Рішення № 116238022, 10.01.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18510/23

РІШЕННЯ

іменем України

10 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області викладеними у листі від 18.04.2023 №24-18/899 щодо відсутності у ОСОБА_1 стажу державного службовця з причини, що вона не працювала на посадах державного службовця з 01.03.2001 по 21.01.2021, оскільки в порушення норм законодавства управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області не врахувало, що до стажу державної служби відноситься також час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 №141 «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад, та постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 «Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців», що призвело до не врахування такого періоду роботу до стажу державної служби, а також і до відмови у видачі належної довідки про складові заробітної плати за періоди цієї роботи.

2. Визнати час перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради - в органі місцевого самоврядування, з 01.03.2001 по 21.01.2021 на посадах особи місцевого самоврядування, які відносяться до посад державної служби, передбачених статтею 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, а також на підставі постанови Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 №141 «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад, та постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 «Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців».

3. Визнати протиправною відмову управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області у видачі ОСОБА_1 у видачі довідки/довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії по інвалідності державного службовця за статті 37 Закону України «Про державну службу» за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 №180/30048.

4. Зобов`язати управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області видати ОСОБА_1 довідку/довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України «Про державну службу» у відповідності до Порядку №750 від 10.02.2017, за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 за останньою займаною нею посадою особи місцевого самоврядування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.02.2003 №1058-IV. Позивач вважає, що має стаж роботи в органах місцевого самоврядування, що прирівнюється до державної служби відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та має право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", тому звернулася до відповідача із заявою про видачу їй довідки про складові заробітної плати за відповідною посадою для призначення пенсії по інвалідності державного службовця. У відповідь позивач отримала відмову у видачі такої довідки з роз`ясненням про те, що робота в органах місцевого самоврядування не прирівнюється до державної служби, в управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради відсутня інформація, що на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" у позивача наявний стаж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та позивач займала посаду державної служби. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідач надав до суду відзив на позов, де просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення Управління соцзахисту мотивувало тим, що у спірних правовідносинах Управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Зазначив, що починаючи з травня 2016 року спеціалісти управління є посадовими особами місцевого самоврядування вже не прирівнюються до державних службовців при виході на пенсію. З огляду на наведені обставини Управління соцзахисту дійшло висновку про недоцільність видачі довідки про складові заробітної плати за відповідною посадою для призначення пенсії державного службовця.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив, відповідач вказує, що позивачка помилково вважає управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області державним органом, натомість зазначене управління є органом місцевого самоврядування. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 20.10.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 відповідно до акту огляду МСЕК від 18.01.2021 №020682 визнана особою з інвалідністю II групи (загальне захворювання) та з січня 2021 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 12.08.1985 ОСОБА_1 з 01.03.2001 (наказ про прийняття на роботу на конкурсній основі по переводу від 28.02.2001 №15) по 21.01.2021 (наказ про звільнення з роботи за скороченням штату від 21.01.2021 №8-к) працювала в Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради.

Під час перебування у трудових відносинах 01.03.2001 прийняла присягу державного службовця та позивачці присвоєно 12-й ранг державного службовця, шоста категорія посад (наказ роботодавця від 28.02.2001 №15).

Також 05.09.2001 ОСОБА_1 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування.

01.05.2003 позивачу присвоєно 11-й ранг в межах 6 категорії посад в органах місцевого самоврядування (розпорядження виконавчого комітету Славутської міської ради від 30.04.2003 №68-р).

Позивач 02.12.2022 звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради із заявою, в якій просила видати їй довідку про складові заробітної плати за відповідною посадою для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця.

За результатами розгляду заяви, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради повідомило, що "не може надати довідки про заробітну плату за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу", оскільки за наявними матеріалами у Вашій особовій справі відсутні підстави для їх надання.".

У подальшому Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради повідомило, зокрема, що: "В управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради відсутня інформація, що на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" у Вас:

- наявний стаж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону;

- ви займали посаду державної служби.

Враховуючи зазначене, в Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради відсутні підстави для видачі Вам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям."

Вважаючи протиправною відмову управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області у видачі ОСОБА_1 у видачі довідки/довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії по інвалідності державного службовця за статті 37 Закону України "Про державну службу" за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 №180/30048, позивач звернулася до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина перша та друга статті 46 Конституції України).

Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон України "Про державну службу" №889-VIII.

Пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII (далі Розділ ХІ) передбачено, що Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.

Відповідно до пункту 10 Розділу XI Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 Розділу XI Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622), пунктом 2 якого передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 Розділу XI Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII, зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 Розділу ХІ Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі № 538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.

Спеціальним законом, що регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування є Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-ІІІ від 07.06.2001 (далі - Закон №2493-III).

Відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з пунктом 2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2493-III дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), згідно з пунктом 4 якого до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III.

Згідно з пунктом 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 Розділу XI Закону №889-VIII.

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІ Закону №889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.

Тобто, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Частиною третьою статті 25 Закону №3723-XII встановлено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

У частині другій вказаної статті закріплено перелік категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (чинного до набрання законної сили Законом №889-VIII) (далі - Порядок №283), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів, на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців, та на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону №2493-III.

Тобто, як Порядок №283, так і чинний Порядок №229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

У додатку до Порядку №283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Зокрема, згідно з додатком до Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів у Виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

Відповідно до статті 14 Закону №2493-III до шостої категорії відносяться в тому числі й керівники відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад; сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Пунктом 5 Порядку №283 встановлено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Згідно з пунктом 4 Порядку №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Як встановлено судом, згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 12.08.1985 ОСОБА_1 з 01.03.2001 (наказ про прийняття на роботу на конкурсній основі по переводу від 28.02.2001 №15) по 21.01.2021 (наказ про звільнення з роботи за скороченням штату від 21.01.2021 №8-к) працювала в Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради.

Під час перебування у трудових відносинах 01.03.2001 прийняла присягу державного службовця та позивачці присвоєно 12-й ранг державного службовця, шоста категорія посад (наказ роботодавця від 28.02.2001 №15).

Також 05.09.2001 ОСОБА_1 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування.

01.05.2003 позивачу присвоєно 11-й ранг в межах 6 категорії посад в органах місцевого самоврядування (розпорядження виконавчого комітету Славутської міської ради від 30.04.2003 №68-р).

Проте, відповідач стверджує, що ОСОБА_1 обіймала посади, за якими присвоювалися ранги посадової особи місцевого самоврядування, а не ранги державного службовця, а такі посади, на думку скаржника, не відносяться до категорій посад державних службовців та не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ. Відтак, вважає, що до стажу державної служби правомірно не зараховано періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування.

Разом з тим, посади позивача, які вона займала з 01.03.2001 до 01.01.2021 в органах місцевого самоврядування відповідно до статті 14 Закону №2493-III, пункту 2 Порядку №283, пункту 4 Порядку №229 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень та практики суду касаційної інстанції, суд приходить до висновку, що період проходження служби в органах місцевого самоврядування має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2023 року у справі № 1.380.2019.003855.

Враховуючи, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, на день набрання чинності Законом №889-VIII мала більш як 10 років стажу на посадах державної служби, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 має право на отримання довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу" у відповідності до Порядку №750 від 10.02.2017, за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 за останньою займаною нею посадою особи місцевого самоврядування.

В силу положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За змістом норм частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У такому випадку суд також може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що позовні вимоги в частині визнання час перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради - в органі місцевого самоврядування, з 01.03.2001 по 21.01.2021 на посадах особи місцевого самоврядування, які відносяться до посад державної служби, задоволенню не підлягають, оскільки встановлення факту віднесення роботи на посадах в органі місцевого самоврядування до стажу державної служби було предметом розгляду в даній справі та зроблені судом висновки стали передумовою для зобов`язання відповідача надати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Таким чином, виходячи з обсягу встановлених у справі обставин та враховуючи наведені вище норми права у сукупності, з метою забезпечення повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд вирішив за доцільне зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області оформити та видати ОСОБА_1 довідку/довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу" у відповідності до Порядку №750 від 10.02.2017, за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" за останньою займаною нею посадою особи місцевого самоврядування, з урахуванням висновків суду, наведених тексі цього рішення.

Враховуючи встановлене, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради щодо відмови в оформленні довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за заявою ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради оформити та видати ОСОБА_1 довідку/довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу" у відповідності до Порядку №750 від 10.02.2017, за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" за останньою займаною нею посадою особи місцевого самоврядування, з урахуванням висновків суду, наведених тексі цього рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 січня 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) Відповідач:Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради (вул. Ярослава Мудрого, 47, м. Славута, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, 30000 , код ЄДРПОУ - 21316173) Головуючий суддя В.В. Матущак