Ухвала суду № 116206679, 10.01.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

10 січня 2024 р. Справа № 120/235/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань № 1" (вул. Брацлавська, 2, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 08562602) про визнання бездіяльності протиправною

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань № 1" про визнання бездіяльності протиправною.

В обґрунтування заявлених, представник позивача Горбатюк В.В. вказує на протиправну бездіяльність Державної установи "Вінницька установа виконання покарань №1" щодо незабезпечення права засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 на здійснення телефонних розмов 26.04.2023.

Разом з позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій ОСОБА_2 вказав, що первинне звернення ОСОБА_1 було несвоєчасно передано на опрацювання до Вінницького місцевого центру з надання БВПД (цей факт підтверджується листом Вінницької окружної прокуратури від 30.06.2023), і лише після повторного звернення засудженого 08.12.2023 до Вінницького місцевого центру з надання БВПД, ОСОБА_1 25.12.2023 було призначено адвоката для надання правничої допомоги згідно з дорученням № 946.

Надаючи оцінку доводам, що викладені у відповідній заяві, вказую про таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1, частини 6 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Таким чином, враховуючи обставини, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, доходжу до висновку її задоволення та поновлення позивачу строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Крім того, у тексті позовної заяви зазначено, що на час звернення до суду із позовною заявою на особовому рахунку позивача відсутні кошти для сплати судового збору, а тому наявні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши питання про звільнення позивача від сплати судового збору, зважаю на таке.

За змістом пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 13-3) про зміну обов`язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 13-4) про звільнення від відбування покарання у зв`язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

У тексті позову представник позивача зазначає, що оскаржувана ОСОБА_1 бездіяльність відповідача охоплюються іншими діями/бездіяльністю адміністрації установи виконання покарань в розумінні п. 13-1 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії), слідчі ізолятори у випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи предмет позову, сторону відповідача, доходжу висновку, що положення п. 13-1 ч.1 ст. 537 КПК України розповсюджуються на спірні правовідносини.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 засуджений до покарання у виді довічного позбавлення волі, а також з огляду на відсутність на особистому рахунку позивача коштів, що підтверджується наданою до позову довідкою відповідача від 27.12.2023 № 5/13352, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

З огляду на викладене, доходжу висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до статей 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно із частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина 5 статті 262 КАС України).

З огляду на викладене, враховуючи незначну складність справи, характер спірних відносин, склад учасників, предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважаю за можливе розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань № 1" про визнання бездіяльності протиправною та поновити строк звернення до адміністративного суду з вказаним позовом.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань № 1" про визнання бездіяльності протиправною.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Томчуком Андрієм Валерійовичем одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи. Відповідачеві направити копію позовної заяви з додатками.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяТомчук Андрій Валерійович