Ухвала суду № 11620835, 06.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3163/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Троян Н.М., Романчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.М. Холдінг»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «І.С.М. Холдінг» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003002310/0 від 01.12.2009р. щодо зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 385868,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у Святошинському районі м. Києва подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «І.С.М. Холдінг»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в установі банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2009 року, за наслідками якої було складено Акт № 249/23-40/32530737 від 25.11.2009р. Вказаним актом перевірки встановлено допущення ТОВ «І.С.М. Холдінг»порушення вимог пп.. 7.2.8 п.7.2., пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п,7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 385868,00 грн., а саме, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2009 року.

На підставі зазначеного вище акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003002310/0 від 01.12.09р. форми «В1», яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 385 868,00грн.

В податковій декларації за липень 2009 року ТОВ «І.С.М. Холдінг»зазначено суму податкового кредиту в розмірі 406232, 00грн., однак під час перевірки податковим органом встановлено, що згідно з реєстром отриманих та виданих податкових накладних за липень 2009 року така сума становить 27 019,00грн., у зв'язку із цією різницею значень податковий орган прийшов до переконання про безпідставність віднесення ТОВ «І.С.М. Холдінг»до податкового кредиту 379 213,00грн., тобто сума, що є різницею між визначною сумою податкового кредиту в податковій декларації за липень 2009 року та сумою, що значиться в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Виходячи з таких міркувань, ДПІ у Святошинському районі м. Києва вирішили, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, тобто липень 2009 року, становить 13 635,00грн.

ТОВ «І.С.М. Холдінг», у відповідності до вимог норм пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке становить 385 868,00 грн., що відображено в поданій до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податковій декларації з ПДВ за серпень 2009 року.

З акту перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до переконання про завищення ТОВ «І.С.М. Холдінг»сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню у зв'язку із завищенням від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за липень 2009 року у розмірі 379 213,00 грн. А саме, з наданого до перевірки реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податковим органом було встановлено, що згідно цього реєстру загальна сума податкового кредиту складає 27 019,00 грн. (графа 8 Розділу І. Отримані податкові накладні), що не відповідає даним графи 17 Податкової декларації з податку на додану вартість, в якій зазначено, що сума податкового кредиту становить 406232,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що така різниця виникла у зв'язку із невключенням до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2009 року ВМД № 264610 та № 264618 на загальну суму ПДВ, сплаченого митним органам. Дана обставина ДПІ у Святошинському районі м. Києва не заперечувалась, однак на думку податкового органу, реєстр є основою для відображення зведених результатів обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»дійсно встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Однак, цим же підпунктом встановлено, що за наявності оригіналу податкової накладної невключення її до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Підпунктом 7.2.7. пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Незважаючи на існуючу розбіжність між реєстром отриманих та виданих податкових накладних та даними графи 17 Податкової декларації з податку на додану вартість, ТОВ «І.С.М. Холдінг» до перевірки надавались оригінали вантажно - митних декларацій, що не увійшли в реєстр отриманих та виданих податкових накладних за липень 2009 року, ця обставина податковим органом не заперечується, тому, зважаючи на викладені норми права, немає підстав для невключення цих сум до податкового кредиту.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності та норми чинного законодавства, суд першої інстанції цілком правомірно прийшов до висновку про відсутність з боку ТОВ «І.С.М. Холдінг» порушень пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартості»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважає не обґрунтованим та таким що підлягає скасуванню.

Судова колегія звертає увагу також на те, що в своїй апеляційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва не зазначили жодного доводу на спростування висновків, викладених в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва, а лише посилались на твердження, викладені в акті перевірки, які було спростовано судом першої інстанції.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність задоволення позову.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.М. Холдінг»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06.10.2010 року.