Ухвала суду № 116255940, 12.01.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12446/22

Провадження № 2-др/522/1/24

УХВАЛА

12 січня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Гришко Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилася цивільна справа №522/12446/22 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Граф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Граф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

01 січня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Гришко Сергія Олександровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №522/12446/22, за яким стягнути з ОК «Граф» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати при розгляді справи у розмірі 7100,00 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

У звязку із перебуванням головуючої судді у відпусці та на лкарняному, заява розглядається у перший робочий день 12.01.2024 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Заява про ухвалення додаткового рішення по справі надійшла до Приморського районного суду м. Одеси на офіційну електронну адресу суду саме від представника відповідача адвоката Гришка Сергія Олександровича.

Як вбачається з електронного листа, що надійшло на офіційну адресу суду, його вкладенням є виключно заява про ухвалення додаткового рішення по справі.

У змісті заяви не міститься будь якої інформації про наявність у представника позивача електронного кабінету.

В той же час, у додатках до заяви в якості доказів відправки її копії позивачеві міститься фото такого відправлення на електронну адресу представника позивача.

Згідно статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У п.1 ч.1 ст.183 ЦПК України вказано, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У ч.6 ст.14 ЦПК України міститься положення про те, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

У ч.4 ст.183 ЦПК України вказано, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Так, дійсно, чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16).

Проте, 18 жовтня 2023 року буде введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, за яким, на адвокатів покладено обов`язок здійснити реєстрацію електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача адвокат Гришко Сергій Олександрович є особою, яка відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України є особою, яка повинна зареєструвати електронний кабінет. При цьому, статті 183 ЦПК України вказує, що обов`язковим реквізитом будь-якої заяви або клопотання є вказівка на наявність або відсутність у особи електронного кабінету.

В той же час, представник відповідача здійснив надсилання заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу на електронну адресу.

12 квітня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 626/133/21 дійшов висновку, що докази понесення витрат на правничу допомогу є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та до заяви підлягали застосуванню правила статті 183 ЦПК України та відповідні процесуальні наслідки у разі недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви.

За правилами частини дев`ятої статті 83 ЦПК України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Верховний Суд врахував, що у справі, яка переглядається, позивач подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додала додатки - докази понесення витрат на правничу допомогу, які є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв, а не правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України щодо подання доказів.

Тож, застосовуючи до спірних процесуальних правовідносин правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, апеляційний суд не врахував, що докази понесення витрат на правничу допомогу є додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а тому під час вирішення питання про прийняття до розгляду такої заяви суд мав керуватися правилами статті 183 ЦП України, зокрема і застосовувати наслідки недотримання таких правил як неподання доказів направлення копії заяви разом із додатками іншим учасникам справи - повернення заяви без розгляду, що відповідає правилу частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У ч.ч.5-7 ст.43 ЦПК України зазначається, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Оскільки, заява про ухвалення додаткового рішення не містить будь яких відомостей, які б надали суму можливість встановити наявність або відсутність у представника відповідача електронного кабінету, а також відсутності належного підтвердження надсилання представнику позивача копії заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками, суд вважає за можливе застосувати до такої заяви процесуальні наслідки, передбачені статтею 183 ЦПК України, та повернути заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

На підставі зазначено, керуючись ст.ст.11, 13, 43, 183, 222 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Гришко Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Косіцина В.В.