Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
12 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/9710/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лазебної А.В.
та представників відповідачів: Крачука М.О., Ткаченка Д.О., Шевченка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кременчуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі також відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кременчуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту та не переміщення ОСОБА_1 зі служби з посади снайпера 2-ї категорії снайперського відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на підставі Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008;
зобов`язати відповідача прийняти рішення про переміщення ОСОБА_1 зі служби з посади снайпера 2-ї категорії снайперського відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що відповідач безпідставно не розглянув рапорт про переведення ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби за місцем проживання, як особи з інвалідністю другої групи.
2. Позиція відповідачів та третьої особи.
Представник військової частини НОМЕР_1 позов не визнав, а у наданих до суду письмових поясненнях зазначив, що після отримання рапорту молодшого сержанта ОСОБА_1 від 19.04.2023 №108 командиром військової частини НОМЕР_1 план переміщення разом з додатками направлено до військової частини НОМЕР_3 ; після його затвердження командиром військової частини НОМЕР_3 план переміщення разом з додатками направлено до військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_2 є старшим начальником до військової частини НОМЕР_3 та військової частини НОМЕР_1 і як старший начальник (командир) за законодавством лише вона уповноважена приймати кадрові рішення по особовому складу підпорядкованих військових частин (у т.ч. військової частини НОМЕР_1 ).
У телеграмі начальника відділу персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 від 31.05.2023 вих. №1528/3/1332 повідомлено, що з питання переводу молодшого сержанта ОСОБА_1 позитивного рішення прийнято не було.
На цій підставі представник відповідача зауважив, що військова частина НОМЕР_1 здійснила всі необхідні організаційні дії: прийняла рапорт молодшого сержанта ОСОБА_1 , вчасно відпрацювала його шляхом включення військовослужбовця в план переміщення до Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, проте старшим начальником - військовою частиною НОМЕР_2 прийнято рішення про відмову у такому переміщенні щодо позивача.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що рішення про переведення (переміщення) приймає старший начальник (командир) - командування військової частини НОМЕР_2 , представник відповідача вважав, що військова частина НОМЕР_1 є неналежним відповідачем у цій справі і позовні вимоги молодшого сержанта ОСОБА_1 задоволенню не підлягають через відсутність фактів бездіяльності командування військової частини НОМЕР_1 .
Представник військової частини НОМЕР_2 у відзиві на позов наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що разом з рапортом від 19.04.2023 позивач надав незасвідчені копії письмової згоди ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.04.2023, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 02.06.2019 серія АВ №0070113 та посвідчення особи з інвалідністю серія НОМЕР_4 . Листом військової частини НОМЕР_2 від 31.05.2023 вих. №1528/3/1332 позивачу (по команді) було повідомлено, що переміщення на інше місце служби не погоджене командуванням військової частини НОМЕР_2 , тобто відмовлено у переміщенні, а матеріали повернуто. Представник відповідача звертав увагу на те, що військова частина НОМЕР_2 , як суб`єкт владних повноважень, здійснила реалізацію дискреційних повноважень шляхом відмови в переміщенні позивача з однієї військової частини до іншої, у зв`язку з відсутністю належних підтверджуючих документів, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.
Представник третьої особи надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.
Судові засідання 08.08.2023 та 14.09.2023 відкладені через неявку уповноваженого представника відповідача.
При цьому суд вживав заходів щодо повідомлення військової частини НОМЕР_1 про відкриття провадження у цій справі, зокрема шляхом направлення матеріалів на поштову адресу, повідомлену представником позивача, однак поштове відправлення повернулось до суду неврученим через відсутність адресата за вказаною адресою /а.с. 39/.
Також суд ухвалою від 08.08.2023 зобов`язав Міністерство оборони України вручити військовій частині НОМЕР_1 копії позовної заяви ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами, ухвали від 18.07.2023 про відкриття провадження у справі №440/9710/23, а також повістку про виклик до суду.
Копія ухвали отримана Міноборони 16.08.2023, однак станом на 14.09.2023 відомості про її виконання до суду не надходили.
Ухвалою суду від 14.09.2023 суд витребував від: військової частини НОМЕР_1 - копію рапорту позивача про переміщення по службі разом з доданими до нього документами та відомості про розгляд цього рапорту; ОСОБА_1 - відомості про проходження ним військово-лікарської комісії у 2022-2023 роках з визначенням ступеня придатності до військової служби; Міністерства оборони України - докази вручення військовій частині НОМЕР_1 копії позовної заяви ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами, ухвали від 18.07.2023 про відкриття провадження у справі №440/9710/23 та повістки про виклик до суду.
У судове засідання 05.10.2023 учасники справи не з`явились, причин неявки суду не повідомили.
На підставі положень частин першої, дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України , суд 05.10.2023 перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
13.10.2023, до завершення розгляду справи по суті, уповноважений представник військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою суду від 16.10.2023 поновлено судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні та призначено справу до розгляду на 07.11.2023.
Ухвалою суду від 07.11.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача військову частину НОМЕР_2 та на цій підставі розгляд справи розпочато спочатку.
У судовому засіданні 28.11.2023 заслухано вступне слово представників відповідачів та оголошено перерву до 12.12.2023.
У судові засідання 28.11.2023 та 12.12.2023 представник позивача не з`явився, доставку повісток про виклик до суду здійснено через особистий кабінет представника у підсистемі "Електронний суд", що підтверджено довідками; причин неявки до суду представник позивача не повідомив, із заявами/клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
У судовому засіданні 12.12.2023 досліджені письмові докази та завершено розгляд справи по суті.
Обставини справи
Молодший сержант ОСОБА_1 наказом начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони "Південь" Сил територіальної оборони Збройних Сил України (по особовому складу) від 21.03.2023 №42-РС призначений на посаду снайпера (2-ї категорії) відділення снайперів роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 та з 28.03.2023 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 /а.с. 15/.
Позивач є особою з інвалідністю другої групи, інвалідність вперше встановлена з 29.05.2019 безтерміново, причина інвалідності - захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини /а.с. 19, 20, 22-23/.
19.04.2023 позивач звернувся із рапортом на ім`я командира 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у якому просив клопотати про переведення його на посаду стрільця 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі частини другої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" /а.с. 17/.
До рапорту позивач додав копії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 06.05.2019 №1166, листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.04.2023 №7/721 про надання погодження щодо переведення молодшого сержанта ОСОБА_1 на вакантну посаду стрільця першого відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 16, 20, 23/.
Залучена до матеріалів справи копія рапорту ОСОБА_1 містить відмітки:
- Клопочу по суті рапорту. Командир відділення снайперів роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 головний сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- Клопочу по суті рапорту. Командир роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_3 .
Посилаючись на нерозгляд відповідачем по суті рапорту про переведення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами частин першої - третьої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону №2232-XII).
За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі - Інструкція з діловодства у Збройних Силах України), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, - звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153).
Відповідно до пункту 90 Положення №1153, необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров`я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов`язки військової служби з урахуванням стану здоров`я, підготовки і досвіду служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.
Згідно з пунктом 113 Положення №1153, переміщення військовослужбовця за станом здоров`я або за станом здоров`я членів його сім`ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі позивач оспорює протиправну, як на його думку, бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його рапорту та невидання наказу про переміщення військовослужбовця за станом здоров`я.
Суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17.
Так, матеріалами справи підтверджено, що військовою частиною НОМЕР_1 19.04.2023 одержано та зареєстровано за вх.№108 рапорт ОСОБА_1 від 19.04.2023 /а.с. 17/.
Як пояснив у ході розгляду справи представник військової частини НОМЕР_1 , після отримання рапорту молодшого сержанта ОСОБА_1 від 19.04.2023 №108 командиром НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони (військова частина НОМЕР_1 ) того ж дня складено план переміщення військовослужбовців НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_6 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_5 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України, до якого внесено відомості про позивача (пункт 2) /а.с. 77/.
План переміщення листом від 19.04.2023 вих. №167/2/19 надіслано для затвердження командиру НОМЕР_6 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_5 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_3 ) /а.с. 73, зі звороту/, який 04.05.2023 затвердив відповідний План переміщення та надіслав його для затвердження Начальнику Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_5 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) /а.с. 105/. План переміщення надійшов до військової частини 10.05.2023, що підтверджено копією вхідного штампа /а.с. 105/.
Листом за підписом начальника відділу персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 командира військової частини НОМЕР_3 повідомлено, що за вих. від 04.05.2023 №4/2105 позитивного рішення командиром військової частини НОМЕР_2 прийнято не було /а.с. 75, зі звороту/.
На цій підставі відповідачі вважали, що рапорт ОСОБА_1 від 19.04.2023 розглянутий по суті та командир військової частини НОМЕР_2 , як старший начальник, до повноважень якого віднесено розгляд рапортів військовослужбовців про переміщення по службі, використовуючи надані йому Положенням №1153 дискреційні повноваження, ухвалив рішення про відмову у переміщенні ОСОБА_1 по службі до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оцінюючи наведені доводи відповідачів, суд зважає на таке.
Згідно з пунктом 2.1.6 Інструкції із діловодства Збройних Сил України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2012 №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Чинним законодавством не передбачено чіткого строку, протягом якого командир зобов`язаний розглянути рапорт на переміщення військовослужбовця по службі.
Відповідно до пункту 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
Застосовуючи вищевказані положення законодавства до обставин справи суд зазначає, що рапорт, як офіційна форма звернення військовослужбовця до вищої посадової особи передбачає його опрацювання та надання відповіді по суті порушених в ньому питань. Такий строк визначено в п. 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, як загальний строк для опрацювання документів, які були зареєстровані військовою частиною.
За обставин цієї справи відповідачі не довели належними та допустимими доказами факт повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду його рапорту від 19.04.2023.
Про наведене зокрема свідчить й те, що позивач 26.06.2023 звернувся до начальника Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку із заявою, у якій зазначав про неотримання жодної інформації щодо результатів розгляду його рапорту /а.с. 18/.
Суд зауважує, що рапорт вважається розглянутим у випадку вирішення усіх порушених у ньому питань з прийняттям відповідних рішень, суть яких доведена до військовослужбовця належним чином. Відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз`ясненням порядку оскарження.
Вищенаведене узгоджується із пунктом 117 Закону України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України", за яким пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.
Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Твердження представника військової частини НОМЕР_1 про доведення до позивача інформації про ухвалене рішення по суті рапорту від 19.04.2023 в усній формі суд не приймає, оскільки їх не підтверджено документально, а натомість спростовано вищезгаданою заявою ОСОБА_1 від 26.06.2023.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд враховує, що у силу вищезгаданих приписів пункту 90 Положення №1153 вирішення питання про переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров`я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов`язки військової служби з урахуванням стану здоров`я, підготовки і досвіду служби, віднесено до компетенції командирів (начальників), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
А оскільки відповідачі не надали суду доказів повідомлення позивача про результати розгляду його рапорту від 19.04.2023, суд дійшов висновку, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 19.04.2023 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 письмову відповідь на рапорт від 19.04.2023 про переміщення на посаду стрільця першого відділення охорони третього взводу охорони роти охорони Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, у тридцятиденний строк.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи.
Відповідачі та третя особа доказів понесення судових витрат не надали.
Тож підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 205, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кременчуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 19.04.2023.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 письмову відповідь на рапорт від 19.04.2023 про переміщення на посаду стрільця першого відділення охорони третього взводу охорони роти охорони Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, у тридцятиденний строк.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
1) військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ; АДРЕСА_2 );
2) військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ; АДРЕСА_3 ).
Третя особа: Кременчуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09715444; вул. Алітуська, 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2023 року.
СуддяО.О. Кукоба
Судове рішення № 116264767, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 12.12.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/9710/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: