Ухвала суду № 116223965, 11.01.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5852/23

Провадження № 1-кп/185/322/24

У Х В А Л А

11 січня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 ,

- ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023041400000083 від 05 березня 2023 року за обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зазначивши, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено максимальне покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі; ОСОБА_6 також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 15 років позбавлення волі; ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання до восьми років позбавлення волі.

Так,відповідно доклопотання зазначено,що ОСОБА_5 нідене працює.Під загрозоюзастосування суворогопокарання увигляді позбавленняволі увипадку визнанняйого винуватим ОСОБА_5 можепереховуватися відсуду. Існуєризик незаконноговпливу обвинуваченогона свідківта потерпілу Також ОСОБА_5 ,не маючиофіційного джерелаприбутків,міцних соціальнихзв`язків,може вчинитиінше кримінальнеправопорушення. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зазначили що клопотання не обґрунтоване, він має маму та постійне місце проживання. Прохали застосувати домашній арешт.

Щодообвинуваченого ОСОБА_6 ,то уклопотанні прокуроразазначено,що останнійпід загрозою застосуваннясуворого покаранняу виглядіпозбавлення воліу випадкувизнання йоговинуватим може переховуватисявід суду.Існує ризикнезаконного впливуобвинуваченого насвідків тапотерпілих. Також ОСОБА_6 може вчинитиінше кримінальнеправопорушення. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказали що він має постійне місце проживання. Також захисник вказав, що ОСОБА_6 не може впливати на свідків та потерпілих, бо живе в іншому районі..

Щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , у клопотання прокурора зазначено, що останній перебуваючи під домашнім арештом, ухилявся від явки до суду, у зв`язку із чим існує ризик, що останній може переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказавши, що він не мав коштів для явки до суду. Також обвинувачений вказав, що він даремне з`явився добровільно в судове засідання літом 2003року, а міг і не з`являтись.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спливає 27 січня 2024 року, а наступна дата судового засідання 02 лютого 2024 року визначена з врахуванням позицій учасників кримінального провадження .

Яквстановлено, ОСОБА_5 обвинувачується увчиненні тяжкогота особливотяжкого злочинів,за якіпередбачено максимальне покараннядо п`ятнадцятироків позбавленняволі,не працює,має слабкісоціальні зв`язки. ОСОБА_6 обвинувачується увчиненні особливо тяжкогозлочину, заяке передбаченопокарання увигляді позбавленняволі настрок від восьми до 15 років позбавлення волі, має слабкі соціальні зв`язки. Щодо ОСОБА_6 суд враховує, що він зареєстрований за однією адресою, а проживає за іншою адресою. ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання до восьми років позбавлення волі, не працює, має слабкі соціальні зв`язки, ухилявся від явки до суду.

Тому суд вважає, що вказані обставини свідчать про наявність ризику залишення обвинуваченими свого місця проживання з метою переховування від суду.

В цьому контексті суд враховує практику ЄСПЛ в справі «Ілійков проти Болгарії», де закріплено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».

Також в цьому контексті суд враховує й положення національного законодавства, так згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.

Водночас суд враховує ризик можливого впливу на свідків та потерпілу, адже свідки обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні не допитані, а потерпіла безпосередньо в підготовчому засіданні висловила побоювання щодо обвинувачених. Те що ОСОБА_6 проживає в іншому районі області не позбавляє його можливості впливати на потерпілих та свідків.

Щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також є вірогідним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені неодноразово судимі за злочини проти власності.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено. З наданої медичної довідки ОСОБА_6 слідує, що він має ряд хронічних захворювань, але вказані захворювання не перешкоджають його перебуванню під вартою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинувачених, дані про можливість ухилення від суду, впливу на свідків та потерпілу, разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи на даний час не попередять вказані ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжити строк тримання під вартою.

З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства, розмір застави ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не визначати.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , його всиловлювання в судовому засданні про даремність його явки в судове засідання, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим, недотримання умов раніше застосованого запобіжного заходу, факти ухилення від явки до суду в сукупності свідчать про наявність такого ризику, як ухилення від суду і й в майбутньому. В той же час альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як виявилось, не здатен попередити встановлений ризик з врахуванням тяжкості оскільки обвинувачений не з`являвся до суду, тому суд вважає за необхідне обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити строк тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме, що він не працює, не має постійного джерела доходів, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується та обставини їх вчинення, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 10 березня 2024 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити до 10 березня 2024 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити до 10 березня 2024 року.

Розмір застави визначити обвинуваченому ОСОБА_7 в сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена ним особисто або іншою фізичною чи юридичною особою.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_7 покласти обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 10 березня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3