Постанова № 116248981, 12.01.2024, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1433/23

Провадження № 3/535/22/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року смт Котельва

Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Шолудько А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жданівка Хмільницького району Вінницької області, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , освіта повна вища, розлученої, пенсіонерки, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.12.2023 близько 18.00 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , не виконала терміновий заборонний припис серії АА №347803, який було винесено 18.12.2023 стосовно неї по відношенню до онука ОСОБА_2 про заборону у будь-який спосіб контактувати з ним як з постраждалою особою, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала у повному обсязі та пояснила, що вона постійно проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, їй на праві власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в якому вона за власні кошти виконала необхідні ремонтні роботи, придбала необхідні речі для проживання у ньому, проводить оплату за комунальні послуги за власний кошт. З травня 2022 року вона дозволила проживати у даному будинку своєму синові ОСОБА_3 , який зареєстрований за вказаною адресою у встановленому законом порядку, з яким у неї з жовтня 2022 року почали постійно виникати сварки та конфлікти, оскільки він не надає будь-якої допомоги по утриманню та ремонту будинку, не сплачує за комунальні послуги, що призводить до виникнення заборгованості з їх оплати. У зв`язку з чим вона звернулася до газопостачальної організації про припинення газопостачання до вказаного житлового будинку. З жовтня 2022 року вона стала спостерігати дивні речі у її будинку по АДРЕСА_2 . Вона вважає, що будинком користуються інші невстановлені особи, які замикаються зсередини та не впускають її у будинок, оскільки вона знаходила у будинку чужі чоловічі речі. Син припинив спілкуватися з нею, приїздити до неї, що дивує її. Вважає, що на сина вчиняють тиск сторонні особи, які впливають на нього, з метою, щоб вона відчужила на користь сина вказаний будинок по АДРЕСА_2 . Крім того, у даному будинку з 01.06.2023 без її дозволу почав постійно проживати неповнолітній син ОСОБА_3 ОСОБА_2 , на утримання якого вона теж постійно витрачає кошти. Вона сплачує за інтернетпослуги, придбала паливні дрова для опалення будинку за власний кошт, а також вона погашає боргові зобов`язання сина ОСОБА_3 18.12.2023 щодо неї працівниками поліції був складений терміновий заборонний припис за фактом вчинення нею насильства психологічного характеру по відношенню до внука ОСОБА_2 . За вказаним фактом психологічного насильства по відношенню до внука ОСОБА_1 зазначила, що вона вимикала світло на електричному рубильнику у будинку АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що онук не впускав її всередину до її ж будинку, оскільки двері буди замкнені зсередини, та викликав працівників поліції.

За фактом, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.12.2023, ОСОБА_4 пояснила, що вона знає про існування термінового заборонного припису стосовно неї. Але 27.12.2023 вона приїхала в дане господарство з метою погодувати нутрій, які вона утримує за вказаною адресою. Оскільки вдома нікого не було, вона відчинила житловий будинок та замкнулася зсередини, залишивши ключ у замковій щілині, оскільки вирішила дізнатися, хто прийде додому. Через деякий час ключ під стороннім впливом упав усередину будинку, двері відчинилися і зайшли внук ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , які викликали працівників поліції.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Отже, відповідно до норм вказаної статті адміністративна відповідальність настає у тому числі за невиконання термінового заборонного припису, що є окремою самостійною підставою для настання відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 808107 від 27.12.2023, протоколом прийняття зави про кримінальну правопорушення та іншу подію від 27.12.2023.

Згідно з оголошеними під час судового розгляду письмовими поясненнями ОСОБА_3 , 27.12.2023 ОСОБА_1 близько 18.00 год порушила терміновий заборонний припис серії АА №347803 від 18.12.2023, прийшовши до будинку АДРЕСА_2 , де він проживає разом з неповнолітнім сином, висловлювала образи, проводила відеофіксацію на телефон.

Під час судового розгляду досліджені відеозаписи від 27.12.2023 з боді-камер поліцейських у період часу протягом якого діяв терміновий заборонний припис серії АА №347803 від 18.12.2023, на яких зафіксовано пояснення ОСОБА_1 про те, що це її житловий будинок і вона виселить з нього сина ОСОБА_3 , та те, що вона зверталася до онука з питаннями про те, щоб він надав пояснення, що тут відбувається, а він мовчав у відповідь.

Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 проживає та має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та має на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з даними будинкової книги, наданої ОСОБА_1 під час судового розгляду, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Матеріалами справи доводиться та не заперечується ОСОБА_1 , що 18.12.2023 інспектором поліції було винесено терміновий заборонний припис серії АА №347803 стосовно кривдника ОСОБА_1 , якій було заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою онуком ОСОБА_2 строком на десять діб з 20 год. 40 хв. 18.12.2023 року до 20 год. 40 хв. 27.12.2023 року, за фактом вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до ОСОБА_2 , в ході якого вона голосно кричала на нього, висловлювалася нецензурною лайкою, вимикала світло.

Отже, у порушення вказаного припису ОСОБА_1 27.12.2023 близько 18.00 год зайшла до приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 , у якому постійно проживав неповнолітній ОСОБА_2 , про що ОСОБА_1 було достеменно відомо, у зв`язку з чим це призвело до контактування з неповнолітнім ОСОБА_2 після його повернення додому в період дії строку термінового заборонного припису.

Вказані обставини стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Під час судового розгляду не встановлено обставин щодо винесення стосовно ОСОБА_1 термінового заборонного припису щодо ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави для притягнення її до відповідальності за фактом невиконання термінового заборонного припису щодо вказаної особи.

Таким чином, під час судового розгляду були належно встановлені, досліджені та перевірені доказами обставини, які свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме: порушення термінового заборонного припису серії АА №347803, який було винесено 18.12.2023 стосовно неї по відношенню до онука ОСОБА_2 про заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, а її пояснення спростовуються зазначеними вище дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Під час судового розгляду не встановлено наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення.

На підставі ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, є пенсіонером, ступінь її вини та майновий стан, також беручи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.173-1 КУпАП у вигляді штрафу, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, а також запобіганню вчиненню правопорушень.

Згідно зі ст.40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись ст. 33, ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн (сто сімдесят грн 00 коп.).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, та з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 340,00 грн (триста сорок грн 00 коп), на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП.

Платіжні реквізити для зарахування адміністративних штрафів: отримувач коштів ГУК/у Полтав.обл/тг смт Котельва/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, р/рахунок UA028999980313010106000016686.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/о UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя А.В.Шолудько