Рішення № 116269043, 12.01.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/17146/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ України в Полтавській області), у якому просила:

визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо незарахування ОСОБА_1 періоду навчання в Макіївському інженерно-будівельному інституті на факультеті "металеві конструкції" за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво" на денному відділенні з 01.09.1980 по 12.07.1983;

визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Полтавській області від 06.10.2023 №050130001866 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з додатково наданими документами;

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2023 №172 про перерахунок пенсії із урахуванням до страхового стажу періоду навчання на денному відділенні в Макіївському інженерно-будівельному інституті на факультеті "металеві конструкції" за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво" з 01.09.1980 по 12.07.1983, зазначеного в довідці від 27.09.2023 №75/1, яка видана федеральною державною бюджетною освітньою установою вищої освіти "Донбаська національна академія будівництва та архітектури", та здійснити перерахунок пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 20.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що пенсійний орган безпідставно відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду навчання в Макіївському інженерно-будівельному інституті на факультеті "металеві конструкції" за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво" на денному відділенні з 01.09.1980 по 12.07.1983.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки довідка від 27.09.2023 №75/1 видана органом окупаційної влади та не підлягає врахуванню відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 /а.с. 5-7/.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою від 01.08.2022 №1206-5001951117 /а.с. 8/.

З 20.09.2023 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для обчислення якої врахований страховий стаж тривалістю 38 років 10 місяців 06 днів /а.с. 41/.

02.10.2023 позивач подала через веб-портал заяву (реєстр. №172) про перерахунок пенсії у зв`язку з додатково наданими документами, до якої долучила довідку від 27.09.2023 №75/01 про період навчання /а.с. 34, 35, 39/.

За принципом екстериторіальності заяву передано для розгляду ГУПФ України в Полтавській області, рішенням якого від 06.10.2023 №050130001866 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії позивача з урахуванням додатково наданих документів /а.с. 33/.

Підставою для відмови слугував висновок пенсійного органу про неможливість врахування довідки від 27.09.2023 №75/01 у силу приписів статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки її видав орган окупаційної влади на тимчасово непідконтрольній території України.

Не погодившись з рішенням ГУПФ України в Полтавській області від 06.10.2023 №050130001866 про відмову в перерахунку пенсії, позивач оскаржила його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Основного Закону України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

За змістом частини першої статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

У силу пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до абзаців першого та п`ятого пункту 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Оцінка судом обставин справи

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується перерахунку пенсії позивача з урахуванням періоду навчання, підтвердженого довідкою від 27.09.2023 №75/01.

Так, згідно з пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) до страхового стажу зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку №637 визначено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За змістом пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд враховує, що у залученій до матеріалів справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 наявний запис про те, що до прийняття на роботу в Авдіївський відділ Стройбанку закінчила 3 курси Макіївського інженерно-будівельного інституту (спеціальність "Промислове та цивільне будівництво") /а.с. 47, зі звороту/.

У матеріалах справи також наявна копія диплома серії НОМЕР_3 , виданого ОСОБА_1 про те, що вона в 1980 році вступила до Макіївського інженерно-будівельного інституту і в 1986 році закінчила курс названого інституту за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво" з присовєнням кваліфікації інженера-будівельника /а.с. 34/.

Разом із заявою від 02.10.2023 позивач надала пенсійному органу довідку від 27.09.2023 №75/01, видану т.зв. "федеральним державним бюджетним навчальним закладом вищої освіти "Донбаська національна академія будівництва і архітектури", донецька народна республіка" /а.с. 35/.

Оцінюючи правомірність рішення ГУПФ України в Полтавській області від 06.10.2023 №050130001866 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та його відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з таких міркувань.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Статтею 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

За змістом частин першої, другої, третьої статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Разом з цим, Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Загальновідомо, що м. Макіївка Донецької області перебуває в тимчасовій окупації (див. Указ Президента України від 07.02.2019 №32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях"), владу на якій тимчасово здійснює т.зв. "донецька народна республіка".

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, до 2022 року проживала у м. Авдіївка Донецької області, що підтверджено копією довідки від 01.08.2022 №1206-500195117 /а.с. 8/.

А оскільки факт навчання позивача в Макіївському інженерно-будівельному інституті на факультеті "металеві конструкції" за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво" на денному відділенні з 01.09.1980 по 12.07.1983 не може бути підтверджений жодними іншими документами з огляду на тимчасову окупацію м. Макіївка Донецької області, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване їй право на пенсійне забезпечення, зокрема отримання одноразової грошової допомоги.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21.02.2022 у справі №243/4336/17, що врахований судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що довідка від 27.09.2023 вих.№75/01 має бути врахована для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 20.09.2023 - дати призначення їй пенсії за віком (оскільки додаткові документи надані в межах трьохмісячного строку з моменту призначення пенсії).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, обираючи належний спосіб захисту прав позивача у спірних відносинах, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Полтавській області від 06.10.2023 №050130001866 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , зобов`язавши відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.09.2023 з урахуванням довідки від 27.09.2023 №75/1 про навчання в Макіївському інженерно-будівельному інституті на факультеті "металеві конструкції" за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво" на денному відділенні з 01.09.1980 по 12.07.1983.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача гарантує його ефективне відновлення та остаточне вирішення спору між сторонами, що відповідає засадам та принципам адміністративного судочинства, що визначені статтею 21 КАС України.

Підстав для задоволення позову в інший спосіб немає.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 25/.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача, а позов носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.10.2023 №050130001866.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.09.2023 з урахуванням довідки від 27.09.2023 №75/1 про навчання в Макіївському інженерно-будівельному інституті на факультеті "металеві конструкції" за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво" на денному відділенні з 01.09.1980 по 12.07.1983.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба