Рішення № 116263729, 11.01.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. справа № 300/7637/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Романків Ігор Михайлович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ,76018, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, пр. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057 про визнання рішення та дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого діє представник - адвокат Романків Ігор Михайлович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.10.2023 №926100139066 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні при призначенні пенсії за віком нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки, у розмірі 12 236,71 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 28.09.2023 та застосувати при призначенні пенсії новий показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки, у розмірі 12 236,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 з 15.02.2013 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії за віком продовжував працювати у період по 30.11.2014. Вказав, що 28.09.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки. Однак, пенсійним органом йому було протиправно відмовлено.. Відповідно до ч.2ст.40 Закону №1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де зокрема Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Оскаржуване рішення, яким відмовлено в переході на пенсію за віком відповідно доЗакону №1058-IV, є протиправним. На думку представника позивача, слід зобов`язати відповідача призначити та виплачувати останньому з 28.09.2023 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн, оскільки з заявою про призначення пенсії за віком за іншим законом він звернувся вперше. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечило. У відзиві відповідач-1 зазначив, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 28.09.2023 надійшла заява позивача про переведення на інший вид пенсії. Вказав, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 37 років 11 місяців 16 днів (враховано по 30.11.2014). Звернув увагу суду, що позивачем не дотримано правил звернення до органів Пенсійного фонду, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який затвердженийпостановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Вважає, що відсутні підстави для застосування при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки при переведенні з одного виду пенії на інший. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відзив на позовну заяву надійшов 14.12.2023, відповідно до якого відповідач-2 проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 28.09.2023 надійшла заява позивача про переведення на інший вид пенсії. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону 1058 (за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, або за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв і за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки може бути застосований під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа має 24 місяці страхового стажу після призначення (перерахунку) пенсії та вперше подає заяву на перехід на інший вид пенсії. Оскільки позивач з 2013 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України, як отримувач пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, як тракторист - машиніст, безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції (ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), тому відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки при проведенні перерахунку пенсії у 2023 році. Проте і перерахунок пенсії позивачу проведений не був. Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Згідно з пунктом 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = 3п х Кс, де: П розмір пенсії, у гривнях; Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Враховуючи вищевикладене, при призначенні пенсії позивачу вже було обраховано пенсію з урахуванням вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи вищевикладене та той факт, що, оскільки пенсія позивачу не була перерахована за віком з урахуванням статтей 26 та 40 Закону №1058 вимога щодо застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії є передчасною. Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.02.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, призначену відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Після призначення пенсії і по 30.11.2014 позивач продовжував працювати та сплачував внески до Пенсійного фонду України.

28.09.2023 позивач звернувся через портал електронних послуг ПФУ із заявою (реєстраційний №4618) про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»з проханням при обчисленні пенсії застосувати показник середньомісячного заробітку по Україні за попередні три роки (2020-2022 рр). До заяви додано сканкопії паспорта, облікової картки платника податків та трудової книжки.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.10.2023 № 926100139066 (розглянуто заяву за принципом екстериторіальності) позивачу відмовлено у проведенні перерахунку "перехід на пенсію за іншим законом". Зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до пп.3 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, як тракторист - машиніст, безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції. Відповідно до п.2.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, перерахунок пенсії проводиться у разі надання додаткових документів про стаж, заробітну плату, надбавки тощо.

У листі від 23.10.2023 № 10007-9507/Б-02/8-0900/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначило, що позивач перебуває на облку з 15.02.2013 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Прикінцеві пооження, п.2) та ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (трактористи - машиністи, зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в підприємствах сільськогосподарського господарства). Позивача повідомлено, що Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.10.2023 № 926100139066 йому відмовлено, у зв`язку з ненаданням додаткових документів. Також вказано, що середня заробітна плата, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за попередні три роки перед зверненням за призначенням пенсії, застосовується лише при первинному призначенні пенсії згідно з ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та для обчислення в разі переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, при набутті страхового стажу 24 місяці.

Не погоджуючись з такими рішенням та діями відповідачів позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно зст. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульованоЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі також Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 Закону №1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією.

Частиною другої цієї статті 45 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 3ст. 45 Закону № 1058-IVпереведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з ч. 2ст. 40 Закону № 1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до даних, розміщених на вебсайті Пенсійного фонду України (http://www.pfu.gov.ua) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, становить 12236,71 гривень.

