Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/28729/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа: Головне управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач), третя особа: Головне управління ДПС в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, викладені у листі від 04.10.2023 р. № 351/ДФС, щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 р. № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.02.2021 р., 01.02.2022 р. та 01.02.2023 р.;
- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 р. № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.02.2021 р., 01.02.2022 р. та 01.02.2023 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 були скасовані внесені зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови КМУ № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 01.01.2018 р.), відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу можуть визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704. У зв`язку з чим позивач звернувся із заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, в якій просив підготувати та направити до ГУ ПФУ в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. Однак листом відповідач відмовив у видачі оновлених довідок у зв`язку з відсутністю підстав для їх видачі. Вважає такі дії відповідача протиправними.
Ухвалою від 25.10.2023 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження у справі, надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
02.11.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774-VIII ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України" (набрання чинності з 01.01.2017 р.). Отже, починаючи з 01.01.2017 р. законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат. Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 р. № 794-УІІ Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти, постанови і розпорядження. Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пунктами 2, 3 названого Порядку передбачено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Списків із Пенсійного фонду України для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. не надходило. З огляду на викладене, підстави у Комісії для виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за відповідною посадою станом на 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. відсутні.
20.11.2023 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на безпідставність викладених у ній обставин, оскільки вони жодним чином не спростовують доводи про наявність підстав для видачі оновлених довідок станом на 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262).
12.09.2023 р. позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області із заявою щодо складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 р. № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.02.2021 р., 01.02.2022 р. та 01.02.2023 р.
Листом від 04.10.2023 р. № 351/ДФС відповідач повідомив про відсутність підстав для підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок, оскільки списків із Пенсійного фонду України для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. не надходило.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначені та врегульовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону № 2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Преамбулою Закону № 2262-ХІІ передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення ч.3 ст.43 та ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Згідно ч.3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30.08.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Згідно з п.10 Постанови № 704 (у первинній редакції від 30.08.2017 р.), ця постанова набирає чинності 01 січня 2018 року.
Пунктом 4 Постанови № 704 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Отже, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), яка набрала чинності 24.02.2018 р.
Пунктом 6 Постанови № 103 були внесені зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі до Постанови № 704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018 р.
Крім цьому, пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, який викладено в наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704 не вносилися.
Отже, згідно із п.4 Постанови № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 р., тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Таким чином, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29.01.2020 р. не підлягають застосуванню.
За таких обставин, з 29.01.2020 р. відновлена юридична дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, що передбачає визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тобто, з 29.01.2020 р. відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
Проте, визнання Шостим апеляційним адміністративним судом протиправним та скасування пункту 6 Постанови № 103 не впливає на застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Суд звертає увагу, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ та пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд приходить до висновку, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу не проводиться із використанням величини мінімальної заробітної плати.
Таким чином, відповідно до пункту 4 Постанови № 704, починаючи з 29.01.2020 р., розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб:
- станом на 01 січня 2018 року встановлений в розмірі 1762,00 грн. (ст.7 Закону України від 07.12.2017 р. № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік"),
- станом на 01 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102,00 грн. (ст.7 Закону України від 14.11.2019 р. № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік");
- станом на 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270,00 грн. (ст.7 Закону України від 15.12.2020 р. № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік");
- станом на 01 січня 2022 року встановлений в розмірі 2481,00 грн. (стаття 7 Закону України від 02.12.2021 р. № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік");
- станом на 01 січня 2023 року встановлений в розмірі 2684,00 грн. (стаття 7 Закону України від 03.11.2022 р. № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік").
Отже, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 2246-VIII на 01.01.2018 р. є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 1082-IX на 01.01.2021 р., Законом № 1928-IX на 01.01.2022 р. та Законом № 2710-IX на 01.01.2023 р.
За таких обставин, суд зазначає, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами № 1928-IX, № 2710-IX у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 р. у справі № 440/6017/21.
З огляду на викладене, право позивача на обрахунок пенсії з грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у спірному випадку станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р.), з 29.01.2020 р. є беззаперечним, оскільки обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно, збільшенням розміру грошового забезпечення на підставі пункту 4 Постанови № 704.
Однак, дане право відсутнє з 01.01.2019 р., оскільки жодних змін на вказану дату у розмірі грошового забезпечення працівників податкової міліції не відбулося.
Тому доводи відповідача про відсутність підстав для видачі позивачу оновлених довідок станом на 01.01.2020 р.,01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. для проведення перерахунку пенсії, є безпідставними та не враховуються судом.
В свою чергу, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 р. у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі № 553/3619/16-а.
За наведених обставин суд дійшов до висновку про те, що відповідач, не оформивши за заявою позивача довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.
Отже, не виготовлення Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. для проведення перерахунку основного розміру його пенсії є протиправним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 р. у справі № 240/12647/21.
Суд зауважує, що у даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а не дії як вказує позивач, оскільки Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області не вчинено жодних дій щодо підготовки та надання до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошовою забезпечення станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. для перерахунку його пенсії.
Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. для перерахунку пенсії та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022, р., 01.01.2023 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020 р., 01.02.2021 р. 01.02.2022 р., 01.02.2023 р.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог лише у зв`язку з неправильним формулюванням способу захисту порушеного права, що не впливає на розмір судового збору, то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Разом з тим, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем укладено договір про надання правничої (адвокатської) допомоги від 01.09.2023 р., відповідно до якого Адвокат зобов`язуєтьсч надати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в остязі та на умовах, визначених Договором.
Згідно п.1.2 договору Адвокат надає послуги Клієнту для подачі позову до Одеського окружного адміністративного суду, до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певну дію.
Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що вартість послуг Адвоката фіксована та становить 5000 грн. Клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання Договору сплачує передплату за надані послуги в розмірі, що становить 50 % від загальної вартості послуг. Інша частина гонорару підлягає сплаті на протязі 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.
За приписами п.п.4.3, 4.4 договору оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок Адвоката або внесенню готівкою в касу Адвоката. За домовленістю сторін оплата послуг Адвоката може здійснюватися по завершенню розгляду справи в суді. доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (послуги) та представляти інтереси Клієнта в порядку, встановленому чинним законодавством.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн., позивачем надано додаток-1 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2023 р. на суму 5000 грн., акт виконаних робіт від 17.10.2023 р. на суму 5000 грн., відповідно до якого Адвокатом надано такі послуги: надання консультацій Заявнику, роз`яснення - 400 грн., 1 год., 01.09.2023 р.; склав звернення до Державної податкової служби України - 500 грн., 30 хв., 12.09.2023 р.; надав роз`яснення по відповіді Державної податкової служби - 600 грн., 30 хв., 04.10.2023 р.; зібрав докази, склав позов до Одеського окружного адміністративного суду - 2500 грн., 2 год., 16.10.2023 р.; склав акт виконаних робіт і заяву на відшкодування судових витрат - 500 грн., 1 год., 17.10.2023 р.; складання відповіді на відзив, надання консультацій впродовж судового розгляду позову - 500 грн., 30 хв.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи. Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, по вказаній категорії справ існує стабільна судова практика, складення позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів.
Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646), третя особа: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646) щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. для перерахунку пенсії.
Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р. 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020 р., 01.02.2021 р. 01.02.2022 р., 01.02.2023 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко
Судове рішення № 116264641, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 12.01.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/28729/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: