.11 ч.1 ст 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Із змісту даної статті вбачається, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за правилами ст. 71 КК України (п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначені вироки відносно ОСОБА_6 набрали законної сили та усі направлені на виконання до Бориспільського районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області, де перебувають на виконанні.

Згідно роз`яснень, котрі містяться у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

За аналогією можна зробити висновок, що й у разі, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі та, як встановлено у судовому засіданні, навіть до вчинення злочину, за який вона була засуджена першим вироком, інший злочин, за який до неї знову було застосовано громадські роботи, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається та кожен вирок виконується самостійно.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Згідно з ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що відповідно до ст.1 КК України та ст.2 КПК України завданням Кримінального кодексу України та кримінального провадження є захист особи, охорона її прав, свобод та законних інтересів.

Також, суд звертає увагу на роз`яснення, викладені в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що не підлягають розгляду у порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Зокрема, відповідно до роз`яснень, котрі містяться у вищезазначеній постанові, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання не було вирішено.

Крім того, у порядку передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду у такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Суд не вбачає перешкод для самостійного виконання двох вищезазначених вироків суду відносно засудженого ОСОБА_6 , оскільки інший злочин ним вчинено до постановлення попереднього вироку, а не під час іспитового строку.

Суд вважає за необхідне вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків шляхом їх самостійного виконання.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що вирішення зазначеного подання порушує суть вироків, суд приходить до висновку, що в його задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання провідного інспектора Бориспільського районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 щодо порядку вирішення судом питань про застосування покарання за наявності кількох вироків - відмовити.

Вирок від 16 листопада 2023 року Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області яким ОСОБА_6 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України та призначено йому покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк 1 рік, виконувати самостійно від вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2023 року яким ОСОБА_6 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1