Ухвала суду № 116223940, 11.01.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/195/24

Провадження № 2/185/1558/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2024 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєва У.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

Позовна заява надійшла до суду 04 січня 2024 року, згідно з відміткою на конверті позовна заява здана на пошту 25 грудня 2023 року.

10 січня 2024 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

1. Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц зроблено висновок, що відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від їх прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Однак позивач вказує відповідачем у справі не орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а орган державної влади Донецьку обласну державну адміністрацію.

Стосовно наявності чи відсутності інших спадкоємців позовна заява містить протиріччя, а саме у десятому абзаці другої сторінки вказано, що батько та мати вже давно розлучені, а тому батько не входить до першої черги спадкоємців.

Натомість у четвертому абзаці третьої сторінки позовної заяви вказано, що спадкоємцем першої черги є батько позивача ОСОБА_3 , який не має бажання приймати спадщину.

2. Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна.

За правилами виключної підсудності ці позови пред`являються за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такий висновок викладено в пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Таким чином підсудність справи про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини має визначатися за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, яке входить до складу спадщини.

З метою визначення підсудності справи суду необхідна достовірна інформація про наявність або відсутність у складі спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , нерухомого майна, про місце розташування цього майна.

За змістом позовної заяви до спадкового майна входить квартира за адресою АДРЕСА_1 , однак позовна заява не містить вказівки на підтверджуючі це докази (копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Тому слід надати строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання уточненої позовної заяви.

В уточненій позовній заяві позивачу необхідно:

-вказати належного відповідача орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини,

-уточнити відомості про наявність або відсутність інших спадкоємців до майна померлої ОСОБА_2 за заповітом та/або за законом, за наявності таких осіб вказати їх у позовній заяві як учасників справи (відповідачів або третіх осіб),

-зазначити та додати до уточненої позовної заяви докази, що підтверджують наявність у складі спадщини нерухомого майна та місце розташування цього майна.

Згідно з частиною 2 статті 185 ЦПК України, строк усунення недоліків заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Надати строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя У.М. Болдирєва