Ухвала суду № 116222767, 10.01.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/90/24

ун. № 759/19/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участюсекретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102080000027від 15.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.4ст.191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання 02.01.2024 р, яке подано до суду засобами поштового зв`язку, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, що належить ТОВ «Національна охорона» (код ЄДРПОУ 42089374), яке було вилучено 29.12.2023 слідчим Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в ході проведення огляду станції швидкісного трамваю «Івана Дзюби», а саме: на табель обліку робочого часу за грудень 2023 року на одному аркуші.

Обґрунтовуючи дане клопотання,прокурором зазначено, що досудовим розслідуванням зокрема установлено, що 02.01.2023 між

КП «Київпастранс» та ТОВ «Національна охорона» укладено договір № 53.23-1 щодо охорони об`єктів Борщагівської лінії швидкісного трамваю

КП «Київпастранс». Ціна договору 22092720 гривень. Строк дії договору до 31.12.2023.

У ході досудового розслідування з метою фіксації обставин, що мають значення для даного кримінального провадження, зокрема підтвердження чи спростування фактів надання послуг з боку ТОВ «Національна охорона», виникла необхідність у проведення оглядів загальнодоступних місць станцій швидкісного трамваю, які, власне, є об`єктами охорони за вищенаведеним договором.

З означеною метою, в межах даного кримінального провадження, 29.12.2023 в період часу 16:15-16:57 слідчим Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 , на підставі Ухвали слідчого судді ОСОБА_5 від 25.12.2023 року ун. № 759/25168/23 проведено огляд місцевості станції швидкісного трамваю «Івана Дзюби». В ході проведення зазначеного огляду вилучено: табель обліку робочого часу за грудень 2023 року на одному аркуші.

29.12.2023 слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання речових доказів вилучених речей.

На підставі викладеного прокурор просив клопотання задовольнити.

В судове засідання прокурор не з`явився, направив до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.

Пунктом 15 ч.1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з п. 18) ч. 1ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно доч.ч.1,2ст.168КПК Українитимчасово вилучитимайно можекожен,хто законнозатримав особув порядку,передбаченомустаттями 207,208цьогоКодексу.Кожна особа,яка здійснилазаконне затримання,зобов`язана одночасноіз доставленнямзатриманої особидо слідчого,прокурора,іншої уповноваженоїслужбової особипередати їйтимчасово вилученемайно.Факт переданнятимчасово вилученогомайна засвідчуєтьсяпротоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1)за постановоюпрокурора,якщо вінвизнає такевилучення майнабезпідставним; 2)за ухвалоюслідчого суддічи суду,у разівідмови узадоволенні клопотанняпрокурора проарешт цьогомайна; 3)у випадках,передбаченихчастиною п`ятоюстатті 171,частиноюшостою статті173цьогоКодексу; 4) у разі скасування арешту. Відповідно до вимог ч. 1ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Українипередбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно ч.1, ч. 2 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Згідно ч.10ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, 29.12.2023 у ході огляду місцевості станції швидкісного трамваю «Івана Дзюби». було вилучено документ, на який прокурор просить накласти арешт.

Постановою слідчого від 29.12.2023р. вказаний документ визнано речовим доказом.

Оскільки стороною кримінального провадження доведено необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів тавраховуючи, що майно не яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, є речовими доказами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та з метою попередження пошкодження майна або настання інших наслідків, вважаю за необхідне накласти арешт на майно шляхом накладення заборони на його відчуження, та розпорядження, виїзду за межі України, яке є співрозмірним обмеженням права власності, яке відповідає завданням кримінального судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102080000027від 15.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.4ст.191 КК України,- задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить ТОВ «Національна охорона» (код ЄДРПОУ 42089374), яке було вилучено 29.12.2023 слідчим Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в ході проведення огляду станції швидкісного трамваю «Івана Дзюби», а саме: на табель обліку робочого часу за грудень 2023 року на одному аркуші.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1