Рішення № 116268550, 12.01.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року Справа № 280/9374/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012),

Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100,м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ 13322403)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 04.10.2023 № 083950019082 щодо відмови позивачу в призначенні дострокової пенсії як учаснику бойових дій, починаючи з 27.09.2023;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 07.01.1986 по 16.02.1996, а також призначити та виплачувати позивачу дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України від 09.07.2003 від № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 27.09.2023.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Хомич І.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 17.10.2023 серія АА №1360811.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій у зв`язку з недостатністю страхового стажу. За змістом оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи згідно записів дублікату трудової книжки, через відсутність уточнюючої довідки з першого місця роботи. Водночас, позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки дублікат трудової книжки позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, містить всі необхідні записи про наявний трудовий стаж у цей період. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від ГУ ПФУ у Вінницькій області детальний розрахунок страхового стажу позивача згідно оскаржуваного рішення.

27.11.2023 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 27.09.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій. Заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Вінницькій області. Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 04.10.2023 року № 083950019082 позивачу відмовлено у призначені дострокової пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та відсутністю документів про безпосередню участь у бойових діях, які відповідають чинному законодавству. За доданими до заяви про призначення пенсії документами не зарахований до страхового стажу період роботи з 07.01.1986 по 16.02.1996 згідно записів в дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_2 від 24.03.1999, оскільки за дублікатом трудової книжки страховий стаж до впровадження системи персоніфікованого обліку підтверджується тільки згідно уточнюючих довідок, а відповідно до заяви про дострокове призначення пенсії уточнююча довідка з першого місця роботи, яка підтверджує роботу за цей період, не надавалась. Також, довідка № 2842 від 18.09.2022, яку надав позивач до заяви про призначення достроково пенсії, не відповідає формі довідки згідно Додатку 6 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» від 22.08.2023 №887 (далі - Постанова №887), а отже не може бути прийнятою для призначення достроково пенсії за віком як учаснику бойових дій. Також, відповідач 1 звертає увагу, що довідка № 3387 від 13.07.2023, яка надана до суду разом із позовною заявою, до заяви про дострокове призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій не надавалась. Отже, у зв`язку з відсутністю відповідних документів про безпосередню участь у бойових діях, які відповідають чинному законодавству та відсутністю уточнюючої довідки за період роботи з 07.01.1986 по 16.02.1996, немає підстав для призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

04.12.2023 відповідач 2 подав витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач 27.09.2023 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV). За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно із записами дублікату трудової книжки НОМЕР_2 від 24.03.1999, оскільки відсутня уточнююча довідка з першого місця роботи. Таким чином, страховий стаж позивача склав 24 роки 2 місяці (зараховано період навчання та періоди роботи відповідно до довідки ОК-5) при необхідних 25 роках. Окрім того, довідка №2842 від 18.09.2022 не відповідає формі довідки згідно з додатком №6 до Постанови №887. З огляду на зазначене, відповідачем 2 було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії з огляду на відсутність відповідних документів на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях, які відповідають чинному законодавству, та відсутність необхідної кількості страхового стажу. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

27.09.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій.

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - Порядок 22-1) передбачено, що з 01 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Враховуючи наведене, заява позивача від 27.09.2023 про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій в порядку екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Рішенням від 04.10.2023 № 083950019082, прийнятим ГУ ПФУ у Вінницькій області, позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком та зазначено, що необхідний страховий стаж становить 25 років, страховий стаж позивача становить 24 роки 2 місяці. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів дублікату трудової книжки НОМЕР_2 , виданого 24.03.1999, оскільки відсутня уточнююча довідка з першого місця роботи. Крім того, зазначено, що надана позивачем Довідка №2842 від 18.09.2022 не відповідає формі довідки згідно Додатку 6 до Постанови №887. Враховуючи вищенаведене, рекомендує позивачу долучити документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення" (далі Постанова №413) або довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за формою згідно Додатку №6 до Постанови №887. Прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю відповідних документів про безпосередню участь у бойових діях, які відповідають чинному законодавству та відсутністю необхідної кількості стажу роботи.

Не погодившись з відмовою в призначенні дострокової пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон № 1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1- 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно до частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93, № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110 (далі Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 5.1 Інструкції № 58 передбачено, що особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. (пункт 5.2. глави 5 Інструкції №58)

За положеннями пункту 5.3 глави 5 Інструкції №58, якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи у визначеному порядку.

Якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (обгоріла, розірвана, забруднена і т. інш.), то власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи видає працівнику дублікат трудової книжки (вкладиш до неї). (пункт 5.5. глави 5 Інструкції №58)

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника, у тому числі при оформлення дублікату трудової книжки, покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

При цьому, чинним законодавством не передбачено жодних відмінностей при визначення періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом №1058-ІV, та зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, на підставі дубліката трудової книжки.

В матеріалах справи наявна копія дубліката трудової книжки позивача, в якій зазначено:

з 07.01.1986 позивач прийнятий до резерву матросом 1кл, згідно Наказу №5л від 08.01.1986;

з 31.01.1986 позивач переведений матросом 1 кл, згідно Наказу №31л від 31.01.1986;

з 24.04.1987 позивач зарахований в резерв 4 пом. капітана, згідно Наказу №114л від 21.04.1987;

з 31.07.1987 позивач переведений матросом 1кл, згідно Наказу №206л від 03.08.1987;

з 09.03.1988 позивач переведений 4 помічником капітана, згідно Наказу №71л від 11.03.1988;

з 02.08.1988 позивач переведений 4 помічником капітана, згідно Наказу №215л від 08.08.1988;

з 07.06.1991 позивач переведений 3 помічником капітана, згідно Наказу №152л від 10.06.1991;

з 30.08.1991 позивач переведений 4 помічником капітана, згідно Наказу №232л від 02.09.1991;

з 02.10.1991 позивач переведений 3 помічником капітана, згідно Наказу №279л від 25.10.1991;

з 30.11.1992 позивач переведений 3 помічником капітана, згідно Наказу №264л від 02.12.1992;

з 15.03.1993 позивач переведений 3 помічником капітана, згідно Наказу №63л від 05.04.1993;

з 18.03.1994 позивач переведений 3 помічником капітана, згідно Наказу №55л від 22.03.1994;

з 21.06.1994 позивач переведений 3 помічником капітана, згідно Наказу №120л від 22.06.1994;

з 16.02.1996 позивач звільнений за власним бажанням, згідно Наказу №42л від 29.02.1996.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що дублікат трудової книжки ОСОБА_1 містить записи про його роботу в період з 07.01.1986 по 16.02.1996, які скріплені підписами посадових осіб, які внесли відповідні відомості, та не містять виправлень.

Верховний Суд в постанові від 24 травня 2018 року по справі №490/12392/16-а зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

При цьому, трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків за порушення порядку заповнення його трудової книжки. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Неточність в записах в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документаціїзвини адміністрації підприємства.

Верховний Суд в постанові від 11 травня 2022 року по справі № 120/1089/19-а зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу. Зазначене дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд зазначає, що доводи відповідача щодо того, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 07.01.1986 по 16.02.1996 суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами, адже підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

За таких обставин, суд вважає безпідставною відмову відповідача 2 в призначенні пенсії за віком позивачу з підстав відсутності необхідного страхового стажу, оскільки безпідставно не зарахований до страхового стажу позивача період його трудової діяльності становить більше 10 років, отже, страховий стаж позивача на момент звернення за призначенням дострокової пенсії становив більше 25 років, а не 24 роки 02 місяці, як зазначило ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Крім того, наявні підстави для зобов`язання органу Пенсійного фонду України зарахувати стаж роботи позивача з 07.01.1986 по 16.02.1996 до його страхового стажу з метою відновлення порушеного права.

Водночас, відповідний обов`язок належить покласти не на ГУ ПФУ в Запорізькій області, а на відповідача 2 як на суб`єкта владних повноважень, який допустив порушення прав позивача у спірних правовідносинах при призначенні пенсії.

Щодо відсутності відповідних документів про безпосередню участь позивача у бойових діях, суд зазначає таке.

Підпунктом 6 п.2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:

військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації: документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації; посвідчення учасника бойових дій.

особам, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов`язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: посвідчення учасника бойових дій (у разі відсутності в посвідченні учасника бойових дій пункту і статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації). Особами з числа резервістів і військовозобов`язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).

Отже, положеннями Порядку 22-1 визначено посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.06.2021 по справі №340/576/19.

Згідно пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі Закон №3551-XII) учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Так, позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії УБД від 19.09.2023 на підставі п. 19 ст. 6 Закону №3551-XII.

Зазначена копія посвідчення була долучена позивачем до заяви про призначення пенсії, що підтверджується доказами долученими до матеріалів справи та не заперечується учасниками справи.

Оскільки належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій ніким не оскаржувалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом №3551-XII та Законом №1058-ІV, зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії за віком.

За таких обставин, суд вважає безпідставною відмову відповідача 2 в призначенні пенсії за віком позивачу з підстав ненадання документів, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 04.10.2023 № 083950019082 та наявність підстав для його скасування.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв`язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

За встановленими обставинами справи, на дату звернення із заявою про дострокове призначення пенсії за віком 27.09.2023 позивач досяг віку 55 років, мав необхідний страховий стаж більше 25 років та мав статус учасника бойових дій, отже позивач відповідав умовам, передбаченим п. 4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV та мав право на дострокову пенсію за віком.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 07.01.1986 по 16.02.1996, а також призначити позивачу дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 статті 115 Закону № 1058-IV.

При цьому, слід зазначити, що призначення пенсії без зобов`язання належного органу виплатити відповідну суму внаслідок такого призначення не призведе до повного захисту прав позивача.

Оскільки відповідно до Порядку №22-1 за принципом екстериторіальності визначається лише структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а виплата пенсії здійснюється пенсійним органом за місцем пенсійного обліку особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити позивачу призначену дострокову пенсію за віком.

Водночас, відсутні підстави для зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію оскільки такі позовні вимоги спрямовані на мабутнє, а судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», інших судових витрат не заявив, відтак розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 04.10.2023 № 083950019082, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.01.1986 по 16.02.1996.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 27.09.2023 призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 27.09.2023 виплатити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012;

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, місцезнаходження: 21100,м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ 13322403.

Повне судове рішення складено 12.01.2024.

Суддя М.О. Семененко