Рішення № 116231396, 11.01.2024, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1517/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С.Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕТ ТРЕЙДІНГ" 03195, м. Київ, вул. Рудницького Степана, 2-б, поверх 6 (мансарда), модуль А (office@alet.com.ua) (nezhenets-chekanova@urvista.law)до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНА-АВАНГАРД" 15600, м. Мена Чернігівської області, вул. Піщанівська, 28про стягнення 156 650 грн 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2023 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕТ ТРЕЙДІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНА-АВАНГАРД" про стягнення 156 650,97 грн попередньої оплати, сплаченої на виконання умов Договору поставки № PAG0108-FC від 18.12.2020.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару та повернення попередньої оплати за нього.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2023 постановлено:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕТ ТРЕЙДІНГ" про стягнення 156 650 грн 97 коп. залишити без руху;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕТ ТРЕЙДІНГ" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача - адвоката Неженець-Чеканової Натели Євгенівни;

роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЕТ ТРЕЙДІНГ", що в разі не усунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала суду від 13.11.2023 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету 13.11.2023 14:31.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 13.11.2023 є такою, що отримана позивачем 13.11.2023.

15.11.2023, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків, через систему "Електронний суд" позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані документи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2023:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлено процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

роз`яснено сторонам, що подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення є правом учасників справи;

роз`яснено сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачі мають подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 20.11.2023 направлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету 21.11.2023 17:23.

Отже, ухвала суду від 20.11.2023 є такою, що отримана відповідачем 22.11.2023.

Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

18 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алет Трейдінг» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард» (постачальник) укладено Договір поставки № PAG0108-FC (далі - Договір) відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити кукурудзу 3-го класу, врожаю 2020 року, українського походження (товар) на умовах FCA (Франко перевізник) Чернігівська обл., м. Мена, Інкотермс 2020. Відправником за цим договором є постачальник.

Ціна товару 6500,04 грн за 1 метричну тону. Загальна вартість товару, що постачається за цим договором 3250020,00 грн (п.3.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору сторони домовились, що після підписання даного договору покупець здійснює попередню оплату на рахунок постачальника у розмірі 100% згідно виставленого рахунку.

Постачальник відповідно до розділу 4 Договору зобов`язаний навантажити товар на транспортний засіб наданий покупцем відповідно до умов цього договору в період з 18.12.2020 по 28.12.2020.

Позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 3250020,00 грн з призначенням платежу - оплата за кукурудзу зг. рах № 63 від 18.12.2020 та Договору № PAG0108-FC від 18.12.2020, що підтверджується банківською квитанцією від 18.12.2020.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання по поставці обумовленого товару виконав частково, здійснивши поставку кукурудзи на загальну суму 3093369,03грн, що підтверджується видатковими накладними №2255 від 28.12.2020 на суму 907405,58 грн, №2251 від 26.12.2020 на суму 825505,08 грн, №2248 від 25.12.2020 на суму 929375,72 грн, №2247 від 24.12.2020 на суму 431082,65 грн.

13.07.2023 позивачем було направлено відповідачу лист-претензію №12072023/1 від 12.07.2023 з вимогою сплатити 156650,97 грн заборгованості. Крім того, відповідачу було виставлено претензію від 03.11.2020 з вимогою повернути попередню оплату в сумі 156650,97 грн.

Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договірні відносити, які склалися між сторонами є договором поставки, відносини сторін за яким регулюються, зокрема положеннями ст. 655, 662, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662, 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності з ст. 610, 612, 613 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Згідно ст. 692, 693 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вже зазначалось вище, відповідно до Розділу 4 Договору постачальник зобов`язується здійснити постачання товару в повному об`ємі до 28.12.2020 року.

Натомість, відповідач у відповідні строки здійснив лише часткову поставку товару на суму 3093369,03грн, а суму попередньої оплати 156650,97 грн не повернув.

Зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у договорі строку поставки (28.12.2020), який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Таким чином, у відповідача (постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 29.12.2020.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Оскільки відповідач своєчасно не поставив відповідачу відповідний товар та не повернув суму попередньої оплати, позивач правомірно звернувся з відповідною позовною заявою до суду.

У силу положення статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, доказів погашення заборгованості суду не надано.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

В позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв`язку із поданням цього позову, складається із сплаченої суми судового збору та витрат на правовому допомогу, орієнтовний розмір яких складає 15000 грн. і залежить від кількості судових засідань, які будуть по даній справі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2684 грн.

За правилами ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Оскільки будь - яких доказів того, що позивач поніс або очікує понести витрати на правову допомогу суду надано не було, ці витрати судом не розподіляються.

Керуючись ст. 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕТ ТРЕЙДІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНА-АВАНГАРД" про стягнення 156 650,97 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНА-АВАНГАРД" (15600, м. Мена Чернігівської області, вул. Піщанівська, 28, код 30481568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕТ ТРЕЙДІНГ" (03195, м. Київ, вул. Рудницького Степана, 2-б, поверх 6 (мансарда), модуль А; код 42321526) 156650 грн 97 коп. заборгованості, 2684 грн 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 11.01.2024.

Суддя А.С.Сидоренко