Рішення № 116268989, 12.01.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29534/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ПрАТ Одесавинпром до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

встановив:

ПрАТ Одесавинпром звернулося до суду із позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000003/1 від 20.07.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000028.

Ухвалою суду від 24 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що до Одеської митниці було подано митну декларацію (МД) №23UA500220001053U3 від 19.07.2023 року у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару - пляшок скляних за зовнішньоекономічним контрактом №40014849 від 15.06.2023 укладеним між ПрАТ «Одесавинпром» (покупець) та компанією «VETROPACK CHISINAU» S.A (продавець). Відповідачем було відправлено повідомлення Декларантові, в якому вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, що були подані. Позивач направив на цю вимогу додатково документи. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту). Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA500220001053U3 від 19.07.2023 року було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішенні про коригування митної вартості товарів. На вимогу митного органу позивачем не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ розбіжності не спростовано, а тому були застосовані другорядні методи визначення митної вартості. ПрАТ "ОДЕСАВИНПРОМ" надіслано лист, яким декларант повідомив що всі документи які стосуються вантажу вже надані та інші додаткові документи надаватися не будуть. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Між ПрАТ «Одесавинпром» (покупець) та компанією «VETROPACK CHISINAU» S.A (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №40014849 від 15.06.2023 (далі - Контракт) предметом якого є купівля-продаж пляшок скляних (п. 1.1. Контракту).

Згідно п. 2.1. Контракту ціна Товару за Договором буде вказана у Додатках, а загальна вартість Договору надалі іменуватиметься як «Договірна ціна».

На виконання умов вказаного Контракту компанія «VETROPACK CHISINAU» S.A виставила ПрАТ «Одесавинпром» інвойс №7800001051 від 18.07.2023 на товар ««пляшки скляні "Champagne 680g SK 17,5 750 ml"»», кількість - 23 400 пляшок, загальною вартістю 10 094,76 євро.

На зазначену партію товару «пляшки скляні з кольорового скла "Champagne 680g SK 17,5 750 ml"» 19.07.2023 було оформлено експортну декларацію.

Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №23UA500220001053U3 від 19.07.2023, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ПрАТ «ОДЕСАВИНПРОМ», а саме пляшки скляні з кольорового скла "Champagne 680g SK 17,5 750 ml", для розливу харчових напоїв, номінальна місткість 0,75 л., упаковані на дерев`яних палетах, обтягнуті поліетиленовою плівкою, між рядами пляшок картонні прокладки, що являються транспортною тарою та призначені для зручності транспортування.

Заявлена митна вартість імпортованого товару за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 МК України, додавши до ціни товару складову митної вартості товару - витрати на транспортування товару (15 000 грн.) враховуючи умови поставки FCA згідно Інкотермс.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №23UA500220001053U3 від 19.07.2023 позивачем подані документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 40014849 від 15.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) від 18.07.2023 № 7800001051; договір про надання транспортних послуг № 5 від 19.06.2023; довідку про транспортні витрати від 18.07.2023 б/н; сертифікат про походження товару від 18.07.2023 № А 301461; копія митної декларації країни відправлення від 18.07.2023 № МЕ 2070/2023/74391 та інші документи, зазначені в графі 44 МД.

В графі 22 МД вказано ціну товару згідно виставленого рахунку інвойсу № 7800001051 від 18.07.2023, на суму 10 094,76 євро, а в графі 12 МД зазначена загальна сума митної вартості товарів у валюті України, визначена декларантом з урахуванням витрат на транспортування товару 429 003.27 грн. (10 094,76 евро х 41,0117 курс грн/євро + 15 000 грн транспортних витрат на перевезення вантажу).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, за МД № 23UA500220001053U3, Одеською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товару та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA500220/2023/000003/1 від 20.07.2023, яким збільшено митну вартість товару «пляшки скляні з кольорового скла "Champagne 680g SK 17,5 750 ml" з 0,43 Евро/шт, до рівня 0,54 дол.США/шт.

У рішенні зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500220/2023/000003/1 від 20.07.2023, а саме:

за результатами проведеного аналізу щодо наданих документів , які зазначені в графі 44 МД виявлені наступні розбіжності. В графі 44 відсутнє доповнення до зовнішньоекономічного договору під кодом 4103 №б/н від 10.07.2023. Виявлено порушення п.2.1 договору. В наданих документах (договір, інвойс, CMR,) суттєво відрізняються від підписів, які наведені в договорі. У зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п.2.1 договору від 15.06.2023 № 40014849 ціна товару вказується в додатках. При проведені аналізу встановлено, що у графі 44 додатки відсутні та жодного відповідного підтверджуючого документу не надано;

2) в договорі від 15.06.2023 №40014849 не вказано за якими документами поставляється товар. Відсутній пакувальний лист, відсутній сертифікат якості (паспорт товару);

3) доля упаковки становить 5,3% та перевищує характерну для даного коду товару та виду упаковки;

4) у наданій до митного оформлення митній декларації фактурна вартість товару нижче , чим за попередніми поставками по цьому ж договору від 15.06.2023 № 40014849. Пунктом 2.2 договору не передбачено зниження ціни договору, а тільки підвищення.

У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500220/2023/000028.

Зазначені рішення є предметом оскарження у цій справі.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п.6 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено у цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.

Однією з підстав прийняття оскаржуваних рішень відповідач зазначає, що відповідно до п.2.1 договору від 15.06.2023 № 40014849 ціна товару вказується в додатках. У графі 44 додатки відсутні та жодного відповідного підтверджуючого документу не надано, в договорі від 15.06.2023 №40014849 не вказано за якими документами поставляється товар. Відсутній пакувальний лист, відсутній сертифікат якості (паспорт товару);

Позивач заперечує проти зазначеного у вказує на те, що в графі 22 МД вказано ціну товару згідно виставленого рахунку інвойсу № 7800001051 від 18.07.2023, на суму 10 094,76 євро, а в графі 12 МД зазначена загальна сума митної вартості товарів у валюті України, визначена декларантом з урахуванням витрат на транспортування товару 429 003.27 грн. (10 094,76 евро х 41,0117 курс грн/євро + 15 000 грн транспортних витрат на перевезення вантажу). Зазначене є належним обґрунтуванням митної вартості.

Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що відсутність додатків відповідно до умов Контракту не є визначальним при визначенні митної вартості, оскільки така відображена у інвойсі і відповідач цього не спростовує, але і не зазначає, чому цей інвойс не є підтвердженням митної вартості.

Витребування інших документів як пакувального листа та сертифіката якості, на думку суду, жодним чином не впливає на визначення митної вартості і ці документи в входять в обов`язковий перелік при розмитненні товару.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У рішенні про коригування митної вартості Одеською митницею зазначено, що доля упаковки становить 5,3% та перевищує характерну для даного коду товару та виду упаковки.

Відповідно виникає питання до чого таке зауваження і як це впливає на митну вартість товару навіть якщо це так?

Жодних обґрунтувань щодо зазначеного відповідач не надає, а лише посилаються на сумніви у правильності визначення митної вартості.

Як встановлено судом відповідно до умов контракту, базисом поставки є FCA, що означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно умов FСА покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від пойменованого місця постачання. Продавець зобов`язаний за свій рахунок забезпечити пакування товару, за виключенням випадку, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний в договорі товар без пакування (пункт А9 умов поставки FСА згідно Інкотермс).

Отже, вартість пакування включена в ціну товару та додатково до митної вартості не додається у відповідності з положеннями ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідно до інвойсу №7800001051 від 18.07.2023, а також додатку до Контракту від 10.07.2023 пакування включено до ціни товару. Страхування товару не здійснювалось.

Таким чином, встановлення долі упаковки 5,3% в частині митної вартості товару, що на думку митного органу перевищує характерну для даного коду товару, позивач не спростовує, але відповідач не зазначає як це впливає на визначення митної вартості за умови включення вартості упаковки в ціну товару.

Щодо доводів відповідача, що у наданих митних деклараціях митна вартість товару нижче, ніж за попередніми поставками по цьому ж договору, а також про те, що Пунктом 2.2 договору не передбачено зниження ціни договору, а тільки підвищення позивач зазначає, що зазначене не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Позивачем на вимогу митного органу надавались документи на підтвердження митної вартості, лист № 73 від 20.07.2023, серед яких, зокрема, комерційна пропозиція від 07.07.2023, якою Продавець повідомив покупців про можливість продажу Товару за меншою ціною.

До того ж, листом № 19/07 від 19.07.2023 Продавцем повідомлено митні органи України по можливу зміну ціни товару в сторону зменшення, задля подальшого уникнення ситуацій та спірних правовідносин.

Суд погоджується з такими обґрунтуваннями позивача і зазначає, що не зазначення у Контракті можливого зменшення ціни на товар не позбавляє сторони зменшити її без внесення будь яких змін у цей договір, оскільки в умовах ринкових відносин такі дії є нормальними і можуть бути викликані різними економічними та фінансовими обставинами як в цілому так і безпосередньо у продавця. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо).

Перегляд сторонами Контракту ціни товару не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Позивач зазначає, що відповідач мав усі необхідні документи, що містили дані про складову митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням та перевезенням.

Суд вважає, що митним органом зазначені підстави та вимоги є необґрунтованими, оскільки інших яких-небудь обґрунтувань, окрім посилання на те, що наданих документів недостатньо для усунення сумнівів у задекларованій митній вартості товару не наведено.

Аналізуючи всі вищенаведені підстави для прийняття картки відмови та рішення про корегування митної вартості, суд зазначає, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано яким чином це впливає на визначення митної вартості, навіть за умови встановлення певних розбіжностей, оскільки самі розбіжності чи неточності в документах поданих до митної декларації повинні бути у причинному зв`язку з можливістю визначити митну вартість. А тому самих посилань на неточності та розбіжності недостатньо для прийняття оскаржуваних рішень.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу, з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду, такий обов`язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів.

Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов`язок позивач виконав ще до звернення до суду.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу позивач просить суд стягнути 10 000,00 гривень. На підтвердження вказаних витрат надано договір про надання правової допомоги, акт прийому передачі наданих послуг вартість яких склала 10000,00 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення вказаних сум зазначаючи про їх завищення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано ст. 134 КАС України.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проаналізувавши зміст поданої заяви, дослідивши матеріали справи, співставивши наведені сторонами аргументи із категорією цієї справи, суд зазначає про доведеність витрат, але зазначає про їх не співмірність зі складністю справи та обсягом наданих послуг, а тому зменшує такі витрати до 5 000,00 гривень.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ПрАТ «Одесавинпром» до Одеської митниці задовольнити повністю.

Визнати противоправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000003/1 від 20.07.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000028 від 20.07.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) на користь ПрАТ «Одесавинпром» (ЄДРПОУ 00412027, 68454, Одеська облсать, Білгород-Дністровський район, с. Розівка, вул. Привокзальна, 1-А) судовий збір у сумі 5 368,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.