Вирок № 116259515, 12.01.2024, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1404/23

Провадження 1-кп/166/7/24

категорія: 227

ВИРОК

іменем України

12 cічня 2024 року смт Ратне

Ратнівський суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023030570000019 від 16.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Самари Ратнівського району Волинської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою ,розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, несудимого, непрацюючого ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_6 16.01.2023 близько 10:00 год, керуючи належним йому на праві користування автомобілем марки "Volkswagen Golf на іноземній реєстрації р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою «М-19», сполученням «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече» по вул. Центральній в смт Ратне Ковельського району Волинської області в напрямку м. Ковель, достовірно знаючи про технічну несправність гальмівної системи свого транспортного засобу, діючи з необережності у формі злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно- небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, маючи об`єктивну можливість при дотриманні Правил дорожнього руху виявити та уникнути наїзду транспортним засобом на велосипедиста ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по правому краю проїжджої частини дороги в попутному напрямку, під час руху транспортного засобу відволікся для закріплення ременя безпеки пасажира, який знаходився на передньому сидінні, чим грубо порушив Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правил дорожнього руху), а саме : пункти 2.3 (б), 10.1, 12.1, 12.3, 14.1 (б), 14.1 (в), 31.4.1. (а), керуючи транспортним засобом, у якому змінено конструкцію гальмової системи, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства- виробника, проявив безпечність та неуважність, стежачи за дорожньою обстановкою, перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що рух керованого ним автомобіля буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не врахував стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вибравши безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, не вживаючи заходів щодо зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу чи безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення із вищезазначеним велосипедистом.

Внаслідок спричиненої діями ОСОБА_6 дорожньо-транспортної пригоди, велосипедист ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому першого поперекового хребця, без пошкодження спинного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи №11 від 03.02.2023 за ступенем тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень по ознаці тривалого розладу здоров`я, терміном більше як 21 день (п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995), тілесні ушкодження у вигляді травматичного вивиху правого плеча, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я більше шести діб (п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995) та тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці волосяної частини голови, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (п.2.3. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995).

У прямому причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3 (б), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.3 , відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити , він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 13.1 , відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться , і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

п. 14.1 (б),(в) , відповідно до якихї перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що : водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій смузі, не подав сигналу про намір повороту ( перестроювання) ліворуч та смуга зкстрічного руху , на яку він буде виїжджати , вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

п.31.4.1 (а), відповідно до якого забороняється експлуатація транспортних засобів, у яких змінено конструкцію гальмових систем, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства - виробника.

Обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе у пред`явленому обвинуваченні винним повністю та показав, що 16.01.2023близько 10:00год,керуючи належнимйому направі користуванняавтомобілем,рухаючись автодорогою«М-19»,сполученням «Доманове-Ковель -Чернівці -Тереблене» повул.Центральній всмт РатнеКовельського районуВолинської області,в напрямкум.Ковель,здійснив наїздна велосипедиста ОСОБА_4 ,який рухавсяпо правомукраю проїжджоїчастини дорогив попутномунапрямку,під часруху транспортногозасобу відволіксядля закріпленняременя безпекипасажира,який знаходивсяна передньомусидінні.

Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив обставини ДТП, викладені в обвинувальному акті . Стосовно покарання обвинуваченого, покладається на вимоги закону.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників розгляду, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_6 у необережних протиправних діях, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні за ч.1 ст.286 КК України.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду , визнав доцільним дослідити докази, надані сторонами, як на підтвердження так і на заперечення вимог цивільного позову ОСОБА_4 , який прийняті до розгляду у судовому провадженні.

При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що обмеження волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Згідно зі статтями 50,65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що згідно до ст.12КК України віднесено до нетяжких злочинів, форму вини, особу винного, його вік, стан здоров`я, матеріальний стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставина, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання.

За таких обставин, суд вважає за можливе, признаючи обвинуваченому основне покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк та звільнити від його відбування на підставі ст.75КК України з встановленням мінімального іспитового строку.

Крім цього,беручи до уваги, грубе порушення ОСОБА_6 правил дорожньогоруху України необхідне, призначити обвинуваченому додаткове покарання - позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік , що на думку суду, буде необхідним та достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 7648 ( 3824 грн (за проведення судової інженерно-транспортної експертизи(висновок експерта №СЕ-19/103-23/8223-ІТ від 25.07.2023 ) + 3824 грн ( за проведення судової інженерно-транспортної експертизи(висновок есперта №СЕ-19/103-23/6367-ІТ від 25.07.2023 року) = 7648) грн.

За правиламич.4ст.174КПК України,скасувати арешна майно,накладений ухвалоюслідчого суддіРатнівського районногосуду Волинськоїобласті від18.01.2023,а саме на:автомобіль марки "Volkswagen Golf" на іноземній реєстрації р.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , користувачем якого є ОСОБА_6 ; велосипед марки "Giant", власником якого є ОСОБА_4 .

Питання стосовно речових доказів суд вирішує в порядку ч.9 ст.100 КПК України.