Згідно з матеріалами справи та поясненнями сторін спірне питання полягає, у тому, яке положення Закону № 1058-IV підлягає до застосування при обрахунку такої складової формули розрахунку пенсії як середня заробітна плата - загальне положення ч. 2 ст. 40 (середня заробітна плата за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), в даному випадку за 2020-2022 рр., що передували зверненню позивача від 28.09.2023 .) чи ч. 3 ст. 45 (показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, враховуючи проведення осучаснення пенсії згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017. № 2148-VIII.

З вказаного приводу суд зазначає про таке.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3статті 45 Закону №1058-IV регламентованопорядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

ОСОБА_1 звернувся із заявою від 28.09.2023 до органу Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV вперше. З 15.02.2013 позивачу було призначено пенсію за віком за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII), що, зокрема, вбачається з листа відповідача-1 від 23.10.2023 № 10007-9507/Б-02/8-0900/23. Закон №1788-XII передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Крім того, після призначення вищевказаної пенсії позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадку призначення особі пенсії за одним законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком вперше, а не переведення на інший вид пенсії згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV (постанова від 31.01.2019 у справі №639/2751/17, від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17).

Отже, має місце призначення позивачу пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

Так, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом № 1788-XII, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 в справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 в справі № 335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі № 509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі № 615/1644/16-а та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17.

Також правова позиція щодо необхідності пенсійного органу діяти в схожих обставинах при призначенні пенсії, а не переведенні на іншу пенсію , викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З приводу заперечень відповідача-1, що позивачем не дотримано правил звернення до органів Пенсійного фонду, встановлених Порядком № 22-1, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"затвердженийпостановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

За пунктом 1.8. (абзац 1) Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами ОСОБА_2 (абз. 4 п. 1.8 Порядку 22-1).

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) (абз. 5 п. 1.8 Порядку 22-1).

За приписами п.4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм Порядку №22-1 особа має право на подання заяви про призначення пенсії зі сканованими копіями документів через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, що і було здійснено позивачем. Разом з тим, пенсійний орган наділений повноваженнями щодо повідомлення заявника про надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі відсутності необхідних документів; надсилання запитів про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних; уточнення інформації про факт роботи.

Суд дійшов висновку, що заява від 28.09.2023 є волевиявленням позивача про призначення йому пенсії за віком. Зміст такої заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника.

Відтак, отримавши заяву позивача від 28.09.2023 про призначення пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка ним подавалася особисто, в разі невідповідності її форми встановленому зразку чи відсутності додаткових документів, пенсійний орган уповноважений звернути увагу ОСОБА_1 на необхідність дотримання визначених правил, в т.ч. шляхом надіслання такого повідомлення через електронний кабінет користувача вебпорталу. Проте, відповідних доказв жодним з відповідачів суду не надано.

Разом з тим, у відповіді відповідача-1 від 23.10.2023 № 10007-9507/Б-02/8-0900/23 не міститься будь-яких зауважень з приводу форми заяви позивача від 28.09.2023.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.10.2023 №926100139066 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та необхідності його скасування.

При цьому, з огляду на встановлену чинним законодавством норму щодо визначення засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності структурного підрозділу органу, що призначає пенсію за поданою заявою, яким є відповідач-2 та зважаючи на інформаційний характер листа відповідача-1, яким, зокрема, повідомлено позивача про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішення за результатами розгляду його заяви, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні при призначенні пенсії за віком нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки, у розмірі 12 236,71 грн.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі Мельниченко проти Українивід 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантованіКонституцією Українита Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Суд також зазначає, що згідно з пунктом 2 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 3статті 245 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йомузакономправо на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначенихзакономумов, то суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача.

Так, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Підсумовуючи наведене суд зазначає про те, що право позивача на призначення пенсії за віком відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"виникло 28.09.2023 - дата звернення за призначенням пенсії та прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Крім того, як уже зазначено вище, подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась відповідачем-2, яке прийняло оскаржуване рішення про відмову. При цьому, суд звертає увагу, що пунктом 4.10 Постанови №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відтак, з метою запобігання порушенню права позивача на належну йому пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання позивача) призначити ОСОБА_1 з 28.09.2023 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн..

Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Романків Ігор Михайлович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними рішення та дій, зобов`язання призначити пенсію належить до часткового задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Позаяк позовні вимоги належать до часткового задоволення, а позивач згідно з квитанцією від 01.11.2023 підтвердив сплату судового збору на суму 1073,60 гривень, то на його користь слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 858,88 гривень судових витрат, що пропорційно становить 80% від задоволених позовних вимог. Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.10.2023 №926100139066 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком згідно зЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»з 28.09.2023 та застосувати при призначенні пенсії новий показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, проспект Соборний, 158/Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057) на користь Будича ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 858,88 гривень (вісімсот п`ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.