Постанова № 116246779, 10.01.2024, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/9411/23

Провадження№3/333/136/24 ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2023 року, о 20 год. 15 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2104», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Оріхівське шосе, 14 у м. Запоріжжі, будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року після притягнення останнього за ч.2 ст.126 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7079549 від 30.05.2023 року).

24.10.2023 року справа відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з Управління патрульної поліції Запорізької області.

У судові засідання, призначені на 24.11.2023 року, 22.12.2023 року та 10.01.2024 року ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ). Крім того, суд направляв смс-повідомлення у додаток «Viber» на номер телефону, абонентом якого є ОСОБА_1 , які своєчасно були доставлені останньому.

Також, відповідно до протоколу про адміністративну правопорушення серії ААД №407354 від 15.10.2023 року ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення відносно нього вказаного протоколу та попереджений про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.

Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, але не з`являвся на поштове відділення для отримання поштової кореспонденції суду, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.

Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП не є обов`язковою.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Враховуючи вказану позицію Європейського Суду, а також вид, розмір і строки стягнень, що можливо накласти на особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП (штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого), суд вважає дане провадження з «кримінальним обвинуваченням».

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, доведена і підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №407354 від 15.10.2023 року, згідно якого встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7079549 від 30.05.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 притягався за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП;

- даними відеозапису «ААД№407354 ААД№407355» з нагрудної камери працівника поліції, з якої вбачається, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом транспортним засобом «ВАЗ 2104», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не надає працівникам поліції посвідчення водія, зазначаючи, що він не має посвідчення водія та знає, що відносно нього вже виносилися рішення про керування транспортним засобом без відповідного посвідчення водія і на цей час він виплачує призначений йому штраф (час відеозапису 04:02).

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони відповідають вказаним критеріям, не суперечать, а навпаки доповнюють один одного, підтверджуючи обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 30.05.2023 року вже був притягнутий за ч.2 ст.126 КУпАП, тому у діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшує чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Відповідно до довідки УПП в Запорізькій області Потапов М.Ю. не отримував посвідчення водія.

Згідно правовій позиції Верховного Суду від 04.09.2023 року, викладеній у постанові по справі №702/301/20 особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей286,286-1КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Враховуючи, що це провадження суд вважає з «кримінальним обвинуваченням», тому в даному випадку вважаю за можливе застосовувати вказану правову позицію Верховного Суду до цих правовідносин і відповідно на ОСОБА_1 накласти таке адміністративне стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, неможливо накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.

Транспортний засіб «ВАЗ 2104», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , не належить останньому (власник ОСОБА_2 ).

За вказаних обставин, вважаю, що відносно ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП України, а саме: штраф з позбавленням права керувати транспортними засобами на п`ять років але без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 126, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КупАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст.307КУпАП строк (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст.308КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод