Рішення № 116217893, 11.01.2024, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3238/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до Сумського районного суду Сумської області із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики №0992459474 в розмірі 124362,50 грн та за кредитним договором №2437641 в розмірі 37258,00 грн, а всього 161620,50 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.10.2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №0992459474. Цей договір підписано шляхом підписання акцепту оферти від 19.10.2021 року на укладення договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту 0992459474 від 19.10.2021 року та отримання кредиту згідно заявки-анкети та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора в якості аналога власноручного підпису позичальника. 24.11.2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24/11-22, у відповідності до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ІНФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2022 до договору факторингу №24/11-22 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 124362,50 грн, з яких: 15000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 109362,50 грн сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн сума заборгованості за пенею. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свої зобов`язання, після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. А тому, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість за договором позики в розмірі 124362,50 грн.

05.10.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2437641. У відповідності до п.п. 1.1 кредитного договору укладання договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора, який направляється на номер мобільного телефону. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами і правилами надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на веб-сайті. 19.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19072023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.07.2023 до Договору факторингу №19072023 від 19.07.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 37258,00 грн, з яких: 11000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 26258,00 грн сума заборгованості за процентами. Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свої зобов`язання, після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. А тому, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість за кредитним договором в розмірі 37258,00 грн.

08.01.2024 року до суду відповідачем ОСОБА_1 був поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості 109362,50 грн, при цьому матеріали справи також не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача у розмірі 124362,50 грн; позивачем не доведено, що під час підписання заяви позичальника відповідач був ознайомлений саме з тими умовами та правилами надання банківських послуг, що долучені до позову; у анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. Просить звернути увагу, що вона є військовослужбовцем та має визначені законом пільги, зокрема, за кредитними зобов`язаннями військовослужбовці з початку і до закінчення особливого періоду, а резервісти та військовозобов`язані з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду звільняються від сплати відсотків за користування кредитом, штрафів, пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, направив клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача, просить врахувати поданий нею відзив на позовну заяву та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.10.2021 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ «ІНФІНАНС» договір позики №0992459474. Цей договір підписано шляхом підписання акцепту оферти від 19.10.2021 року на укладення договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту 0992459474 від 19.10.2021 року та отримання кредиту згідно заявки-анкети та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора в якості аналога власноручного підпису позичальника (а.с. 7, 8, 9, 10, 11,12).

24.11.2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24/11-22, у відповідності до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ІНФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 14-16, 17).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 24.11.2022 року до договору факторингу №24/11-22 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 124362,50 грн, з яких: 15000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 109362,50 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 18).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №0992459474 від 19.10.2021 року за період з 24.11.2022 по 30.09.2023, станом на 30.09.2023 року заборгованість за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 124362,50 грн (а.с. 19).

05.10.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2437641. У відповідності до умов кредитного договору укладання договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора, який направляється на номер мобільного телефону. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами і правилами надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на веб-сайті (а.с. 23-29, 30, 31-32).

19.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19072023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників (а.с. 33-35, 36).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 19.07.2023 до Договору факторингу №19072023 від 19.07.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 в сумі 37258,00 грн, з яких: 11000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 26258, 00 грн сума заборгованості за процентами (а.с. 37).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2437641 від 05.10.2021 року за період з 19.07.2023 по 30.09.2023, станом на 30.09.2023 року заборгованість за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 37258 грн (а.с. 38).

Із долученої до матеріалів справи належним чином завіреної копії військового квитка серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 (а.с. 89-98).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

За встановленими судом у цій справі обставинами договір позики №0992459474 від 19.10.2021 року та кредитний договір №2437641 від 05.10.2021 між їх сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позов не заперечувала факт укладення нею договору позики №0992459474 від 19.10.2021 року з ТОВ «Інфінанс» та кредитного договору №2437641 від 05.10.2021 року з ТОВ «Лінеура Україна».

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, позивач наданими суду письмовими доказами підтвердив своє право вимоги за вказаними договорами відповідно до договорів факторингу №24/11-22 від 24.11.2022 року й №17052023 від 17.05.2023.

Відсутність повідомлення відповідача про відступлення права грошової вимоги не є підставою для відмови у задоволенні позову, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, саме по собі неотримання повідомлення позичальника про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості на користь нового кредитора.

Отже, встановивши, що ОСОБА_1 19.10.2021 року та 05.10.2021 року підписавши за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором договір позики №0992459474 та кредитний договір №2437641 відповідно, отримала кредитні кошти, але своєчасно не виконала грошове зобов`язання, не сплатила заборгованість за укладеними договорами, у зв`язку із чим утворилась заборгованість та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у сумі 15000,00 грн за договором позики №0992459474 від 19.10.2021 та 11000,00 грн по кредитному договору №2437641 від 05.10.2021 року.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача заборгованості за відсотками за договором позики №0992459474 від 19.10.2021 в сумі 109362,50 грн, й заборгованості за відсотками по кредитному договору №2437641 від 05.10.2021 року в сумі 26258,00, та заперечень відповідача з посиланням на вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до п. 3 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Відповідно п. 13 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Разом з цим п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).

Як встановлено із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 по теперішній час.

Таким чином на відповідача поширювалися пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом у зазначений період.

Отже вимога позивача про стягнення із відповідача заборгованості за відсотками за договором позики №0992459474 від 19.10.2021 в сумі 109362,50 грн, й заборгованості за відсотками по кредитному договору №2437641 від 05.10.2021 року в сумі 26258,00, не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за основною сумою боргу в сумі 15000,00 грн за договором позики №0992459474 від 19.10.2021 та 11000,00 грн по кредитному договору №2437641 від 05.10.2021 року, а всього 26000 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжної інструкції №46872 від 17.10.2023 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 гривень.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 431,58 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN№ НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість: за договором позики №0992459474 від 19.10.2021 в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп (сума заборгованості за основною сумою боргу); за кредитним договором №2437641 від 05.10.2021 року в сумі 11000 (одинадцять тисяч ) грн 00 коп (сума заборгованості за основною сумою боргу) та суму сплаченого при подачі позову судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 431 (чотириста тридцять одна) грн 58 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя