Рішення № 116208862, 10.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року справа № 320/2602/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач та/або ОСОБА_1 ) до Національної поліції України (далі відповідач та/або НП України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 16.11.2022 №1939 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки" в частині застосування до старшого інспектора з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України у званні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 25.11.2022 №1529 о/с "По особовому складу", яким старшого інспектора з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України у званні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції з 28 листопада 2022 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України з 29 листопада 2022 року;

- стягнути з Національної поліції України (код ЄДРПОУ - 40108578) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 57319,92 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, представник позивача вказує, що ним не було допущено дисциплінарного проступку, а тому його звільнення є незаконним.

Представник ОСОБА_1 наголошує, що у ДТП, яка сталася за участю позивача, останній поводив себе спокійно, врівноважено, не висловлювався нецензурно, а під час службового розслідування надавав пояснення та відповіді на поставлені йому питання. Представник позивача вважає, що докази того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яку недисциплінованість відсутні.

Окрім цього, представник ОСОБА_1 акцентував увагу суду на тому, що участь в ДТП не є та не може бути підставою для звільнення зі служби в поліції. ОСОБА_1 в повному обсязі виконував норми законодавства України, а згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №376227 йому було поставлено в провину відмову від огляду на стан сп`яніння на приладі «Драгер», а не ті обставини, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Представник позивача відмітив, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», висновками якої підтверджено відсутність ознак алкогольного сп`яніння.

Також представник позивача вказав, що докази на підтвердження схиляння ОСОБА_1 поліцейських до внесення недостовірних відомостей в адміністративній справі в матеріалах відсутні, як і обставини допущення ним порушення Присяги працівника поліції.

Окрім цього, представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 не перешкоджав іншим поліцейським виконувати їх обов`язки, не підривав авторитет Національної поліції України та не намагався вчинити дії, з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №320/2602/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду витребувано від відповідача: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача; копію Положення про Національну поліцію України; копію особової справи позивача у повному обсязі; копії всіх матеріалів службового розслідування стосовно позивача; копії документів, які є підставою для призначення та проведення службового розслідування; витяги з усіх наказів про прийняття на службу в органи внутрішніх справ та Національної поліції, переміщення по службі, звільнення з органів внутрішніх справ, призначення на посаду в органи Національної поліції, переміщення по службі та звільнення з органів Національної поліції; витяги з наказів Національної поліції України від 16.11.2022 №1939 та від 25.11.2022 №1529; докази ознайомлення та вручення позивачу під розписку копій або витягів з наказів від 16.11.2022 №1939 та від 25.11.2022 №1529; копії всіх документів та матеріалів, на підставі яких видано накази від 16.11.2022 №1939 та від 25.11.2022 №1529 відносно позивача; письмові пояснення про обраний вид дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції), застосований до позивача; довідку про середньомісячне та середньоденне грошове забезпечення позивача за повні два місяці перед звільненням із зазначенням кількості відпрацьованих днів у кожному місяці (у довідці зазначити нараховані види грошового забезпечення по видах грошового забезпечення окремо, суми утримань та компенсації податків, а також суму до виплати); інформацію (табель обліку робочого часу або інший документ) про відпрацьований позивачем час за два повні місяці до звільнення; копію штатного розпису відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України станом на дату звільнення позивача зі служби в поліції та станом на час розгляду справи в суді; копію штатного розпису Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України станом на дату звільнення позивача зі служби в поліції та станом на час розгляду справи в суді; копію послужного списку позивача в ОВС та поліції за весь період служби; інформацію про всі застосовані/зняті види дисциплінарних стягнень за весь період служби в ОВС та поліції; копії всіх судових рішень у справі №761/18817/22.

13.03.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано документи, подані представником Національної поліції України на виконання вимог ухвали суду від 13.02.2023, які у тому числі включають матеріали особової справи позивача та матеріали службового розслідування.

14.03.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та наполягає на правомірності прийнятого ним рішення. Представник Національної поліції України вказує, що службове розслідування щодо позивача проведено у порядок, спосіб та в межах строків його проведення, які регламентовані Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

При цьому, представник НПУ наголошує, що доводи та твердження представника позивача, які покладені в обґрунтування позовних вимог є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В с т а н о в и в :

Відповідно до витягу з наказу Національної поліції України від 29.08.2016 №639 о/с «По особовому складу» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0036110), який прибув за переведенням з Головного управління Національної поліції у місті Києві, призначено молодшим інспектором відділу забезпечення діяльності CALL-центру Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102».

Згідно із витягом з наказу Національної поліції України від 16.12.2016 №962 о/с «По особовому складу Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102», згідно з наказом Національної поліції України від 14.11.2016 №1163 «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції» призначено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0036110) молодшим інспектором по управлінню забезпечення діяльності Call-центрів та координації « 102» по відділу забезпечення Call-центру.

Відповідно до витягу з наказу Національної поліції України від 02.07.2017 №809 о/с «По особовому складу», згідно з наказом Національної поліції України від 28.07.2017 №801 Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0036110) призначено старшим інспектором з особливих доручень відділу цілодобової технічної та інформаційної підтримки управління розвитку інформаційних технологій Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки, у порядку просування по службі.

Згідно із витягом з наказу Національної поліції України від 28.11.2019 №1419 о/с «По особовому складу», відповідно до наказу Національної поліції України від 31.210.2019 №1112 Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції», лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0036110) призначено з 01.12.2019 старшим інспектором з особливих доручень по управлінню телекомунікацій по відділу цілодобової технічної та інформаційної підтримки, у порядку переведення.

Наказом Національної поліції України від 20.05.2021 №620 о/с «По особовому складу», згідно з наказом Національної поліції України від 15.04.2021 №303 «Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції України», старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено старшим інспектором з особливих доручень по Департаменту інформаційно-аналітичної роботи по управлінню формування інформаційних ресурсів по відділу цілодобової підтримки користувачів, у порядку переведення.

31.08.2022 начальником Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України полковником Леонідом Тимченко скеровано на адресу Голови Національної поліції України генералу поліції першого рангу Ігорю Клименку доповідну записку «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 » вих. №4388/27/01/8-2022 (вх. 2145 від 01.09.2022), в якій, серед іншого вказано про те, що 28.08.2022, за участю ОСОБА_1 в м. Києві сталась ДТП та йому працівниками поліції було запропоновано пройти освідування за допомогою спеціального технічного засобу «DRAGER Alkotest», однак він відмовився.

З метою перевірки викладених відомостей та з`ясування обставин скоєння порушень службової дисципліни та транспортної дисципліни ОСОБА_1 запропоновано, відповідно до вимог частин 4 та 5 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, для встановлення обставин скоєння ОСОБА_1 можливого дисциплінарного проступку в частині керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, створити дисциплінарну комісію із залученням працівників Департаменту головної інспекції Національної поліції України, Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України та призначити за вкладеними відомостями службове розслідування.

Згідно із резолюцією від 01.09.2022 до №21245 Голова національної поліції України просив, за викладеними фактами провести службове розслідування та про результати доповісти у встановленому порядку (т. 2, а.с. 3).

Надалі, листом від 12.09.2022 №4666/27/01/8-2022 на резолюцію №21245 від 01.09.2022, на виконання доповідної записки Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України від 31.08.2022 №4388/27/01/8-2022 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 » запропоновано Департаменту головної інспекції Національної поліції України включити до складу комісії про проведенню службового розслідування полковника поліції ОСОБА_2 , заступника начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України (т. 2, а.с. 6).

В подальшому, з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці полковника поліції ОСОБА_3 , начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, від 31.08.2022 №4388/27/01/8-22, щодо порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , старшим інспектором з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, відповідно до вимог статей 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС від 07.11.2018 №893, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 та №1356/32808 Національною поліцією України видано наказ №680 від 26.09.2022 «Про призначення та проведення службового розслідування», у відповідності до якого наказано призначити службове розслідування у формі письмового провадження, проведення якого доручити дисциплінарній комісії (далі комісія), у такому складі:

голова комісії підполковник поліції Кендиш Віктор Миколайович, старший інспектор з особливих доручень Департаменту головної інспекції;

члени комісії:

полковник поліції Григорович Олексій Борисович, заступник начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки;

полковник поліції Сінчак Сергій Васильович, головний інспектор Департаменту головної інспекції.

Тут і надалі наказ №680 (т. 2, а.с. 7).

29.09.2022 відповідач звернувся до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України із листом вих. №1469/15-2022, в якому просив надати інформацію щодо дисциплінарних стягнень та заохочень, які має, зокрема ОСОБА_1 , а також копії Присяги працівника поліції, яку склав старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вступаючи на службу в поліцію та лист його ознайомлення з Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 (т. 2, а.с. 50).

У той же час, як свідчать матеріали справи, в межах службового розслідування Департаментом головної інспекції Національної поліції України скеровано до Начальника управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітану поліції Юрію Зозулі листа від 27.09.2022 №1449/15-2022 (вх. від 27.09.2022 №22303) (т. 2, а.с. 11) «Про надання інформації та матеріалів» відносно ОСОБА_1 в частині обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 28.08.2022 близько 20.30 по вул. Іллєнка, б. 52-А, у м. Києві, за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем Volkswagen, н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем Citroen, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4

05.10.2022 листом №15304/41/11/2/02-2022 Департаменту головної інспекції надано запитувані листом від 27.09.2022 №1449/15-2022 документи (т. 2, а.с. 12-20).

06.10.2022 в межах службового розслідування у позивача відібрано письмові пояснення (т. 2, а.с. 64-67).

14.10.2022 відповідачем складено акт перегляду відеоматеріалів, які надано управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі акт) (т. 2, а.с. 21-22), яким зафіксовано наступне:

«….. ОСОБА_1 перебуваючи 28.08.2022 на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), що сталася за адресою: вул. Юрія Іллєнка, 48, у м. Києві, намагався схилити поліцейських приховати факт керування ним транспортним засобом та його участь у ДТП, пропонуючи відобразити у матеріалах, що за кермом автомобіля перебувала дружина останнього.

Поліцейські УПП у м. Києві неодноразово пропонують (починаючи з 21:09:20) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_5 , пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest» на місці ДТП, або у закладі охорони здоров`я.

Водночас, ОСОБА_1 будучи попередженим поліцейськими про безперервне ведення відео-аудіо фіксації, та наслідки, які тягне за собою його відмова, а саме, порушення пункту 2.5 ПДР України та складання матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, відмовляється від пропозиції уповноваженої особи, тобто працівника поліції, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Також переглядом відеофайлів встановлено, що як під час складання, так і під час ознайомлення зі складеними адміністративними матеріалами від ОСОБА_5 зауваження щодо змісту протоколу, а також мотивів своєї відмови не надходило. Жодних заяв, скарг чи клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не заявив.

Крім цього, відеофайли містять факт укриття ОСОБА_5 його місця роботи (заперечує, що офіційно працевлаштований).».

07.10.2023 Головою дисциплінарної комісії старшим інспектором з особливих доручень Департаменту головної інспекції Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_6 складено доповідну записку вих. №1527/15-2022 «Про продовження строку проведення службового розслідування» (т. 2, а.с. 9), в якій просив продовжити щодо позивача строк службового розслідування на 15 календарних днів.

Відповідно до резолюції Голови Національної поліції України від 18.10.2022 №26590 надано дозвіл на продовження строку службового розслідування щодо ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 8).

10.10.2022 Національної поліцією України видано наказ №727 «Про продовження строку службового розслідування», яким наказано продовжити строк службового розслідування, призначеного наказом Національної поліції України від 26.09.2022 №680, на п`ятнадцять календарних днів (т. 2, а.с. 10).

За результатами службового розслідування Головою Національної поліції України генералом поліції першого рангу Ігорем Клименком затверджено Висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України Тимченка Л.Л. від 31.08.2022 за вих. №4388/27/01/8-22, яким зафіксовано, серед іншого, наступні обставини щодо позивача:

«…..28 серпня 2022 року о 20:37 до чергової частини Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУНП) телефоном спецлінїї « 102» надійшло повідомлення про те, що на вул. Юрія Іллєнка, 52-А, у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) без травмованих. Цю подію зареєстровано до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІКС ІПНП) та до Журналу єдиного обліку управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - УПП) за №41917.

На місце події направлено наряд УПП, яким установлено, що ДТП сталася на вул. Юрія Іллєнка, 48, за участю автомобіля VOLKSWAGEN СС, номерний знак (далі - н.з.) НОМЕР_2 , під керуванням старшого інспектора з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України (далі - ДІАП) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, освіта вища, проходив службу в ОВС з 29.06.2011 по 06.11.2015, на службі в поліції - з 07.11.2015, на посаді - з 01.06.2021, за місцем служби характеризується позитивно, діючих дисциплінарних стягнень не має, який, не обравши безпечної швидкості руху та не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем CITROEN СЗ. н.з. НОМЕР_3 , під керуванням громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з тим, що в ОСОБА_1 спостерігалися ознаки алкогольного сп`яніння, працівники УПП запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» на місці події або, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у найближчому закладі охорони здоров`я, проте він у присутності свідків категорично відмовився це робити.

У зв`язку з цим працівниками УПП стосовно ОСОБА_1 складено два протоколи: серії ААД № 376227 - про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. та протокол серії ААД № 374482 - про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

За вказаним фактом наказом Національної поліції України від 26 вересня 2022 року № 680 призначено службове розслідування, під час якого встановлено таке.

Відповідно до відомостей ІКС ІПНП 28.08.2022 о 20:37 на скорочений номер « 102» Національної поліції України надійшло повідомлення ОСОБА_4 про те, що біля АЗС «ОККО», що розташована на вул. Ю. Іллєнка в м. Києві, сталася ДТП.

Це повідомлення 28.08.2022 зареєстровано до єдиного обліку УПП за № 41917, на місце події направлено наряд УПП з позивним «Рубін-1002».

Опитаний під час проведення службового розслідування поліцейський взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП капрал поліції ОСОБА_7 , пояснив, що 28.08.2022 перебував на чергуванні у складі екіпажу «Рубін-1003» разом з капралом поліції ОСОБА_8 . Під час патрулювання вони побачили, що на світлофорі на вул. Іллєнка., 48, сталася ДТП за участю автомобіля VOLKSWAGEN СС, н. з. НОМЕР_2 , який скоїв зіткнення з задньою частиною автомобіля CITROEN СЗ. н. з. НОМЕР_3 . Зупинившись та поспілкувавшись з учасниками ДТП, вони з`ясували, що ті вже повідомили про подію на скорочений номер « 102», а також те, що унаслідок пригоди ніхто не постраждав. Одним із учасників ДТП був ОСОБА_1 , водій автомобіля VOLKSWAGEN СС, н.з. НОМЕР_2 .

Зі слів капрала поліції ОСОБА_7 , зазначений виклик отримав екіпаж «Рубін-1002», який згодом прибув на місце події і займався збиранням матеріалів щодо ДТП.

Опитана поліцейська взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП капрал поліції ОСОБА_9 пояснила, що 28.08.2022 перебувала на чергуванні у складі екіпажу «Рубін- 1002» разом з капралом поліції ОСОБА_10 .

Близько 21.40 на планшет надійшов виклик про ДТП без травмованих, що сталася за адресою: м. Київ, зул. Ю. Іллєнка, 48. Отримавши вказане повідомлення, вони одразу ж виїхали за вказаною адресою. Після прибуття на місце виклику вони з`ясували обставини ДТП. Під час спілкування з учасниками пригоди виявлено, що в одного з учасників ДТП - водія автомобіля VOLKSWAGEN СС, н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя.

Як вказує капрал поліції ОСОБА_9 , відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» під час спілкування з ОСОБА_1 велася аудіовідеофіксація. У розмові з поліцейськими він повідомив, що не хоче мати проблем, та запропонував приховати факт керування ним транспортним засобом, його участь у ДТП, відобразивши в матеріалах, що за кермом автомобіля перебувала його дружина. Пізніше ОСОБА_1 зазначив, що відпочивав на риболовлі, де вживав алкогольні напої. Після цього йому терміново знадобилося їхати у справах, тому він сів за кермо свого автомобіля напідпитку.

Ураховуючи це, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд для визначення стану сп`яніння на місці пригоди за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest» або в найближчому закладі охорони здоров`я, а саме у КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», від чого він категорично відмовився в присутності свідків. Факт відмови зафіксовано на портативні відеореєстратори № 474003 та 472665.

Опитаний поліцейський взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку .№ 1 (з обслуговування правого берега) УПП капрал поліції ОСОБА_10 та капрал поліції ОСОБА_7 надали аналогічні пояснення.

ОСОБА_7 також додав, що під час складання стосовно ОСОБА_1 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та статтею 124 КУпАП, на запитання про місце його роботи відповів, що тимчасово не працює.

Перебіг вказаних подій також підтверджується відеозаписами з портативних відеореєстраторів № 474003 та 472665, які використовувалися під час оформлення адміністративних матеріалів (акт перегляду відеоматеріалів. які надано УПП, від 14.10.2022 №1556/85-2022).

Протоколи серії ААД № 374282 та серії ААД № 376227 про адміністративні правопорушення, складені стосовно ОСОБА_1 надіслано УПП до Шевченківського районного суду міста Києва, куди вони надійшли 14.09.2022. На цей час призначено лише склад суду. Попередній розгляд справи не призначено (справи № 761/18817/22 та 761/18822/22).

Опитана під час службового розслідування громадянка ОСОБА_4 пояснила, що 28.08.2022 близько 20:39 вона, керуючи автомобілем CITROEN СЗ, н.з. НОМЕР_3 , який належить їй на праві власності, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_11 , який перебував на передньому пасажирському сидінні, поверталася додому, рухаючись по вул. Ю. Іллєнка в напрямку станції метро «Лук`янівська».

Оскільки на світлофорному об`єкті, що розташований навпроти АЗС «ОККО» на вул. Ю. Іллєнка, 48, засвітився заборонний (жовтий) сигнал ОСОБА_4 зупинила свій транспортний засіб і відразу після цього відчула удар в задню частину автомобіля. Увімкнувши аварійну сигналізацію, вона вийшла із салону автомобіля і побачила, що автомобіль VOLKSWAGEN СС білого кольору здійснив зіткнення лівою передньою частиною бампера з задньою правою частиною її транспортного засобу.

Як стверджує ОСОБА_4 , водій автомобіля VOLKSWAGEN СС назвався ОСОБА_12 і одразу запропонував не викликати поліцію та розійтися без оформлення ДТП, оскільки він зранку був на риболовлі, де вживав алкогольні напої. Якщо поліцейські проведуть огляд на стан сп`яніння, то аналіз покаже, що він перебуває у стані сп`яніння, а це може завдати йому проблем через те, що він є працівником правоохоронного органу (якого саме, не вказував). ОСОБА_4 на це не погодилась, тоді ОСОБА_1 запропонував їй сказати поліцейським, що ДТП скоїла його дружина. ОСОБА_4 знову відмовилася, зателефонувала на скорочений номер « 102» та повідомила про ДТП.

Зі слів ОСОБА_4 , після скоєння ДТП ОСОБА_1 знак аварійної зупинки позаду свого автомобіля не виставляв, а коли на місце пригоди прибули поліцейські, також запропонував їм домовитися та приховати факт, що транспортним засобом керував саме він. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці пригоди або в найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 у присутності свідків відповів категоричною відмовою. Крім того, під час складання поліцейськими стосовно нього адміністративних матеріалів повідомив, що ніде не працює.

Опитаний ОСОБА_11 надав аналогічні пояснення.

Опитані громадяни ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказали, що 28.08.2022 приблизно о 21:00-21:30 неподалік від АЗС «ОККО», що розташована на вул. Ю. Іллєнка в м. Києві, їх зупинили поліцейські патрульної поліції та запропонували бути присутніми під час проведення огляду на стан сп`яніння водія, який скоїв ДТП навпроти вказаної АЗС. У їх присутності поліцейські неодноразово пропонували водієві автомобіля VOLKSWAGEN СС пройти огляд на стан сп`яніння на місці події або в закладі охорони здоров`я, а також попереджали його про наслідки відмови, проте вказаний водій категорично відмовився від проходження огляду.

Як указують ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у вказаного водія справді спостерігалися ознаки сп`яніння. Після його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння вони надали з цього приводу письмові пояснення та поїхали у своїх справах.

ОСОБА_13 також додав, що вказаний водій був чоловічої статі, віком більше 30 років, одягнений у шорти світлого кольору та футболку.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу Національної поліції України від 15 серпня 2022 року № 1084 старшому лейтенантові поліції ОСОБА_1 надано частину щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2022 рік на 14 діб (з 15 до 28 серпня 2022 року) з виїздом до Вінницької області (підстава рапорт ОСОБА_1 від 08.08.2022).

Опитаний старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що з 15 до 28 серпня 2022 року перебував у відпустці за 2022 рік. 27 серпня 2022 року він займався риболовлею на заміській спортивній водоймі та після її завершення, тобто 28 серпня 2022 року о 19:30, повернувся додому.

Як стверджує ОСОБА_1 , оскільки того дня він повинен був зустріти на залізничному вокзалі свою дружину, приблизно о 20:25 28.08.2022 виїхав з дому на автомобілі VOLKSWAGEN СС, н.з. НОМЕР_2 (належить матері дружини ОСОБА_15 ). Керуючи вказаним автомобілем, на перехресті вулиць О. Теліги та Щусєва він звернув ліворуч та продовжив рух у лівій смузі по вул. Ю. Іллєнка в напрямку станції метро «Лук`янівська». О 20:36 на світлофорному об`єкті, що розташований на вул. Ю. Іллєнка, 48, допустив зіткнення з автомобілем CITROEN СЗ, н.з НОМЕР_3 , який, рухаючись попереду в попутному напрямку зі швидкістю приблизно 30-40 км на годину, миттєво зупинився на заборонний (жовтий) сигнал світлофора.

Як вказує ОСОБА_1 , він орієнтувався на світлофорний об`єкт, що розташовувався попереду і працював несинхронно зі світлофорним об`єктом, на якому сталася ДТП (різниця в кілька секунд). У свою чергу водій автомобіля CITROEN СЗ, н.з. НОМЕР_3 , відреагував на жовтий сигнал світлофорного об`єкта попереду і, миттєво загальмувавши, не дав йому можливості перелаштуватися в праву крайню смугу руху, унаслідок чого він скоїв зіткнення з правою задньою частиною вказаного автомобіля.

Зі слів ОСОБА_1 , про факт ДТП на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» він не повідомляв, оскільки вважає, що достатньо повідомлення іншого учасника пригоди.

ОСОБА_1 також зазначив, що від пропозиції поліцейських УПП, які займалися збиранням матеріалів та оформленням ДТП, пройти огляд на стан сп`яніння він відмовився, тому що вважав це непотрібним, оскільки був тверезим. Крім того, ОСОБА_1 був втомлений та невиспаний, через що, на його думку, у працівників УПП склалося враження про вживання ним алкогольних напоїв чи наркотичних засобів.

Згідно з поясненням ОСОБА_1 , після складання поліцейськими УПП стосовно нього протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та статтею 124 КУпАП, він, не довіряючи показникам спеціальних технічних засобів, зокрема газоаналізатора «Drager Alcotest», вирішив самостійно пройти медичний огляд у комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», що розташоване за адресою: вул. Петра Запорожця, 20, у м. Києві. При цьому до свого пояснення (для долучення до матеріалів службового розслідування додав копію висновку, відповідно до якого у нього ознак сп`яніння не виявлено.

Також ОСОБА_1 пояснив, що знає вимоги Законів України «Пре Національну поліцію» та «Про дорожній рух», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), а також обов`язки водія, зокрема не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та виконувати передбачені законом вимоги поліцейського.

Необхідно зазначити, що під час опитування ОСОБА_1 проведенню службового розслідування не сприяв та всіляко уникав відповідей, йому поставлено запитання про мотиви ігнорування ним вимог пункту 2.5 ПДР та законних вимог поліцейських щодо проходження огляду на стан сп`яніння, мети схиляння поліцейських щодо приховування факту керування транспортним засобом та його участі в ДТП, приховування місця роботи та інші.

На поставленні запитання ОСОБА_1 повідомив, що законні вимоги поліцейських він не виконав, тому що не був упевнений в послідовності їх дій, вимоги пункту 2.5 ПДР не виконав, бо поспішав, а мети приховати участь у ДТП у нього не було.

На запитання стосовно зауважень до змісту протоколу, заяв, скарг чи клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомив, що з цього приводу він нікуди не телефонував, письмово не звертався.

На запитання щодо мети укриття місця роботи та заперечення офіційного працевлаштування ОСОБА_1 зазначив, що перебував у відпустці, тому й повідомив поліцейським, що не працює.

З метою з`ясування причин та умов зазначеної події, а також повноти виконання окремими керівниками ДІАП своїх обов`язків щодо забезпечення дотримання підлеглими службової дисципліни, створення для цього відповідної атмосфери, вивчено службову діяльність безпосереднього та прямих керівників ОСОБА_1 .

Опитаний заступник начальника управління формування інформаційних ресурсів - начальник відділу цілодобової підтримки користувачів ДІАП полковник поліції ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Київ, освіта вища, проходив службу в ОВС з 26.04.1999 до 06.11.2015, на службі в поліції - з 07.11.2015, на посаді - з 01.07.2021, за місцем служби характеризується позитивно, діючих дисциплінарних стягнень не має, зокрема, пояснив, що 28.08.2022 о 22.10 йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що скоїв ДТП на власному транспортному засобі в м. Києві. З його слів, ДТП сталася з його вини, однак ніхто з учасників не постраждав.

Зі слів полковника поліції ОСОБА_16 , тієї ж доби о 23:30 з чергової частини Національної поліції України надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 скоїв ДТП у м. Києві і стосовно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Як стверджує ОСОБА_16 , отримавши цю інформацію, він зателефонував ОСОБА_5 і той підтвердив її, а також повідомив, що їде до лікарні для проходження огляду на стан сп`яніння.

ОСОБА_16 також стверджує, що про отриману інформацію о 23:40 він повідомив полковнику поліції ОСОБА_17 .

У свою чергу, у своєму поясненні ОСОБА_1 зазначає, що повідомив свого безпосереднього керівника полковника поліції ОСОБА_16 лише про факт ДТП за його участю, про факт складання стосовно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, він нікому не повідомляв.

Зазначене свідчить про нещирість ОСОБА_16 , виявлену під час проведення службового розслідування.

Опитаний заступник начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України полковник поліції ОСОБА_17 також зазначив, що про ДТП за участю ОСОБА_1 він дізнався 28.08.2022 о 23.40 від ОСОБА_16 , який вказав, що повідомлення про цю подію надійшло на електронну адресу чергової частини ДІАП від чергового центрального органу управління поліції. В інформаційній довідці також зазначено, що ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Про вказаний факт полковник поліції ОСОБА_17 відразу доповів начальникові ДІАП полковникові поліції ОСОБА_3 .

Надаючи правову оцінку зібраним матеріалам службового розслідування, необхідно зазначити таке.

Згідно з пунктом 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти у визначеному порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом у стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, ще вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими MО3 і МВС.

Відповідно до норм законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

У складеному протоколі ОСОБА_1 жодних зауважень не виклав та будь-яких клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу стосовно нього не заявив.

Зібрані матеріали не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Натомість у ході перегляду відеозапису обставин подій, що мали місце 28.08.2022, з нагрудної камери капрала поліції ОСОБА_18 , підтверджено відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та від проведення такого огляду в медичному закладі, а також те, що ОСОБА_1 намагався схилити поліцейських приховати його участь у ДТП.

Згідно з інформацією з ІКС ІПНП на скорочений номер « 102» повідомлень, заяв, звернень від ОСОБА_1 щодо скоєння ДТП чи можливого незаконного складання стосовно нього адміністративних матеріалів або протиправних дій поліцейських не надходило.

Оскільки в межах службового розслідування встановлюється саме склад проступку у вигляді відмови від проходження огляду, відеодоказ у цій частині є належним та допустимим, оскільки в ньому зафіксована об`єктивна сторона порушення в повному обсязі.

З приводу наданого ОСОБА_1 висновку КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 004389, відповідно до якого за результатами огляду в нього ознак сп`яніння не виявлено, необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини четвертої статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Як вбачається з наданого ОСОБА_1 висновку КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №004389, його огляд проводився 29.08.2022 о 01:30.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 376227, підстави для огляду ОСОБА_1 виникли о 20:36 28.08.2022. Тобто медичний огляд, на підставі якого складено згаданий медичний висновок, проводився більше ніж через 2 години після виникнення таких підстав, а точніше більше ніж через 6 годин. Крім того, висновок не містить вказівки на те, що огляд проводився в присутності працівника поліції. Указані обставини свідчать, що зазначений огляд проведено з порушенням вимог, установлених статтею 266 КУпАП.

За таких обставин не можна брати до уваги результати цього огляду як доказу відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП на час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вказані обставини комісія сформувала висновки про те, що «…. ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національне поліцію», пунктів 1, 3, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березню 2018 року № 2337-VIII, абзаців 2. З частини п`ятої статті 14, абзацу 3 частині другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 абзацу другого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, що виразилося в особистій недисциплінованості, допущенні небезпечного маневру, що призвів до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, та заподіяння матеріальної шкоди громадянам, умисному невиконанні норм законодавства України, невиконанні вимог поліцейських, висловлених у межах їх компетенції, передбаченої законодавством, щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася, схилянні поліцейських унести недостовірні відомості до адміністративних матеріалів, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, учиненні дій, які перешкоджали іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки та підривали авторитет Національної поліції України, некоректній поведінці, недотриманні етики поліцейського, намаганні уникнути адміністративної відповідальності.

Тут і надалі Висновок (т. 2, а.с. 118-133).

Відповідно до змісту Висновку дисциплінарна комісія вважає, серед іншого:

1. Службове розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника ДІАП полковника поліції Тимченка Л.Л. від 31.08.2022 №4388/27/01/8-2022, щодо порушення службової дисципліни старшим інспектором з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів зазначеного Департаменту старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 закінченим.

2. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, - такими, що підтвердилися.

3. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в недотриманні вимог пункту 1 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України , затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абзацу 2 частини 5 статті 14, абзаців 2 та 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/2706, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

16.11.2022, керуючись статтями 1, 11, 13, 19, 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII Національною поліцією України видано наказ №1939 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки», пунктом 1 якого наказано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в недотриманні вимог пункту 1 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абзацу 2 частини 5 статті 14, абзаців 2 та 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/2706, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Тут і надалі оскаржуване та/або спірне рішення №1, Наказ №1939 (т. 2, а.с. 136-137).

25.11.2022 Національною поліцією України видано наказ №1529 о/с «По особовому складу», яким у відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію» наказано звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки, з 28.11.2022.

Тут і надалі спірне та/або оскаржуване рішення №2, Наказ №1529 о/с (т. 2, а.с. 138).

Із вказаним наказом позивач ознайомлений 28.11.2022, що підтверджується матеріалами справи.

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

ОСОБА_1 категорично не погоджується зі спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам, згідно із статтею 43 Конституції України, гарантується захист від незаконного звільнення.

Між тим, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із статтею 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

В силу положень частини 1 статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (ч. 3 ст. 11 Закону № 580-VIII).

Між тим, положеннями статті 17 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.

За правилами частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В розрізі положень частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" (ч. 1 ст. 19 Закону № 580-VIII).

При цьому, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 ст. 19 Закону № 580-VIII).

Так, Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно із частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

У той же час, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, метою яких є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Відповідно до абзаців 1. 3 пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.

Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно із положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

В силу вимог частин 1, 2, 3, 9, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно із частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У той же час, відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

В розрізі положень частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За правилами частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Аналогічні положення закріплені і у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Крім того, вказаним Порядком № 893 передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Разом з цим, згідно із пунктом 7 розділу IV Порядку №893 кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Відповідно ж до пункту 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 у справі №320/3085/20 працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Порушення моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни.

Разом з цим, у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №160/6819/19, суд вказав, що «службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарна комісія наділена багатьма повноваженнями з метою встановити факти та обставини правопорушення, в тому числі проводити опитування, оцінювати пояснення поліцейського, витребовувати та вивчати документи та інші докази, отримувати консультації спеціалістів, користуватися базами даних тощо. Комісія встановлює, чи був факт порушення та чи винен у ньому поліцейський, а також визначає вид стягнення до поліцейського, у випадку, коли він визнається комісією винним. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.».

Більше того, Верховним Судом сформовано усталену практику, відповідно до якої вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а, від 21 квітня 2021 року у справі № 824/523/19-а, від 14 квітня 2021 року у справі № 320/3085/20 та інших.

Аналізуючи фактичні обставини справи суд вважає, що дисциплінарна комісія встановила всі обставини події та довела порушення позивачем службової дисципліни.

В той же час, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в даному випадку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій.

Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування позивачем вимог чинного законодавства.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, що неодноразово були викладені у постановах, зокрема від 14.02.2018 у справі № 802/1142/16-а, від 02.05.2018 у справі № 802/1157/17-а.

Окрім цього суд вказує, що в матеріалах справи наявна постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №761/18817/22, у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого частини 1 статті 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 у справі №761/18817/22 апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Цермолонського І.М. залишено без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.

В окресленій постанові суд апеляційної інстанції вказав про таке: «Дослідивши матеріали, суд першої інстанції встановив, що 28.08.2022 о 20 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Фольцваген», держномер НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Іллєнка, 48, став учасником ДТП, в ході спілкування з водієм у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп`яніння на пристрої «Драгер» в присутності двох свідків або проходження огляду в спеціальному медичному закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога відмовився. В апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 нібито просив у поліцейських сертифікат відповідності засобу вимірювальної техніки та свідоцтво про повірку робочого засобу, на що поліцейські повідомили, що таких документів на прилад не мають і наполягали на проведенні огляду саме вказаним приладом. Однак, при перевірці відеозаписів з нагрудних камер поліцейських не встановлено, що ОСОБА_1 просив надати наведені документи на прилад Драгер, а тим більше не вбачається, що працівники поліції відмовили йому у наданні цих документів. Апеляційному суду ОСОБА_1 повідомив, що на місці події було багато співробітників поліції, які не представлялися, тому коли він попросив документи чи сертифікований прилад, вони зрозуміли, у зв`язку із чим він вимагає ці документи. Коли він казав, що відмовляється від проходження огляду приладом Драгер, але просив поїхати в медичну установу, проте цього на відеозаписах не було, оскільки на місці було багато поліцейських. Бачив, що в протоколі написано про відмову від проходження огляду приладом Драгер, але сказав, що поїде в мед.заклад, при цьому направлення йому не видали та сказали, що протокол вже складений. Вказані пояснення ОСОБА_1 апеляційний суд розцінює як спосіб захисту, оскільки переглядом наявних відеозаписів встановлено, що співробітник поліції неодноразово у ОСОБА_1 запитував буде він проходити огляд за допомогою приладу Драгер чи у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відмовив. Відеозаписом зафіксовано, що співробітник поліції в присутності двох свідків запитав ОСОБА_1 про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря чи приладом Драгер. ОСОБА_1 відмовився. Вказані обставини перевірені апеляційним судом у судовому засіданні 08.02.2023 року та встановлені також судом першої інстанції. Апелянт звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено про відмову ОСОБА_1 проходити огляд у мед закладі, тоді як суд безпідставно встановив фактичні обставини, які виходять за межі наведеного у протоколі формулювання, що суперечить практиці ЄСПЛ. Разом з тим, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У протоколі про вчинення адміністративного правопорушення після зазначення фабули правопорушення вказано про порушення вимог п. 2.5 ПДР України, яким визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В даному випадку апеляційний суд не вбачає істотного порушення, враховуючи зміст відеозаписів, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як за допомогою приладу Драгер так і в медичному закладі, пояснення свідків, які підтвердили відмову ОСОБА_1 у проходженні огляду у встановленому порядку, та зміст протоколу, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України. Крім того, з відеозапису вбачається, що поліцейський, коли оголошував зміст протоколу ОСОБА_1 , озвучив, що останній відмовився від проходження огляду як за допомогою приладу Драгер так і у лікаря-нарколога, на що останній заперечень не висловив. Адвокат вказує, що у ОСОБА_1 не було жодних ознак сп`яніння, а отже і не було фактичних підстав для його огляду. Проте як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 став учасником ДТП, тому ініціювання працівниками поліції проведення огляду на місці зупинки не є безпідставним. Крім того, у апеляційного суду відсутні об`єктивні підстави ставити під сумнів наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які вказані у протоколі. Захисник також звертає увагу, що ОСОБА_1 в подальшому пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі та надав до суду відповідний висновок, що він не перебував у стані сп`яніння. В даному випадку подальше проходження ОСОБА_1 огляду у спеціалізованому медичному закладі не має юридичного значення, оскільки ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт цієї відмови зафіксований як відеозаписом так і свідками. Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Згідно протоколу ОСОБА_1 став учасником ДТП 28.08.2022 року о 20 годині 36 хвилин, протокол про порушення вимог п. 2.5 ПДР України складено о 21 годині 35 хвилин, тоді як огляд у медичному закладі відповідно до фотокопії висновку проведено 29.08.2022 року о 01 годині 30 хвилин. ОСОБА_1 та його захисник звертають увагу на те, що діалог з приводу проходження огляду на стан сп`яніння відбувався з одним поліцейським, тоді як протокол про адміністративне правопорушення складено іншим. Дійсно відповідно до відеозаписів протокол складено іншим поліцейським, який перебував на місці події, однак вказана обставина не впливає на достовірність встановлених судом обставин. «Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02)».

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи зміст вказаної постанови, суд приходить до висновку, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд погоджується із твердженнями представника позивача про те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення ДТП, проте акцентує увагу на тому, що відмова останнього від перевірки на стан алкогольного сп`яніння, як на місці ДТП, так і в спеціалізованому медичному закладі в присутності поліцейського, свідчить не на користь позивача.

Тобто, ОСОБА_1 , будучи працівником поліції, ухилився від перевірки на стан алкогольного сп`яніння, що вказує на не виконання ним законних вимог поліцейських та беззаперечно вказує на підрив ним авторитету Національної поліції України, як органу, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку безпосередньо працівником такого органу.

Отже, беручи до уваги вище викладене суд вважає, що висновки службового розслідування відповідають фактичним обставинам справи, а дії позивача не відповідають вимогам законодавства, яким визначені основні обов`язки поліції.

Наведене, у свою чергу, свідчить про ігнорування та недотримання позивачем вимог Дисциплінарного статуту, Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, а також безвідповідальне відношення до своїх функціональних обов`язків.

Щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, суд зазначає наступне.

Як вже було вказано судом вище, відповідно до частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов`язків.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Що стосується цієї справи, то немає свідчень того, що під час розгляду справи існували будь-які керівні принципи та практика, які б встановлювали послідовне та обмежувальне тлумачення поняття «порушення присяги».

Суд враховує, що дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, дії пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

З матеріалів дисциплінарної справи судом встановлено вчинення позивачем дій, що за своїм характером дискредитують органи Національної поліції України, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, та що такі дії негативно спливають на імідж та репутацію Національної поліції України та дають можливість застосувати до нього крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.

Таким чином, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.

Що ж стосується тверджень представника позивача щодо відсутності інших підстав, окрім вчинення адміністративного правопорушення для проведення службового розслідування, як у висновку службового розслідування так і в наказі про накладення адміністративного стягнення, суд відмічає про таке.

Згідно із частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як вже було вказано судом вище, службове розслідування призначено на підставі доповідної записки полковника поліції ОСОБА_3 , начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, від 31.08.2022 №4388/27/01/8-22, щодо порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , старшим інспектором з особливих доручень відділу цілодобової підтримки користувачів управління формування інформаційних ресурсів Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України.

Отже, в межах даної адміністративної справи стверджувати про порушення порядку призначення службового розслідування щодо позивача не вбачається за можливе.

Таким чином, резюмуючи викладене суд вважає, що наказ Національної поліції України від 16.11.2022 №1939 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції і, як наслідок оскаржуване рішення №2 є правомірними та такими, що прийняті в порядку, у спосіб та в межах наданих повноважень НПУ.

Наведене зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування спірних рішень та має своїм наслідком відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо поновлення позивача на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з огляду на їх похідний характер.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом.

При цьому, суд наголошує, що представником позивача не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження спростування висновків службового розслідування, а більшість його доводів були оцінені судом під час вирішенні адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд відмічає, що відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, положення статті 77 КАС України не покладають виключного обов`язку на суб`єкта владних повноважень довести правомірність прийнятого ним рішення (-нь) із самоусуненням позивача від доведення ним тих обставин, на підставі яких гуртуються його вимоги.

В даному ж випадку, представником позивача не доведено тих обставини, на підставі яких ґрунтуються його вимоги, що унеможливлює задоволення позовних вимог, у тому числі, внаслідок відсутності обставин спростування відомостей, які зафіксовані у висновку службового розслідування, у взаємозв`язку із висновками суду, які сформовані в межах адміністративної справи про адміністративне правопорушення №761/18817/22.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в цілому.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 10.01.2024.

Суддя Кушнова А.О.