Адвокат ОСОБА_5 , в інтересах потерпілого ОСОБА_4 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 , страхової компанії ПрАТ " УТСК " про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому просить : стягнути з страхової компанії ПрАТ " УТСК " в користь ОСОБА_4 77800 грн у рахунок відшкодування завданої шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого; 3890 грн у рахунок відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_6 на його користь 86110 грн у рахунок відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди .

За нормами ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правила ч.1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обвинувачений визнав , що 16.01.2023 під час ДТП перебував за кермом автомобіля, тому повинен нести відповідальність, передбачену законом.

Разом з тим, відповідальність ОСОБА_6 , як водія автомобіля марки "Volkswagen Golf" на іноземній реєстрації р.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , була застрахована у страховій компанії ПрАТ " УТСК " згідно до Полісу № 212104758 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 17:34 18.11.2022 року по 17.02.2023 включно ( а. с. 31).

Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Оскільки відповідальність ОСОБА_6 була застрахована згідно полісу відповідно до Закону у страховій компанії ПрАТ " УТСК ", тому матеріальна шкода в межах страхового відшкодування має бути відшкодована страховиком.

Статтею 24 п. 24-1 Закону передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Отже, необхідно стягнути з страхової компанії на користь ОСОБА_4 77800 грн в рахунок відшкодування завданої шкоди, пов`язаної з придбанням лікарських засобів потерпілим, що підтверджено медичною документацією "Волинської обласної клінічної лікарні" рахунками - фактури № 1824 від 23.01.2023 на суму 48600 грн, . №1985 від 03.04.2023 на суму 29200 грн, квитанціями ПриватБанку відповідно від 23.01.2023 року, від 03.04.2023 року ( а. с. 32-37) .

Крім цього, ст. 23 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України ) передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, між іншим, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

За правилами ст. 26-1 Закону , страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Отже, підлягає стягненню з страхової компанії ПрАТ " УТСК " на користь потерпілого ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 3890 ( п`ять відсотків від розміру страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю 77800 грн =3890) грн.

У судовому засіданні ОСОБА_6 визнав цивільний позов частково.

Таким чином, з врахуванням характеру суспільно-небезпечного діяння, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань ОСОБА_4 , а також інших обставини, що мають істотне значення втратив здоров`я , зазнав як фізичних , так і душевних психічних переживань, що призвело до негативних змін в його житті, пережив декілька операцій, змушений стримуватись від фізичних навантажень та активного життєвого циклу, негативного впливу на стан здоров`я - потребує довготривалого реабілітаційного процесу, став людиною з певними обмеженими фізичними можливостями, відірваний від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, емеційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, виходячи з вимог розумності і справедливості, ступеня вини обвинуваченого, його матеріального стану, відповідно до ст.1167 ЦК України, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого моральної шкоди .

При цьому, суд бере до уваги також наявність вини у виникненні дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи принципи розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 86110 грн моральної шкоди з врахуванням 10000 грн добровільно сплаченої ОСОБА_6 моральної шкоди та 3890 грн стягнутої моральної шкоди із страхової компанії та розмір оціненої завданої моральної шкоди потерпілим ОСОБА_4 в сумі 100000 ( 100000- 3890 - 10000= 86110) грн .

Також суд враховує висновок постанови КЦС ВС від 23 червня 2022 року у справі №607/4341/20, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Крім того,суд вважає, визначена сума моральної шкоди 100000 грн потерпілим ОСОБА_4 є достатньо справедливою та відповідатиме засадам розумності та виваженості, співмірна характеру скоєного протиправного діяння та моральним його стражданням, враховуючи стан здоров`я , тривалість лікування, тяжкість вимушених змін у життєвих обставинах, які унеможливлюють ведення повноцінного способу життя, а також ступінь впливу наслідків отриманих травм на його працездатність . Окрім цього,всебічно проаналізувавши наведені обставини суд вважає, що отриманий потерпілим при травмах емоційний стрес міг значно вплинути на загальний стан його організму та призвести до суттєвого впливу на патологічні процеси в організмі . Взято до уваги й те, що потерпілий , внаслідок отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень, надалі потребуватиме додаткового обстеження та лікування.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього, згідно ст.76 КК України, обов`язки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 7648 ( сім тисяч шістсот сорок вісім) грн.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 18.01.2023, а саме на :автомобіль марки "Volkswagen Golf" на іноземній реєстрації р.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 ; велосипед марки "Giant".

Речові докази: автомобіль марки "Volkswagen Golf" на іноземній реєстрації р.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , користувачем якого є ОСОБА_6 , 1971 року народження, повернути ОСОБА_6 ; велосипед марки "Giant", власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,повернути ОСОБА_4 .

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з страхової компанії ПрАТ " УТСК" на користь ОСОБА_4 77800 ( сімдесят сім тисяч вісімсот ) грн в рахунок відшкодування завданої шкоди, пов`язаної з придбанням лікарських засобів потерпілим.

Стягнути з страхової компанії ПрАТ " УТСК" на користь ОСОБА_4 3890 ( три тисячі вісімсот дев`яносто ) грн в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди здоров`ю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 86110( вісімдесят шість тисяч сто десять ) грн в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди здоров`ю.

Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом .

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя Ратнівського

районного суду ОСОБА_1