Ухвала суду № 116237605, 11.01.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 січня 2024 року Справа № 480/6746/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного ліцей-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України, Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України, в якій посить:

1. Визнати протиправнею бездіяльність Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з липня 2012 року по 30 листопада 2015 року включно - «липень 2012 року», «вересень 2012 року», «жовтень 1012 року», «грудень 2012 року», «квітень 2013 року», «липень 2 013 року», «січень 2014 року», «листопад 2015 року», а за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року вклюно «січень 2008 року».

2. Зобов`язати Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошовогс забезпеченій, (базового місяця) за період з липня 2012 року по 30 листопада 2015 року включно - «липень 2012 року», «вересень 2012 року», «жовтень 1012 року», «грудень 2012 року», «квітень 2013 року», «липень 2 013 року», «січень 2014 року», «листопад 2015 року», а за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року вклюно «січень 2008 року», з урахуванням раніше виплачених сум індексації.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення.

До суду від Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, та клопотання про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Міністерства освіти і науки України.

Ухвалою суду від 18.09.2023 залучено Міністерство освіти і науки України до участі у розгляді адміністративної справи №480/6746/23 в якості другого відповідача.

У відзиві на позовну заяву представник Міністерства освіти та науки України заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду внаслідок пропуску тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України, оскільки що позивачем з 2012 року активних дій з метою дізнатись стосовно правильності нарахування та виплати йому грошового забезпечення не здійснювалось.

Зокрема, орган, що призначає на роботу, розглядає питання про доцільність нарахування та виплати заробітної плати, у цьому випадку грошового забезпечення під час звернення особи з відповідною заявою.

Виплата грошового забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про її нарахування та з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання виплати грошового забезпечення особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів (а.с.58-59).

Представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що підстави для залишення позовної заяви відсутні, оскільки лише у кінці квітня 2023 року ОСОБА_1 після отримання довідки про види грошового забезпечення дізнався про не проведення індексації його доходів.

Після отримання відмови у виплаті індексації представник позивача звернувся до Сумського окружного адміністративного суду 30.06.2023р. із позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Отже, позивач не пропустив тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з моменту отримання довідки про види грошового забезпечення, що нараховані полковнику ОСОБА_1 від 21.04.2023р. №01-04, який до моменту звільнення з посади заступника начальника з навчальної роботи Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України не міг припустити, що його грошове забезпечення буде нараховуватися не відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, обов`язок нараховувати та виплачувати грошове забезпечення відповідно до чинного законодавства покладається саме на роботодавця, а не на працівника (а.с.78).

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Водночас, суд приймає до уваги наступне.

Як свідчать матеріали справи підставою звернення позивача з цим позовом до суду стало невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з липня 2012 року по 30 листопада 2015 року включно - «липень 2012 року», «вересень 2012 року», «жовтень 1012 року», «грудень 2012 року», «квітень 2013 року», «липень 2 013 року», «січень 2014 року», «листопад 2015 року», а за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року вклюно «січень 2008 року».

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язана із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до положень статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац перший частини першої).

До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга).

Отже, у спірному випадку позивачем порушено питання про виплату належного грошового забезпечення, яке складається з основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, заявлений позов фактично стосується права позивача на виплату належного йому грошового забезпечення.

Разом з тим, у положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю. Тобто, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належного військовослужбовцю суми грошового забезпечення, застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства.

Відповідно до ст..116 КЗпП України (в редакції, яка діяла на час звільнення позивача з військової служби) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України, (в редакції, яка діяла на час звільнення позивача з військової служби) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, право на заробітну плату на час звільнення позивача з військової служби обмежувалося тримісячним строком щодо судового захисту дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільнення.

Таким чином, стаття 233 Кодексу законів про працю України є спеціальною нормою по відношенню до частини 5 статті 122 КАС України, оскільки стосується саме виплати сум, які належать при звільненні.

Крім того, положення ч.2 ст.233 КЗпП України не лише визначають строки реалізації права на судовий захист, а й визначають час, з якого починається перебіг такого строку, а саме: «з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні».

Отже, про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Отже, саме з подією отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільнення, законодавець пов`язує перебіг трьохмісячного строку для звернення з позовом до суду.

Як зазначено вище, позивача звільнено зі служби 28.02.2023р., однак у день виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 не надано вичерпну інформацію про належні до виплати суми.

Представник позивача 15.03.2023р. звернувся з запитом до ліцею про надання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з зазначенням у них всіх складових.

У відповідь на запит на адресу позивача надійшла довідка про види грошового забезпечення, що нараховані полковнику ОСОБА_1 за період з липня 2012 року до лютого 2023 року від 21.04.2023р. №01-04, з якої позивач дізнався, яким чином та в якому розмірі йому нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення за цей період.

Позивач листом від 10.05.2023р. звернувся до Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України із заявою про проведення нарахування та виплати індексації відповідно до вимог законодавства.

У листі від 26.05.2023р. №11/662-23-Вих (який було отримано позивачем 01.06.2023р.) відповідач повідомив, що підстави для здійснення нарахування та виплати індексації відсутні.

Тобто, лише у кінці квітня 2023 р. ОСОБА_1 після отримання довідки про види грошового забезпечення дізнався про не проведення індексації його доходів та після отримання відмови у виплаті індексації його представник звернувся до Сумського окружного адміністративного суду 30.06.2023р. із позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Отже, позивач не пропустив тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з моменту отримання довідки про види грошового забезпечення, що нараховані полковнику ОСОБА_1 від 21.04.2023р. №01-04.

За таких обставин, суд погоджується з доводами представника ОСОБА_1 про відсутність підстав стверджувати про пропуск позивачем строку звернення до суду, який визначено ч.2 ст.233 КЗпП України.

Відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України дію карантину через СОVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.

Отже, на ці правовідносини поширюються строки визначені частиною другої статті 233 КЗпП України, які продовжуються на строк дії карантину.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Керуючись ст.ст. 122, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Міністерства освіти і науки України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №480/6746/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України, Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Осіпова