Рішення № 116262925, 27.12.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 рокуСправа №160/29633/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

10 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у поновленні пенсії ОСОБА_1 викладену в листах № 16872-14292/П-01/8-0400/22 від 10.06.2022, №49645-40003/П-01/8-0400/23 від 10.10.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 046550005473 від 04.05.2022 року про відмову поновленні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії з 10.05.2023 року..

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та отримував пенсію за віком. В подальшому, за сімейними обставинами у 2020 році перебував на території Російської Федерації та перевів виплату пенсії. В вересні 2021 року позивач повернувся на територію України та продовжував отримувати пенсію, призначену Російською Федерацією. З початком військових дій позивач мав намір отримувати в Україні та 29.04.2022 року звернувся до органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії, проте рішенням від 04.05.2022 року відмовлено у поновленні пенсії через відсутність пенсійної справи та документів органів пенсійної забезпечення Російської федерації щодо отримання пенсії та строків її виплати, з чим позивач не погоджується, що і стало підставо для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 17 листопада 2023 року суд відкрив провадження у справі та справі № 160/26933/23 та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

21 грудня 2023 року від Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надіслало відзив на позовну заяву, де останній зазначив, що листом від 10.06.2022 року за № 16872-14292/П-01/8-0400/22 повідомило, що у разі надання позивачем паперової пенсії справи та довідки про припинення виплати пенсії на території Російської федерації буде розглянуто питання щодо продовження виплати пенсії за нормами пенсійного забезпечення України.

Питання пенсійного забезпечення громадян, які переїжджають в Україну на постійне місце проживання з держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД), у тому числі з російської федерації, було врегульовано Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), зокрема, згідно із пунктом 4.12. розділу IV Порядку № 22-1 при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п`яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається (електронна пенсійна справа передається) органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання).

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N° 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан.

Враховуючи зазначене, до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, листування з російською федерацією зупинено.

Позивач просить також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії з 10.05.2023 року, проте, днем звернення за призначенням (перерахунком, поновленням) пенсії, з яким пов`язується виникнення права на відповідне призначення (перерахунок, поновлення) пенсії чітко врегульовано Порядком № 22-1.

Із заявою на поновлення пенсії від 10.05.2023 ОСОБА_1 до територіального органу Пенсійного фонду України не звертався.

Враховуючи те, що спір у цій справі виник, зокрема, у зв`язку із відмовою у поновленні виплати пенсії, яке прийняте у формі рішення від 04.05.2022 за № 046550005473 складене відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, то, відповідно, повторний розгляд заяви позивача від 29.04.2022 повинен здійснити той суб`єкт владних повноважень, яким було прийнято оскаржуване рішення, тому позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .

29.04.2022 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визнане но структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 04.05.2022 прийнято рішення про відмову в призначенні (поновленні) пенсії за № 046550005473 у зв`язку з відсутністю пенсійної справи та документів органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії та строків її виплати.

ОСОБА_1 звертався 09.06.2022 на вебпортал Пенсійного фонду України з питань переведення пенсії з російської федерації.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 10.06.2022 за № 16872-14292/П-01/8-0400/22 повідомило, що у разі надання Позивачем паперової пенсійної справи та довідки-атестата про припинення виплати пенсії на території російської федерації буде розглянуто питання щодо продовження виплати пенсії за нормами пенсійного забезпечення України.

13.09.2023 позивач повторно звернувся на вебпортал Пенсійного фонду України з аналогічного питання.

Листом від 10.10.2023 за № 49645-40003/П-01/8-0400/23 повідомило позивача, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан. До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, листування з Російською Федерацією зупинено. За умови надання паперової пенсійної справи та довідки-атестата про припинення виплати пенсії на території Російської Федерації буде розглянуто питання продовження виплати пенсії за нормами пенсійного забезпечення України.

Не погоджуючись з відмовою у поновленні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, доводи відповідачів, викладені у відзивах, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Європейська соціальна хартія визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. Так, ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Відповідно до ч.1 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

За змістом статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-VI цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 1058-VI якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, передбачено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасників Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до положень статті 3 цієї Угоди всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не здійснюються, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами. Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав - учасників Угоди.

За змістом пункту 1 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року призначення пенсій громадянам держав - учасників Угоди здійснюється за місцем проживання.

Пунктом 3 статті 6 Угоди передбачено, що обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Відповідно до ст.7 Угоди при переселенні пенсіонера в межах держав - учасників Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається у відповідності до законодавства держави - учасника Угоди за новим місцем проживання з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.

Статтею 8 Угоди передбачено, що органи, які здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасниках Угоди, співпрацюють одне з одним в порядку, визначеному за угодою між їх центральними органами.

Таким чином, особа не має права на одночасне отримання пенсії в декількох державах. У той же час, аналіз приписів чинного пенсійного законодавства України та Угоди від 13 березня 1992 року «Про гарантії прав громадян держав - учасників СНД в галузі пенсійного забезпечення» свідчить про відсутність вимог щодо документального підтвердження припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання як умови для призначення/поновлення виплати пенсії за новим місцем проживання пенсіонера.

Частиною 1 статті 49 Закону № 1058-VI передбачені випадки, коли виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, а саме:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (ч.2 ст.49 цього Закону).

