Ухвала суду № 116270460, 12.01.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9614/23

Провадження № 1-кп/185/337/24

У Х В А Л А

12 січня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370001289 від 18 липня 2023 року, № 12023041370001692 від 21 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв`язків, що свідчить та дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, він може переховуватись від суду, також існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків, які на даний час не допитані судом, з метою схилення останніх до зміни показів та відмови від показів взагалі, вчинити інше правопорушення. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 15 січня 2024 року.

Як встановлено, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років.

Дані обставини свідчать про наявність ризику залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.

Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».

Водночас суд враховує ризик можливого впливу на свідків, адже судовий розгляд даного кримінального провадження станом на 12 січня 2023 року не завершено, свідки не допитані, в той же час анкетні дані та адреси проживання обвинуваченому відомі.

Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд вважає, що даний ризик має місце, оскільки ОСОБА_3 є раніше судимою особою за вчинення злочинів проти власності, знову обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду, впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи на даний час не попередять вказані ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується та обставини їх вчинення, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 60560 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 183, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 11 березня 2024 року.

Розмір застави визначити в сумі 60560 грн.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_3 покласти обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 11 березня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1