Ухвала суду № 116213729, 10.01.2024, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/257/20

Провадження №1-кс/190/8/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м.П`ятихатки

Слідчий суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора щодо невчинення процесуальних дій,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Жовтоводської окружної прокуратури щодо невчинення процесуальних дій.

В обгрунтування скарги зазначила, що 16 липня 2015 року Троїцька сільська рада П`ятихатського району Дніпропетровської області підробила заповіт від її імені. 19.10.2017 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. 28.07.2020 року у вказаному кримінальному провадженні змінено підслідність з слідчого відділу відділення поліції № 7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на сектор дізнання відділення поліції № 7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, у зв`язку з визначенням кримінального правопорушення як кримінального проступку. Вважає, що дії Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області кваліфіковано невірно, що стало підставою для зміни підслідності.

У зв`язку з вищевикладеним, просить скасувати зміну підслідності вказаного кримінального провадження, скасувати кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України, змінивши її з ч. 1 ст. 358 КК України на ч. 5 ст. 185 КК України та продовжити строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженні.

Вивчивши матеріали скарги слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, згідно із ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування -потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

З наведеного вбачається, що процесуальним законом визначений вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.

За правилами ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Зі змісту скарги вбачається, що у цьому провадженні заявником оскаржуються дії та бездіяльність прокурора, які полягають невірному, на думку скаржника, формулюванні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення при внесенні їх до ЄРДР на підставі заяви скаржника, а саме внесенні не у тому вигляді, який остання вважає необхідним та правильним, у тому числі в частині кваліфікації вчиненого діяння.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, серед іншого, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Аналогічні положення містяться в п. 2 Розділу II «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1.8 Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого Наказом генерального прокурора України від 06.04.2016 року № 139, реєстраторами Реєстру є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно п. 2.3 того ж Положення, внесення відомостей здійснюється шляхом фіксації Реєстратором інформації в Реєстрі та вибору даних у довідниках для заповнення документів первинного обліку про кримінальне правопорушення за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають тільки ті заяви чи повідомлення, які містять в собі достатні відомості про кримінальне правопорушення, що підтверджують реальність події, яка відбулася, а право на внесення відомостей про кримінальне правопорушення, про яке повідомляється заявником, належить виключно реєстраторам Єдиного реєстру досудових розслідувань, які самостійно визначають обсяг і зміст відомостей, здійснюють вибір кваліфікуючих ознак та даних, які необхідно внести відповідно до вимог Реєстру на підставі заяви повідомлення про кримінальне правопорушення, а також його фабулу та правову кваліфікацію.

Законодавством встановлено, що при внесенні відомостей до ЄРДР про вчинення злочину уповноважені особи самостійно визначають обсяг і зміст відомостей, здійснюють вибір кваліфікуючих ознак та даних, які необхідно внести відповідно до вимог Реєстру, при цьому на даному етапі здійснення слідчим суддею контролю, який полягає у наданні вказівок щодо обсягу фактичних обставин та їх кваліфікації, не передбачене процесуальним законом.

Також необхідно зазначити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати правильність правової кваліфікації наданої слідчим.

Таким чином, предмет оскарження в частині кваліфікації вчиненого діяння в даному випадку не може бути предметом судового контролю за правилами ч. 1 ст. 303 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1-2 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності. Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Згідно ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).

Разом з цим 01 січня 2024 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» № 3509-IX від 8 грудня 2023 року.

Зокрема, порядок обчислення строків досудового розслідування у ч. 1 ст. 219 КПК викладено в такій редакції: «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».

Частину 2 ст. 219 КПК та абз. 4 ч. 6 ст. 219 КПК виключено.

Пункт 20-8 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК передбачає, що положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Тобто, визначення підслідності у кримінальному провадження та продовження строків досудового розслідування не належать до повноважень слідчого судді.

Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що згідно із ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не підлягають розгляду під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду у межах підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314 - 316 КПК України.

Таку ж правову позицію було висловлено у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року №5-142кс(15)17.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження по даній скарзі слід відмовити.

Керуючись ст.ст.9, 24, 214, 303, 304, 306, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора щодо не вчинення процесуальних дій.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`яти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1