Рішення № 116210021, 09.01.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2024 року Справа № 480/10806/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10806/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2020; грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102 гривні;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2020; грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020 рік; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати: місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021; грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги за 2021 рік; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270 гривні;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому: місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021; грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги за 2021 рік; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому: місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022; грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги за 2022 рік; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату: місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2022; грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги за 2022 рік; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати: місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 18.07.2023; грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік; матеріальної допомоги за 2023 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік - 15 днів, за 2023 рік - 5 днів; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2023 рік включно; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2 684 гривні.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату: місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 18.07.2023; грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік; матеріальної допомоги за 2023 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік - 15 днів, за 2023 рік - 5 днів; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2023 рік включно; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2 684 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач установив та виплачував грошове забезпечення в період з 30.01.2020 по 18.07.2023 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2018 року, що призвело до виплати грошового забезпечення за 2020- 2023 роки у значно меншому розмірі.

Ухвалою судді від 09.10.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статей 160-161 КАС України.

16.10.2023 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.10.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому суд визнає можливим вирішити справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, яка передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України, відповідно до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2023 № 219 позивача було звільнено, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення за підпунктом "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та зазначено, що вислуга років позивача станом на 18.07.2023 становить: календарна 09 років 07 місяць, загальна 14 років 11 місяців.

Вказаним наказом передбачено виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2023 рік, грошове забезпечення по 18.07.2023, премію за особистий внесок в загальні результати роботи по 18.07.2023, надбавку за особливості проходження служби по 18.07.2023, грошову компенсацію за невикористані 15 днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошову компенсацію за невикористані 5 днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 по 2023 рік включно, грошову компенсацію за речове майно, що належать до видачі.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 18.07.2023 з врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, є протиправними.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини друга і третя статті 9 Закону № 2011-XII).

З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова № 704), якою підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.

Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 103 (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.

Як слідує з особистих карток грошового забезпечення позивача за 2020-2023 роки, розміри посадового окладу та окладу за військовим званням позивача обчислювались відповідно до вимог пункту 4 Постанови № 704 (в редакції пункту 6 Постанови № 103) із застосуванням розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом станом на 01.01.2018.

Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та нечинним пункт 6 Постанови № 103.

Наведене свідчить, що, починаючи з 29.01.2020, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі -Закон № 1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 120/965/22-а звернув увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

З аналізу вищенаведених правових норм висновується, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Таким чином, ураховуючи зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX, виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення військовслужбовців, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловлених, зокрема, у постановах від 19.10.2022 та від 15.06.2023 у справах № 400/6214/21 та № 380/13603/21 відповідно.

Проте відповідач протиправно при визначенні з 29.01.2020 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01.01.2018.

Водночас суд враховує, що статтями 7 Законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX, "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270 грн, 2481 грн та 2684 грн відповідно.

При цьому ж зазначеними нормами установлено з 1 січня відповідного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, - 2102 гривні.

Отже, з 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів, зокрема, військовослужбовців є незмінним та становить 2102 грн, що відповідає прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому Законом про Державний бюджет України на 2020 рік.

Застосування іншого показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений законами про Державний бюджет України на 2021, 2022, 2023 роки, для обчислення грошового забезпечення є безпідставним, оскільки в даному випадку застосуванню підлягає спеціальний показник прожиткового мінімуму, визначений для посадових окладів.

Крім того, суд враховує, що пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, зокрема надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Таким чином, розмір допомоги для оздоровлення визначається в розмірі місячного грошового забезпечення.

З особистих карток грошового забезпечення позивача за 2020-2023 роки вбачається проведення відповідачем виплати грошової допомоги для оздоровлення за вказані роки.

Також розмір грошового забезпечення враховується при визначенні суми виплати компенсації за невикористані відпустки відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102 гривні.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021; грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги за 2021 рік; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270 гривні.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021; грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги за 2021 рік; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022; грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги за 2022 рік; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2022; грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги за 2022 рік; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 18.07.2023; грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік; матеріальної допомоги за 2023 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік - 15 днів, за 2023 рік - 5 днів; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2023 рік включно; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2 684 гривні.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 18.07.2023; грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік; матеріальної допомоги за 2023 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік - 15 днів, за 2023 рік - 5 днів; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2023 рік включно; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал