Рішення № 116263179, 12.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 рокуСправа №160/29765/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЗЕКОР" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЗЕКОР" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110150/2023/000063/2 від 03.11.2023 року;

- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2023/000408.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення та картки відмови. При цьому позивач зазначає, що позивач вважає, що ним подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем, в свою чергу, не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем також не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості, на думку позивача, ним не доведена. У свою чергу, відповідачем не надано обгрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 15.12.2023 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

04.12.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ). Декларантом не спростовані розбіжності та невідповідності. Враховуючи вищезазначені результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару. Митна вартість товарів №1,2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару, призначення, обсяги ввезення: товару №1 до рівня ЕМД від 19.09.2023 року №23UA100100445461U4 (UA100100/2023/445461) 2,6566 євро/кг, що розраховується як 1,7494 євро/шт.; товару №2 до рівня ЕМД від 19.09.2023 року №23UA100100445461U4 (UA100100/2023/445461) 3,0690 євро/кг, що розраховується як 0,8206 євро/шт. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 03.11.2023 року №UA110150/2023/000063/2. У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 03.11.2023 року № UA110150/2023/000408. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

11.12.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій вона не погоджується з доводами, наведеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне. Відповідач не надав позивачеві обґрунтованих доводів тому, що коригування митної вартості товару відбулось на основі ЕМД від 19.09.2023 року №23UA100100445461U4, не надав жодних розрахунків, не зазначив достатніх причин застосування другорядного методу розрахунку вартості та не надав копії митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування. Більше того, позивач зазначає, що ринок є нестабільним, попит на товари то збільшується, то зменшується, а отже таким же чином змінюється і ціна на товар, тому не доречно було здійснювати коригування митної вартості товару на основі попередній митних декларацій при наявності повного пакету документів, які належним чином підтверджували митну вартість товару, задекларованого позивачем. Позивач вважає, що Дніпровською митницею було незаконно відмовлено йому у прийнятті митної декларації №23UA110150015562U4 від 27.10.2023 року та митному оформлені пропуску задекларованого товару та прийнято неправомірне, необґрунтоване та безпідставне рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2023/000063/2 від 03.11.2023 року, а доводи, наведені відповідачем у відзиві не знаходять свого раціонального застосування в рамках даної справи. Таким чином, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що 27.10.2023 року позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання електронної митної декларації №23UA110150015562U4 задекларовано товар, а саме:

- товар № 1 «Посуд столовий для пиття зі звичайного скла механічного виготовлення, без ніжки, з ручкою: - арт.13218221/ Кружка DON 40 - 2736 шт.; - арт.12010523/ Кружка ICON 1Р.- 792 шт.; - арт.12001820/ Кружка BREMA 0,5 2772 шт.; - арт.12030020/ Кружка DON 1л - 1080 шт.; - арт.12029520/ Кружка DON 0,5л -1584шт.; Вироблені з вапняно-натрєвого скла. Виробник: "Vetreria di Borgonovo S.p.A."; Торговельна марка "Borgonovo"; Країна виробництва IT», країна походження Європейський союз;

- товар № 2 «Скло та вироби із скла: посуд столовий для пиття зі скла механічного виготовлення, неогранований та неоздоблений: - арт.11150021/ Склянка INDRO OF 270 - 14256 шт.; - арт.11203020/ Склянка PANTHEON 0.3 Rig 1440 шт.; Вироби з натрій силікатного скла, виготовлені автоматичним методом. Призначення: товар імпортується для виготовлення сувенірної продукції шляхом декорування на власному виробництві. Виробник: "Vetreria di Borgonovo S.p.A."; Торговельна марка "Borgonovo"; Країна виробництва IT», країна походження Європейський союз;

- товар № 3 «Скло та вироби із скла: посуд столовий на ножці для пиття зі скла механічного виготовлення: - арт.11092920/ Келих BIER SOMMELIER 400 -2400 шт.; - арт.11205820/ Келих VOLTERA 0,3 - 750 шт.; - атр.14003820 / Келих FLORIDA750 1080 шт.; Вироби з натрій силікатного скла, виготовлені автоматичним методом. Призначення: товар імпортується для виготовлення сувенірної продукції шляхом декорування на власному виробництві. Виробник: "Vetreria di Borgonovo S.p.A."; Торговельна марка "Borgonovo"; Країна виробництва IT», країна походження Європейський союз.

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 22.06.2021 року №22/06/21-1, укладеного між позивачем та компанією Vetreria di Borgonovo S.p.A. (Італія), специфікації від 04.10.2023 року №7, рахунком-інвойс від 19.10.2023 року №F1245.

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № F 1245 від 19.10.2023 року; рахунок-проформу (Proforma invoice) № Р23556 від 02.10.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № F 1245 від 19.10.2023 року; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 641409 від 19.10.2023 року; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA110150015543U4 від 27.10.2023 року; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № 23UA11000000089-КТ від 26.10.2023 року; картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2023/000393 від 27.10.2023 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 49JBKLNA від 05.10.2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0000031431 від 20.10.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка б/н від 20.10.2023 року; оборотно-сальдову відомість від 20.10.2023 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1805 від 25.10.2023 року; акт звірки взаєморозрахунків від 20.10.2023 року; комерційну пропозицію № 04/10/23 від 04.10.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткову угоду №1 від 28.11.2022 року; специфікацію № 7 від 04.10.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 22/06/21-1 від 22.06.2021 року; договір про надання послуг митного брокера № 03/07/23-1 від 03.07.2023 року; договір перевезення вантажів № 1710/4-23РТ від 17.10.2023 року; договір-заявку № 1710/1-23СО від 17.10.2023 року; декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером № F1245 від 19.10.2023 року; опис товару від 04.10.2023 року; копію митної декларації країни відправлення № 23ITQVI1T0059191E7 від 19.10.2023 року; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA110150015562U4 від 27.10.2023 року.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом декларант від 03.11.2023 року №2 повідомив про неможливість надати додаткові документи для підтвердження рівня митної вартості товару у передбачений законодавством 10-денний термін.

Митна вартість товарів №1,2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару, призначення, обсяги ввезення: товару №1 до рівня ЕМД від 19.09.2023 року №23UA100100445461U4 (UA100100/2023/445461) 2,6566 євро/кг, що розраховується як 1,7494 євро/шт.; товару №2 до рівня ЕМД від 19.09.2023 №23UA100100445461U4 (UA100100/2023/445461) 3,0690 євро/кг, що розраховується як 0,8206 євро/шт.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 03.11.2023 року №UA110150/2023/000063/2.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 03.11.2023 року № UA110150/2023/000408.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Суд не погоджується із доводами відповідача про те, що декларантом заявки на поставку до митного оформлення не надано, оскільки за умовами укладеного між сторонами контракту не визначалась необхідність укладення заявки саме у письмовому вигляді. Натомість, відсутність заявки на поставку товару в письмовому вигляді, жодним чином не впливає на визначення митної вартості ввезеного позивачем товару, а рішення щодо процедури оформлення первинних документів щодо господарської операції є виключною компетенцією позивача та його контрагента, а не митного органу.

Також судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо ненадання позивачем до митного оформлення документів, що підтверджують якість оцінюваних товарів з огляду на таке. Сертифікат якості товарів є додатковим документом, який витребовується у декларанта у випадках, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом з цим, декларантом було надано до митного контролю повний пакет документів, що підтверджує заявлену ним митну вартість товару, що ввозився на митну територію країни, натомість, митним органом не було зазначено жодного вмотивованого аргументу щодо наявності у поданих позивачем первинних документах якихось суттєвих розбіжностей, або ознак підробки, тощо.

Крім того, не знайшли свого підтвердження і посилання відповідача на те, що оплата за платіжною інструкцією здійснена на рахунок отримувача, реквізити якого не відповідають визначеним у розділі 16 контракту від 22.06.2021 року №22/06/21-1, оскільки в платіжній інструкції повністю збігається сума інвойсу № Р23556 від 02.10.2023 року, міститься посилання на контракт на номер інвойсу, що достатньо для того, щоб ідентифікувати ввезену партію товару з даним документом.

Також слід зазначити, що технічна помилка в перекладі з оригіналу документу, який згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України є додатковим документом, не може вважатись підставою для відмови декларанту в оформленні товару за основним методом - ціною договору, так як подібна підстава для відмови не передбачена жодною нормою митного законодавства.

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1ст.9КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн., суд зазначає таке.

Приписами частини 1статті 132 КАС Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3ст.132 КАС України).

Згідност.134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9статті 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зазначає, що у відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, у зв`язку з неспівмірністю та необґрунтованістю.

Дослідивши клопотання позивача про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до позовної заяви позивачем долучено:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 22.07.2021 року;

- копію додаткової угоди від 22.07.2022 року до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 22.07.2021 року;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг №1-09/11 від 09.11.2023 року;

- копію рахунку №10-09/11 від 09.11.2023 року на суму 10000,00 грн. згідно акту №1-09/11 від 09.11.2023 року;

- копію платіжної інструкції в національній валюті від 09.11.2023 року №1096 щодо оплати послуг правової допомоги згідно акту приймання-передачі наданих послуг №1-09/11 від 09.11.2023 року на суму 10000,00 грн.;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4286 від 17.05.2019 року, видане на ім`я ОСОБА_1 ;

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1239827 від 10.11.2023 року на право представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЗЕКОР" адвокатом Дударенко Анастасією Дмитрівною.

Також на підтвердження понесених витрат на правову допомогу до відповіді на відзив позивачем долучено:

- копію акту приймання-передачі наданих послуг №1-29765 від 11.12.2023 року;

- копію рахунку №1-29765 від 11.12.2023 року на суму 4000,00 грн. згідно акту №1-29765 від 11.12.2023 року.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції в національній валюті від 12.12.2023 року №1185 щодо оплати послуг правової допомоги згідно акту приймання-передачі наданих послуг №1-29765 від 11.12.2023 року на суму 4000,00 грн.

Так, судом встановлено, що зі змісту наданої суду копії договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 22.07.2021 року вбачається, що між Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЗЕКОР" та Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» в особі керуючої Дударенко Анастасії Дмитрівни був укладений договір предметом якого є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання претензій, звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництво та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Відповідно до п.3.1-3.3 вказаного договору 3.1. розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами з розрахунку 1 000, 00 грн за кожну годину роботи.

Час для надання послуг адвокатом розраховується самостійно в межах розумності строків.

Розрахунки за даним договором проводяться з обов`язковим укладенням акту прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно копії акту приймання-передачі наданих послуг акту приймання-передачі наданих послуг №1-09/11 від 09.11.2023 року видно, що вказаним адвокатським бюро позивачеві були надані таки види правової допомоги, а саме складання тексту позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом ТОВ «ПАРТНЕР ЗЕКОР» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2023/000063/2 від 03.11.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2023/000408 за 10 годин роботи - 10 000,00 грн. Разом - 10 000,00 грн.

Також згідно копії акту приймання-передачі наданих послуг акту приймання-передачі наданих послуг №1-29765 від 11.12.2023 року видно, що вказаним адвокатським бюро позивачеві були надані таки види правової допомоги, а саме написання відповіді на відзив на позовну заяву на позовну заяву по справі № 160/29765/23 за позовом ТОВ «ПАРТНЕР ЗЕКОР» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2023/000063/2 від 03.1.1.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення № UA110150/2023/000408, за 4 години роботи адвоката. Разом - 4 000,00 грн.

Таким чином, позивачем до суду надано підтвердження сплати витрат на правову допомогу в межах даної справи на суму 14000,00 грн.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги, а також і зміст наданих послуг за вищенаведеним актом з описом наданих послуг, суд приходить до висновку, що визначення їх обсягу і розміру у загальній сумі 14000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним з урахуванням наявної сталої правової позиції Верховного Суду з даного питання, тому години, які витрачені адвокатом такі як 10 годин (на складання та подання позовної заяви) та 4 години (на написання відповіді на відзив), є завищеними, а відповідно не є співмірними, тому, з урахуванням наявності заперечення відповідача із розміром витрат на правничу допомогу, викладеною у відзиві, що розцінюється судом як клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, такі судові витрати на правову допомогу підлягають зменшенню судом до 8000,00 грн.

Враховуючи викладене, на користь позивача слід стягнути з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн., що складає 10684,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110150/2023/000063/2 від 03.11.2023 року.

Визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2023/000408 від 03.11.2023 року.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЗЕКОР" (49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 114, код ЄДРПОУ 38114523) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн., що складає 10684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна