Рішення № 116265033, 12.01.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 року Справа № 480/9694/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду м. Суми адміністративну справу № 480/9694/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач 2), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №183950006940 від 28.06.2023 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 20 березня 2023 року за Списком № 2, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01 липня 1988 року по 16 січня 1989 року, з 18 січня 1989 року по 10 серпня 1989 року, з 16 травня 1994 року по 27 листопада 1995 року та періоду строкової військової служби з 13 травня 1986 року по 20 червня 1988 року та із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, періоду роботи на посаді електрогазозварювальника з 21 липня 2003 року по 30 червня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувся із заявою до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за результатами розгляду якої відповідачем 2 було прийнято оскаржуване рішення №183950006940 від 28.06.2023 про відмову у призначенні такої пенсії, оскільки відсутній необхідний страховий та пільговий стаж. Так, у рішенні зазначено, згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, довідки про підтвердження стажу), страховий стаж складає 27 років 01 місяць 25 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 не підтверджений в установленому порядку. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 , а саме:

- з 01.07.1988 по 16.01.1989, оскільки відсутній номер наказу на прийняття на роботу;

- з 18.01.1989 по 10.08.1989, оскільки відсутня назва організації куди було прийнято заявника, а також печатка, якою завірено запис про звільнення нечитабельна;

- з 16.05.1994 по 27.11.1995, оскільки заявник був прийнятий на роботу та звільнений з агрофірми Руно, а на печатці, якою завірено запис про звільнення прослідковується назва КСП агроформа Руна. Дані про реорганізацію підприємства відсутні;

- період проходження військової служби, оскільки відсутня дата видачі військового квитка.

До пільгового стажу не зараховано жодного періоду роботи, оскільки відсутні довідки про пільговий характер роботи.

Вважаючи, що винесення вказаного рішення відповідачем здійснено не на підставі та не у спосіб, визначений законодавством, що порушує права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалу суду було надіслано відповідачу 1 в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 03.10.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.80), однак станом на час розгляду справи, відзив на позов до суду не надано. У той же час, на виконання вимог ухвали суду, відповідач надав матеріали пенсійної справи позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають такого стажу роботи з шкідливими й важкими умовами праці, але мають не менш як половину стажу на таких роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, зазначеного абзацом першим частини 1 статті 26 Закону, чоловікам на один рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право па пенсію на пільгових умовах, затверджений наказом Мінпраці України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок), зареєстрованим у Мін`юсті України 01.12.2005 за №1451/11731.

Згідно із цим Порядком під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи, затвердженні постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (за період роботи до 1 січня 1992 року); Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36 і від 24.06.2016 № 461. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше, ніж один раз на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992, тому для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 відповідне право впродовж цього періоду має бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно з пунктом 20 цього Порядку, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

Зазначив, що згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, довідки про підтвердження стажу), страховий стаж позивача складає 27 років 01 місяць 25 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 не підтверджений в установленому порядку.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 :

- з 01.07.1988 по 16.01.1989, оскільки відсутній номер наказу на прийняття на роботу;

- з 18.01.1989 по 10.08.1989, оскільки відсутня назва організації куди було прийнято заявника, а також печатка, якою завірено запис про звільнення нечитабельна;

- з 16.05.1994 по 27.11.1995, оскільки заявник був прийнятий не роботу та звільнений з агрофірми Руно, а на печатці, якою завірено запис про звільнення прослідковується назва КСП агроформа Руна. Дані про реорганізацію підприємства відсутні;

- період проходження військової служби, оскільки відсутня дата видачі військового квитка.

До пільгового стажу не зараховано жодного періоду роботи, оскільки відсутні довідки про пільговий характер роботи.

Враховуючи зазначене, прийнято рішення відмовити позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу згідно статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками справи докази у їх сукупності та встановивши всі фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач 20.06.2023 звернувся до відповідного органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.91).

За результатами розгляду вказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області було прийнято оскаржуване рішення від 28.06.2023 №183950006940 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу, згідно статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У даному рішенні, зокрема, зазначено, що згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, довідки про підтвердження стажу), страховий стаж складає 27 років 01 місяць 25 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 не підтверджений в установленому порядку

До страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 :

- з 01.07.1988 по 16.01.1989, оскільки відсутній номер наказу на прийняття на роботу;

- з 18.01.1989 по 10.08.1989, оскільки відсутня назва організації куди було прийнято заявника, а також печатка, якою завірено запис про звільнення нечитабельна;

- з 16.05.1994 по 27.11.1995, оскільки заявник був прийнятий не роботу та звільнений з агрофірми Руно, а на печатці, якою завірено запис про звільнення прослідковується назва КСП агроформа Руна. Дані про реорганізацію підприємства відсутні;

- період проходження військової служби, оскільки відсутня дата видачі військового квитка.

До пільгового стажу не зараховано жодного періоду роботи, оскільки відсутні довідки про пільговий характер роботи (а.с.86).

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача 2 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення (далі Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, передбаченої Списком №2 (у даному випадку), та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах і досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу Законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 10.12.2020 у справі №372/403/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з абз.1,3 п. 2.14 Інструкції №58 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Відповідно до абз. 4, 5 п. 2.14 Інструкції №58 якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

За змістом оскаржуваного рішення у межах спірних правовідносин питання полягає у незарахуванні відповідачем 2 до страхового стажу періодів роботи позивача з 01 липня 1988 року по 16 січня 1989 року, з 18 січня 1989 року по 10 серпня 1989 року, з 16 травня 1994 року по 27 листопада 1995 року та періоду строкової військової служби з 13 травня 1986 року по 20 червня 1988 року, та незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, періоду роботи позивача на посаді електрогазозварювальника з 21 липня 2003 року по 30 червня 2022 року.

Щодо періоду роботи позивача з 01 липня 1988 року по 16 січня 1989 року, з 18 січня 1989 року по 10 серпня 1989 року, з 16 травня 1994 року по 27 листопада 1995 року, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Тобто, надання уточнюючих довідок та інших документів підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.

На переконання суду, трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача з 01.07.1988 по 16.01.1989; з 18.01.1989 по 10.08.1989, з 16.05.1994 по 27.11.1995, а також містить посилання на відповідні накази, на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи.

Посилання відповідача 2 в оскаржуваному рішенні на відсутність номеру наказу на прийняття на роботу, назви організації, куди було прийнято заявника, а також на те, що нечитабельна печатка, якою завірено запис про звільнення, і на те, що заявник був прийнятий на роботу та звільнений з агрофірми Руно, а на печатці, якою завірено запис про звільнення прослідковується назва КСП агроформа Руна, не може бути підставою незарахування трудового стажу, оскільки це є надмірним формалізмом та вказані помилки не можуть нівелювати відомості трудової книжки, позбавивши позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу.

Так, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, наявність певних недоліків у трудовій книжці позивача не спростовує факту наявності у нього страхового стажу у спірні періоди, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

При цьому, суд враховує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Відтак, суд зазначає, що відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.07.1988 по 16.01.1989, з 18.01.1989 по 10.08.1989 та з 16.05.1994 по 27.11.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 .

Щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду служби в армії з 13.05.1986 по 20.06.1988, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 109 Положення №590 окрім роботи в якості працівника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР та перебування у партизанських загонах; служба у військах та органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба у органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку (підпункт «к»). При призначенні на пільгових умовах або у пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та у гарячих цехах та на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» та «б») пункту 16), та пенсій з нагоди втрати годувальника їхнім сім`ям, а також пенсій за старістю робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» і «л», прирівнюються за вибором особи, що звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка йшла після закінчення цього періоду.

10 січня 1992 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 20 грудня 1991 року № 2012-XII «Про порядок ведення в дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» був введений в дію Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 8 цього Закону час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

З матеріалів справи судом встановлено, що з 13.05.1986 по 20.06.1988 позивач проходив військову службу, що підтверджується записом № 4 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 та військовим квитком НОМЕР_4 від 13.05.1986 (а.с. 59-63).

Посилання відповідача 2 в оскаржуваному рішенні на те, що у військовому квитку відсутня дата його видачі, суд вважає необґрунтованими, оскільки дослідивши наявний в матеріалах справи військовий квиток НОМЕР_4 , судом встановлено, що він був виданий 13.05.1986.

Отже, період служби в армії з 13.05.1986 по 20.06.1988 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 21.07.2003 по 30.06.2022 на посаді електрогазозварювальника, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії електрозварники та газозварники.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 затверджено списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якій у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії електрозварники та газозварники.

Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» містить таку професію як «електрогазозварник».

З урахуванням наведеного, професія електрозварника (електрогазозварника) передбачена у всіх Списках № 2.

Суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі №607/1266/17.

Як встановлено судом, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 (а.с.30-31) щодо спірного періоду наявні такі записи:

запис № 22: з 21.07.2003 прийнятий на посаду газоелектрозварювальника 4 розряду Відкритого акціонерного товариства «Завод ім. Фрунзе», наказ № 204-к від 24.07.2003;

запис № 24: з 02.10.2006 присвоєно 5 розряд електрогазозварювальника, наказ № 201/1-к від 29.09.2006;

запис № 27: з 30.06.2022 звільнений за згодою сторін, наказ № 74-к від 30.06.2022.

Вказані записи у трудовій книжці позивача виконано без перекреслень чи виправлень, з посиланням на відповідний наказ.

У той же час, відповідачем протиправно не враховано до пільгового стажу спірний період роботи позивача.

Як вже зазначалось судом, відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Як видно з матеріалів справи про підсумки атестації робочих місць, проатестована професія електрогазозварник (а.с.92-94).

З урахуванням зазначеного, період роботи позивача з 21.07.2003 по 30.06.2022 на посаді електрогазозварювальника підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи.

Таким чином, суд робить висновок, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №183950006940 від 28.06.2023 про відмову у призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи, є протиправним та підлягає скасуванню, а спірні незараховані періоди трудової діяльності та військової служби підлягають зарахуванню.

Враховуючи вищевикладене та те, що заява позивача від 20.06.2023 була розглянута ГУ ПФУ у Волинській області, та саме зазначеним органом не зараховано стаж позивача, а також прийнято рішення №183950006940 від 28.06.2023, для повного захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області №183950006940 від 28.06.2023, а також зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди його роботи: з 01.07.1988 по 16.01.1989, з 18.01.1989 по 10.08.1989 та з 16.05.1994 по 27.11.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 ; період служби в армії з 13.05.1986 по 20.06.1988 та до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах період роботи на посаді електрогазозварювальника з 21.07.2003 по 30.06.2022, та зобов`язання відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача від 20.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і прийняти рішення по суті заяви, з урахуванням висновків суду по даній справі.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із вищенаведеного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1073,60 грн (а.с.20) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу та неврахування спірних періодів роботи.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 28.06.2023 № 183950006940 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22В, м. Луцьк, Волинська область, 43000, код ЄДРПОУ 13358826) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до страхового стажу періоди його роботи: з 01.07.1988 по 16.01.1989, з 18.01.1989 по 10.08.1989; з 16.05.1994 по 27.11.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 ; період служби в армії з 13.05.1986 по 20.06.1988 та до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 21.07.2003 по 30.06.2022 на посаді електрогазозварювальника, та повторно розглянути заяву від 20.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і прийняти рішення по суті заяви, з урахуванням висновків суду по даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22В, м. Луцьк, Волинська область, 43000, код ЄДРПОУ 13358826) судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько