Ухвала суду № 116263063, 11.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

11 січня 2024 р.Справа №160/33995/23

Дніпропетровський окружний адміністративним суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/33995/23, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Новомосковського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №300рс від 28.09.2023 про переведення до бойової частини; та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №275 від 30.09.2023 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 чт.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Отже, суд зауважує, що заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Тобто, законодавець встановив обов`язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У цьому випадку, позивач звернувся до суду з позовом до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Новомосковського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи є, зокрема, дії Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Новомосковського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та переведення до бойової частини.

Так, Законом України від 08.07.2022 № 2359-ІХ, який набрав чинності 27.07.2022, частину третю статті 151 КАС України доповнено пунктом 10 такого змісту: 10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Таким чином, з 27.07.2022 повноваження суду обмежені у застосуванні заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Крім того, пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Таким чином, позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №300рс від 28.09.2023 про переведення до бойової частини; та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №275 від 30.09.2023 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в свою чергу не є предметом заявленого спору.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, міжнародного права, суд дійшов висновку, що у цьому випадку підстави, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, для забезпечення цього позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/33995/23 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст.295 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко