Ухвала суду № 116205386, 10.01.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19694/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретаря судового засідання Баланович М.О.

за участі представника скаржника Марінова А.А.

представника відділу державної виконавчої служби у м.Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кондратюка І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльністьдержавного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

Зінь ( ОСОБА_2 ) діючи через свого представника звернулася до суду з скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у м.Рівному Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Полюховича Р.М. у ВП №35183755, №45377590, №50453637, №60088418.

Вимоги скарги мотивує тим, що в провадженні відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував виконавчий лист №1715/3347/12, виданий 31.10.2012 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу у розмірі 585 526,01 грн.

15.11.2012 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття ВП № 35183755. 11.11.2014 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття ВП № 45377590. 15.03.2016 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття ВП №50453637. 18.09.2019 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття ВП №60088418.

15.11.2012 року постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 35183755 було накладено арешт на все майно боржника.

17.06.2020 року та 26.06.2020 року відповідними постановами державного виконавця було накладено арешт на кошти боржника на рахунках у ПАТ «Дельта Банк» та АТ КБ «Приватбанк».

Також боржника внесено до Єдиного реєстру боржників в рамках виконання ВП №60088418.

Стягнень боргу за вказаними виконавчими провадженнями не було. Виконавчий документ повертався стягувачу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження»

02 жовтня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було укладено Договір N? 2307/К про відступлення прав вимоги згідно якого новим кредитором Боржника стало Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області по справі №1715/3347/12 від 01 липня 2021 року суд замінив стягувачу у виконавчому листі з ПАТ «Дельта Банк» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Станом на 15 грудня 2020 року боржник сплатив заборгованість за кредитним договором №426/ФКВ-07 від 27.12.2007 року, про що Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» надано довідку від 15.12.2020 року №ДФ1512/1.

28.08.2023 року звернувся із заявою до начальника Відділу ДВС у м.Рівному про зняття арешту з майна боржника в зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Листом від 22.09.2023 року заяву залишено без задоволення.

Свої заперечення на скаргу відділ ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції обгрунтовані у відзиві на скаргу. Заперечення мотивовані тим, що в межах виконавчого провадження №35183755 з боржника на користь стягувача стягнуто 176612,21 грн. та виконавчого збору 19702 грн. 27.11.2013 виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження". Виконавче провадження №45377590 відкрито постановою виконаця від 11.11.2014. 31.03.2015 державним виконавцем постановою повернуто виконавчий документ на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження". Виконавче провадження №5043637 відкрито постановою виконавця від 15.03.2016. 10.11.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження". Виконавче провадження №60088418 відкрито постановою виконавця від 18.09.2019. 26.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження". Водночас, згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень у відділі на виконанні перебували наступні виконавчі провадження боржником по яких є солідарний боржник ОСОБА_4 , а саме №35200060, №40000930, №45166468, №50351301. В межах вищевказаних виконавчих проваджень з боржника на користь стягувача стягнуто 101109 грн., та виконавчого збору 10111 грн. Таким чином, в процесі виконання виконавчого листа №1715/3347/12 від 31.10.2012 Рівненського міського суду Рівненської області на користь стягувача стягнуто 277721,21 грн., виконавчого збору 29813 грн. Сума не стягнутого виконавчого збору становить 28739,60 грн.

Законом врегульовано порядок зняття арешту за виконавчим провадженням, в якому виконавчий документ повернуто стягувачеві без виконання. Скаржником не долученго доказів сплати витрат виконавчого провадження та виконавчого збору за завершеними виконавчими провадженнями, відповідно підстави для зняття арешту відсутні.

Ухвалою суду від 12.10.2023 скаргу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_5 скаргу підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відділу державної виконавчої служби у м.Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кондратюк І.М. заперечив щодо задоволення скарги, з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 2ст.450 ЦПК Українинеявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши скаргу та додані до неї документи, у їх сукупності, зазначає наступне.

Суд встановив, що в провадженні відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував виконавчий лист №1715/3347/12, що виданий 31.10.2012 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу у розмірі 585 526,01 грн.

15.11.2012 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття ВП № 35183755. 27.11.2013 на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (відсутність майна у боржника), державним виконавцем була винесена постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

11.11.2014 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття ВП № 45377590. 31.03.2023 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (відсутність майна у боржника), державним виконавцем була винесена постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

15.03.2016 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття ВП №50453637. 10.11.2017 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (відсутність майна у боржника), державним виконавцем була винесена постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

18.09.2019 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття ВП №60088418. 26.06.2020 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (відсутність майна у боржника), головним державним виконавцем Полюхович Р.М. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

15.11.2012 року постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 35183755 було накладено арешт на все майно боржника.

17.06.2020 року та 26.06.2020 року відповідними постановами державного виконавця було накладено арешт на кошти боржника на рахунках у ПАТ «Дельта Банк» та АТ КБ «Приватбанк».

Також боржника внесено до Єдиного реєстру боржників в рамках виконання ВП №60088418.

02 жовтня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було укладено Договір N? 2307/К про відступлення прав вимоги згідно якого новим кредитором Боржника стало Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 1715/3347/12 від 01 липня 2021 року суд замінив стягувачу у виконавчому листі з ПАТ «Дельта Банк» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Станом на 15 грудня 2020 року боржник сплатив заборгованість за кредитним договором №426/ФКВ-07 від 27.12.2007 року, що підтверджується довідкою Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» від 15.12.2020 року № ДФ1512/1.

Згідно відповіді ВДВС від 22.09.2023 вказано, що до заяви не долучено докази сплати витрат виконавчого провадження за завершеними виконавчими провадженнями, а також не підтверджено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» повноважень повідомляти орган ДВС про сплату боргу (тобто не додано ухвалу про замін сторони виконавчого провадження) підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні.

Стаття 6 Конституції Українивизначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цієюКонституцієюмежах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно достатті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця. При цьому вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов`язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.

Відповідно достатті 447 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті19, частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, порушено їхні права чи свободи.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. (ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Право на звернення зі скаргою до суду в рамках виконання судового рішення у цивільній справі регламентовано ст. 447 ЦПК України.

Згідно з частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт намайно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арештмайна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На підставі зазначеного суд вважає, що порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.353,354,441 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльністьдержавного виконавцязадовольнити.

Визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу ДВС у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Полюховича Р.М. щодо не зняття арешту з коштів та майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що були внесені в процесі виконання виконавчого листа №1715/3347/12, виданого 31.10.2012 року Рівненським міським судом Рівненської області та щодо не вилучення записів з Єдиного реєстру боржників відносно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що були внесені в процесі виконання виконавчого листа №1715/3347/12, виданого 31.10.2012 року Рівненським міським судом Рівненської області протиправною.

???Зобов?язати відділ ДВС у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) зняти арешти та обтяження накладені на майно та кошти боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що були внесені в процесі виконання виконавчого листа №1715/3347/12, виданого 31.10.2012 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу у розмірі 585526,01 грн.

???Зобов?язати відділ ДВС у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) вилучити записи з Єдиного реєстру боржників відносно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , внесені в процесі виконання виконавчого листа №1715/3347/12, виданого 31.10.2012 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу у розмірі 585526,01 грн.

???Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя І.О.Гордійчук