Постанова № 116216954, 11.01.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1819/23

Номер провадження 3/220/42/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділення поліції № 1 Волноваського районного ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягався, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2023 року о 10-30 годин, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, у відношенні своєї дружини ОСОБА_2 , що полягали у висловлюванні в її сторону словами грубої брутальної лайки, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров`ю потерпілої. При цьому ОСОБА_1 29.11.2023 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відтак ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України

В судове засідання ОСОБА_1 , якому було повідомлено про день та час розгляду справи, шляхом направлення смс повідомлення та телефонограми на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, які він отримав особисто, не з`явився без поважних причин, про причини свого неприбуття не повідомив. Враховуючи те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився до суду, будь-яких заяв від нього не надходило, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надав, суд вважає причини його неявки не поважними та з урахуванням викладеного, вважає можливим відповідно до ст. 268 КУпАП розглянути справу у відсутності правопорушника.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, у тому числі:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 976495 від 14.12.2023 р. в якому викладені обставини скоєного правопорушення;

- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 викладеними на окремому аркуші, відповідно до яких він не оспорював обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та зазначив, що 14.12.2023року о10-30годинміж ним та його дружиною, з якою він проживає за однією адресою протягом тривалого часу, виник конфлікт, в ході якого він почав висловлюватися на адресу дружини словами брутальної лайки. Конфлікт тривав на протязі 5-10 хв. Після цього дружина зателефонувала тещі ОСОБА_1 ;

- заявою ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких остання пояснила, що 14.12.2023року о10-30годинміж нею та її чоловіком, з яким вона проживає за однією адресою протягом тривалого часу, виник конфлікт, в ході якого чоловік почав висловлюватися на її адресу словами брутальної лайки. Конфлікт тривав на протязі 5-10 хв. Після цього ОСОБА_2 зателефонувала матері ОСОБА_3 , яка мешкає у м. Дніпро;.

- копією постанови Великоновосілківського районного суду Донецької області області від 29.11.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КпАП України.

Разом з тим, суд вважає недоведеним факт висловлення погроз ОСОБА_1 у бік своєї дружини, оскільки жодним з доказів цей факт не підтверджено.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КпАП України, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, стосовно якого даних, які б з негативного боку його характеризували, суду не надані, останній не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, а також враховуючи обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, якими є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню та обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема визнання вини у вчиненні правопорушення, суд піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 173-2 ч. 2 КпАП України, Законом України «Про судовий збір» суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КпАП України, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Якішина