Відповідно до абз.1, 3 п.1.8 Інструкції про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 23.04.1999 № 4-5, виплата пенсій пенсіонерам, які виїхали на постійне місце проживання до держав, що підписали Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода), здійснюється на умовах та в порядку, визначених Угодою, управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі управління Фонду).

Пенсії виплачуються на підставі повідомлення відповідного органу з питань пенсійного забезпечення держави за новим місцем проживання особи на умовах та в порядку, передбачених Угодою.

Таким чином, право пенсіонера на отримання пенсії не залежить від можливості пенсійного органу підтвердити припинення виплати пенсії останньому за попереднім місцем проживання.

На підставні Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким введено на території України воєнний стан, у зв`язку військовою агресією російської федерації проти України, починаючи з 24.02.2022, листування із російською федерацією зупинено, що підтверджується офіційним повідомленням АТ «Укрпошта» на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Зазначене вище унеможливлює отримання пенсійним органом документального підтвердження припинення виплати пенсії позивачу на невизначений час.

Таким чином, покладений в основу оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 04.05.2022 року № 046550005473 факт того, що в матеріалах справи відсутня інформація про припинення виплати пенсії на території російської федерації, не є законодавчо встановленою підставою для відмови у призначенні, поновленні виплати пенсії за новим місцем проживання пенсіонера.

В матеріалах справи наявний лист від 25.09.2023 року № 20-07/12323л лист Фонду пенсійного і соціального страхування Російської федерації, в якому зазначено, що с 01.06.2023 року виплата страхової призупинена у зв`язку з припиненням строку дії посвідки на проживання.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача-2, що оскільки на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії його паперова пенсійна справа до органів ПФУ України не надходили, у пенсійного органу відсутні підстави взяття на облік пенсіонера для виплати пенсії за новим місцем проживання.

Відповідно до п.2.8 вказаного Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до п.4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Суд звертає увагу, що при зверненні до Пенсійного органу з заявою про поновлення виплати пенсії позивач надав документи на підтвердження наявності страхового стажу на території України.

Отже, наведені відповідача-2 обставини не є перешкодою для виконання відповідним органом Пенсійного фонду покладеного на нього обов`язку.

Також аналіз наведених норм законодавства у контексті спірних правовідносин дає підстави для висновку, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення. Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №308/3864/17.

Суд зауважує, що сама умова щодо витребування пенсійної справи від уповноважених органів російської федерації встановлює для громадян України не передбачену законами України вимогу для отримання пенсії, а враховуючи розірвання дипломатичних відносин з російської федерації, звернення органів ПФ України до компетентних органів російської федерації для витребування пенсійної справи є неможливим, що взагалі позбавляє таких осіб можливості отримувати пенсію, що, в свою чергу, порушує їх гарантоване Конституцією України право власності та право на соціальний захист.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача, судом ураховується, що вже двічі за результатами розгляду поданих ним заяв та доданих документів відповідачами відмовлялося у поновленні пенсії за віком.

Тобто реалізуючи свої владні повноваження, пенсійний орган, обираючи одне із альтернативних рішень, дійшов висновку про те, що правильним рішенням є рішення про відмову в призначенні позивачці пенсії.

Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).

У спірному випадку, підставою для відмови у поновленні (зважаючи, що пенсія уже фактично призначена) позивачеві виплати пенсії слугували позиція органу ПФУ щодо відсутності паперових матеріалів пенсійної справи, а також доказів припинення її виплати у російській федерації. Інших підстав в оскаржених рішеннях визначено не було та судом не установлено.

Оскільки означена позиція органу ПФУ судом визнана неправомірною, а інших підстав для відмови у поновленні пенсії відповідачами висловлено не було, то суд уважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити позивачеві виплату пенсію за віком з моменту першочергового звернення (29.04.2022 року), оскільки це буде свідчити про дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказаний спосіб захисту порушеного права не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, яке були предметом судового контролю у межах цієї справи.

З урахуванням вищезазначеного, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 046550005473 від 04.05.2022 року про відмову поновленні пенсії ОСОБА_1 .

Стосовно того, який пенсійний фонд повинен поновити позивачеві виплату пенсію за віком з моменту першочергового звернення (29.04.2022 року).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1 Порядку № 22-1).

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В цьому випадку заява позивача розглянута за принципом Миколаївській Черкаській області, за результатом якої прийнято рішення від 04.05.2022 року № 046550005473, яке оскаржується в рамках цієї справи.

Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача.

Вже після прийняття рішення про призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV є протиправними.

З огляду на викладене, суд зробив висновок, що належним способом захисту порушеного права повивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити позивачеві виплату пенсію за віком з моменту першочергового звернення з 29.04.2022 року, у зв`язку із чим у задоволенні позовної вимоги про поновлення пенсії з 10.05.2023 року слід відмовити.

Позовні вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак належним способом захисту порушеного права повивача є:

-визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 046550005473 від 04.05.2022 року про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 ;

-зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсію за віком з моменту першочергового звернення з 29.04.2022 року.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 046550005473 від 04.05.2022 року про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 ;

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсію за віком з моменту першочергового звернення з 29.04.2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з перебування судді Ніколайчук С.В. у щорічній відпустці з 28.12.2023 року по 12.01.2024 року, повний текст рішення складено 12.01.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук