Ухвала суду № 116250877, 10.01.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2844/21

Провадження № 1-кп/344/624/24

У Х В А Л А

10 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 КК України.

08.01.2024 року через канцелярію суду прокурором подано клопотання про продовження дії обраних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених на строк 60 днів із визначенням розміру застави. В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просить продовжити дії запобіжних заходів обвинуваченим у вигляді тримання під вартою із врахуванням того, що ризики, встановлені раніше не відпали та існують, зокрема ризик переховування від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Обвинувачений ОСОБА_13 у судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора та подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу. Просив змінити йому запобіжний захід, звільнити з-під варти, застосувати особисте зобов`язання, або призначити заставу у мінімальному розмірі, обгрунтовуючи тим, що немає підстав та доказів для продовження запобіжного заходу, також подав до суду письмову гарантію, де зазначив щодо можливості зміни запобіжного заходу та зобов`язався виконувати процесуальні обов`язки. Захисник просив суд змінити запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід, та просив застосувати заставу у мінімальному розмірі.

Обвинувачений ОСОБА_11 , та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Захисник просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо клопотання прокурора, обвинувачений просив змінити запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою.

Прокурор щодо зміни запобіжних заходів заперечив, зазначив, що немає підстав для зміни запобіжних заходів,на більш м`які запобіжні заходи.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, а також враховуючи в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені у ст. 178 КПК України, суд вважає наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строків запобіжних заходів суд враховує тяжкість злочину, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а саме, що вони відноситься до особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також враховуючи особи обвинувачених та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, які не зменшилися, а саме: можливість переховуватися від суду, впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, та дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинувачених.

Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що заявлені у клопотанні ризики є реальними, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненому злочині, а також наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, основною метою продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії судового розгляду фактично є забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Колегія суддів вважає, що у тому випадку, коли наявність певних ризиків щодо можливої неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, яка може зашкодити інтересам правосуддя, вже встановлена сукупністю інших попередніх рішень судів по цьому кримінальному провадженню, то висновок про те, що вищевказані ризики вже перестали існувати потребує належного обґрунтування та посилання на конкретні обставини, які свідчать про те, що на цій стадії розгляду кримінального провадження обвинуваченим може бути обраний більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Колегія суддів враховує, що в умовах воєнного стану питання щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених набуває особливого значення, оскільки здійснення правосуддя в особливих умовах ускладнюється наявністю певних перешкод, які не існують у мирний час (оголошення тривоги, відсутність електропостачання, недофінансування та неналежне кадрове забезпечення, і т.п.) та вимагає від учасників судового розгляду відноситись до виконання своїх обов`язків та реалізації наданих прав з більшою відповідальністю і зобов`язує суд діяти більш ефективно та організовано.

Неналежна процесуальна поведінка обвинувачених та інших учасників судового розгляду, зловживання своїми процесуальними правами з метою ускладнення та затягнення судового процесу під час дії воєнного стану спричинюють істотну шкоду інтересам правосуддя.

Таким чином, при продовженні запобіжних заходів у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує як обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , дані про їх особи, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, так необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених і наявність відповідного суспільного інтересу щодо розгляду вищевказаного кримінального провадження.

У разі, «якщо залишається єдина підстава для обґрунтування тримання під вартою, яка полягає в тому, що існує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від здійснення правосуддя і, таким чином, не з`явитись в судове засідання, він повинен бути звільнений з-під варти, якщо є можливість заручитися гарантіями явки в судове засідання» (Мерабішвілі проти Грузії)

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Зокрема, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи, що обвинувачені утримуюються під вартою протягом значного строку, колегія суддів вважає за необхідне обрати обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути визнаний достатньою гарантією забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Колегія суддів, у відповідності до вимог ч.5 ст.182 КПК України, вважає за необхідне обрати обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 запобіжний захід у розмірі, який передбачено законом для обвинувачених у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, а саме у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою.

При вирішанні вищевказаного питання, колегія суддів приймає до уваги, що розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого нею кримінального правопорушення і, враховуючи стадію на якій знаходиться розгляд провадження, вважає, що саме такий розмір застави здатний забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

При визначенні обвинуваченим розміру застави, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків та не може бути завідомо непомірною для них.

На думку колегії суду, застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, а запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинувачених від суду.

Обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжних заходів, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у виді тримання під вартою доцільно продовжити, з визначеним розміром застави

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.376, ч.2 ст.392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді тримання під вартою з визначенням застави в межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень, на строк шістдесят днів - до 09 березня 2024 року включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на більше м`який, - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою з визначенням застави в межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень, на строк шістдесят днів - до 09 березня 2024 року включно.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою з визначенням застави в межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень, на строк шістдесят днів - до 09 березня 2024 року включно

Роз`яснити обвинуваченим, що застава вноситься у національній грошовій одиниці та може бути внесена як самими обвинуваченими так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) в дохід держави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12).

Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12), та вручити обвинуваченим та прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 12 січня 2024 року.

Головуюча-суддя: ОСОБА_14

Судді:

ОСОБА_15 ХОРОСТІЛЬ