Ухвала суду № 116248216, 11.01.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/150/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його зверненням до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євдокії Олегівни, Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів,

В С Т А Н О В И В :

У провадження Житомирського районного суду Житомирської області надійшов зазначений позов разом із заявою про його забезпечення.

Такою заявою позивач просить суд ухвалити рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 79,1 кв.м. та на дві земельні ділянки: кадастровий номер 1822083000:02:001:0817 площею 0,0757 га та кадастровий номер 1822083000:02:001:0816 площею 0,0203 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

Процесуальним законом і судовою практикою дане питання врегульовано наступним чином.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" зазначив, що "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам" (пункт 4). Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, вимоги законодавства, якими врегульовані дані правовідносини усталену судову практику у даній галузі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Подані позивачем матеріали, на переконання суду не містять відомостей, які б свідчили про нагальність і необхідність вжиття таких заходів. Так, позивач вважає дії відповідачів протиправними і не погоджується з ними. Вказує, що не знав про існування як судового провадження про стягнення заборгованості так і виконавчого провадження заведеного після цього. Однак, доказів, які б вказували дату відкриття для себе позивачем обставин існування ні судового провадження по стягненню боргу за кредитним договором ні виконавчого провадження, суду не наведено і відповідними доказами не підтверджено. Більше того, дата і обставини відкриття таких справ позивачем наразі ініційованими зверненнями замовчується. Суд зауважує, що заявником не оспорюється існування кредитного боргу останнього, а отже за вжиття розумних заходів щодо обізнаності про стан невиконаного грошового зобов`язання позивач мав знати, як про існування судового провадження про стягнення заборгованості так і про виконавче провадження заведене для його виконання.

Більше того, звернення із вимогами до організатора і ініціатора торгів без залучення до участі у даному судовому провадження переможця і де юре власника спірного майна, суд не вважає, добросовісними дотриманням позивачем засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). У сукупності з раніше зробленими висновками щодо розглядуваного звернення заява про забезпечення позову не відповідає завданням й принципам цивільного судочинства і не свідчить про ініціювання судового провадження з метою захисту порушених прав, а вказує на спроби зловживання процесуальними правами.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України, суд, --

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 11 січня 2024 року.

Суддя Євген Татуйко