Постанова № 116268781, 10.01.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20961/23

Провадження №: 3/752/102/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2024 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли

відГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвіпропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАПвідносноОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глас" місце реєстрації - АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_2 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глас" на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 31936/І/26-15-04-12-17, за змістом якого останній вчинив адміністративне правопорушення - порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства за п. 48. Ст. 48 Податкового кодексу України, що відображено в акті перевірки від 06.09.2023 № 57737/Ж/26-15-04-12-03/32658335 за період 2022 рік.

До протоколу в якості доказів приєднано акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 06.09.2023, лист-запрошення на підписання протоколу від 08.09.2023, повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання вказаного листа, акт про неявку на складання протоколу про адміністративне правопорушення від 27.09.2023, акт про неможливість вручення примірника протоколу, лист від 02.10.2023 про направлення протоколу на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Глас".

У судові засідання 06.11.2023 та 10.01.2024 особа, відносно якої складено протокол, до суду не з`явилася, хоча викликалася до суду повісткою, яка направлялася за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення.

Sms-інформування не здійснювалося через відсутність в матеріалах протоколу про адміністративне правопорушення відомостей про номери засобів зв`язку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Жодних документів, спростувань, заперечень, пояснень, клопотань тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надходило.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою а тому розгляд справи відбувся за відсутності вказаної особи на підставі наявних матеріалів, достатніх для вирішення справи.

У цей же час судом (суддею) встановлено, що адреса, яка використовувалася Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві при формуванні цих матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності: "03039, м. Київ, вул. вул. Голосіївська, 7, корп.. 3", не може становити собою адресу місця проживання фізичної особи, адже є комерційною будівлею, де розміщено бізне-центр .

Також суд (суддя) зауважує, що до протоколу про адміністративне правопорушення не приєднано документи, які б дозволити установити факт того, що особа, відносно якої цей протокол складено, дійсно є керівником юридичної особи та на неї може бути накладено відповідне адміністративне стягнення. При цьому, у бланку протоколу відсутні посилання на документ, на підставі якого було установлено особу - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глас" та посилання на документ, на підставі якого ідентифіковано цю ж особу.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та його оформлення закріплені у ст. 256 КУпАП, де вказано, що у ньому зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; відомості про заподіяння матеріальної шкоди (у разі її наявності).

У п. 3-5 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за № 1046/29179 вказується, що посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з додатком № 1 до цієї Інструкції. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 265 КУпАП. Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслювання або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. У разі ненадання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, документів для складання Протоколу використовуються відомості про таку особу, наявні у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві жодним чином не надають можливість вести мову про те, що для цілей складання протоколу цим органом було використано відомості про ОСОБА_1 , наявні Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Описані обставини свідчать про ризики порушення права особами, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист та неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому суд (суддя) зазначає, що застосування стягнення за вчинення адміністративного правопорушення є персоналізованим заходом імперативного впливу від імені держави відносно фізичної особи , що реалізується в межах дискреційних повноважень уповноваженим органом (особою) шляхом постановлення судового рішення. Застосування адміністративної санкції в рамках чинного законодавства можливе виключно відносно суб`єкта адміністративного правопорушення - громадянина. У розрізі викладеного, обов`язковим видається вчинення органом доходів і зборів дії, спрямованих на особисте повідомлення фізичної особи, відносно якої формується матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, про необхідність прибуття у визначене місце і час для складання протоколу про адміністративне правопорушення та використання для цього адреси місця проживання та/або місця реєстрації такої особи, а не місцезнаходження юридичної особи, з якою вона пов`язана трудовими правовідносинами.

У справі, що розглядається, цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення від 27.09.2023 не приймається в якості належного доказу в цій справі.

У той же час інші наявні матеріали не дають змогу встановити склад адміністративного правопорушення за обставин, у зв`язку з якими відносно ОСОБА_1 було складено такий протокол.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 9, 23, 163-1, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_1 закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко