Постанова № 11620360, 20.09.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4075/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріШамарінійТ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а-4075/10/2570

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «М-ТекстильЦентр»

доЧернігівської митниці Державної митної служби України

проскасування податкових повідомлень форми"Р" від17.06.2010 №28 та №29, -

В С Т А Н О В И В :

27.07.2010 позивач (ТОВ«М-ТекстильЦентр») звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної митної служби України (даліЧернігівська митниця) про скасування податкових повідомлень форми"Р" від17.06.2010 №28 та №29, якими визначено суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) №28 за платежем: «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності» у сумі 8285,20грн., (ут.ч. за основним платежем 7890,67грн., за штрафними санкціями 394,53грн.) та №29 за платежем: «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності» у сумі 1657,05грн., (ут.ч. за основним платежем 1578,14грн., за штрафними санкціями 78,91грн.).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, те, що коли митні органи, приймаючи вантажні митні декларації (ВМД) та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначений імпортером, то відповідно до ст.ст.313, 314 Митного кодексу України, п.10,3 ст.10 Закону України №168/97 «Про податок на додану вартість» та пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України від20.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (*(далі-Закон №2181), митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду.

Свою позицію позивач також обґрунтовує нормами ч.4 ст.43 Митного кодексу України та Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіонально митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від07.08.2007 №667, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №968/14235 та зазначає: оскільки митний орган сам визначив код класифікації товару, тому він (митний орган) не може приймати податкові повідомлення, та збільшувати ввізне мито та податок на додану вартість (ПДВ).

Позивач вважає, що посилання відповідача в акті камеральної перевірки на методологічну помилку не може бути прийнято до уваги, з огляду на те, що під методологічною помилкою розуміється невірне застосування ставок при обкладенні податком, а не невірне визначення коду товарної номенклатури. Тому оспорюванні податкові повідомлення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем вантажній митній декларації (ВМД), і тому посилання митниці на результати камеральної перевірки та підпункт «в» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181, на думку позивача, суперечить закону, оскільки дія наведено норми не поширюється на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що дії посадових осіб Чернігівської митниці щодо проведення камеральної перевірки ТОВ«М-ТекстильЦентр», донарахування податку та штрафних санкцій, а також винесення і надіслання податкових повідомлень форми"Р" від17.06.2010 №28 та №29 вчинено в межах чинного законодавства України.

Стосовно посилання позивача на Порядок роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від07.07.2007 №667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №968/14235, відповідачем зазначено наступне. Відповідно до наявних в Чернігівській митниці матеріалів митного оформлення товару «Сітка-мішок синтетичний (виготовлений з полівінілхлориду) для зберігання овочів» за вантажно-митною декларацією (ВМД) №102000001/9/021040 від01.06.2009, посадові особи відділу контролю митної вартості та номенклатури товарів Чернігівської митниці до здійснення контролю за класифікацією товарів згідно із УКТЗЕД за вказаною ВМД не залучались, рішення про визначення коду товару ними під час митного оформлення не приймались.

У зв'язку з цим, на думку відповідача, інформація позивача про те, що відділом контролю митної вартості та номенклатури товарів Чернігівської митниці було підтверджено код товару 6305339100 згідно з УКТЗЕД, є помилковою та не відповідає дійсності. При здійсненні перевірок щодо митних оформлень в частині правильності класифікації товарів прийняття рішення про визначення коду товару не є обов'язковим. У даному випадку під час здійснення камеральної перевірки ТОВ«М-ТекстильЦентр» у роботі комісії приймала участь посадова особа відділу контролю митної вартості та класифікації товарів, яка уповноважена на здійснення функцій контролю за виконанням вимог УКТЗЕД при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення. Крім того відповідач зазначає, що на сьогоднішній день неможливо встановити матеріал, з якого виготовлений товар, що ввозився на митну територію України ТОВ«М-Текстиль Центр», оскільки він випущений у вільний обіг.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже при вирішенні справи суд керується принципом законності (ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України) та бере до уваги норму ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Так, статус декларанта, його права та обовязки визначені ст.ст.69, 87, 88 Митного кодексу України. При цьому ст.265 Митного кодексу України визначено, що - митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості, у тому числі відповідно до ст.ст.60,69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності задекларованої митної вартості товарів після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Сама процедура здійснення такого контролю визначена Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від09.04.08 №339.

Згідно з п.2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів - контроль здійснюється шляхом:

1)проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;

2)порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

3)застосування інших, передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.

Відповідно до п.3 цього Порядку - контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до пункту 5 ч.1 ст.41, ст.ст.60,69 Митного кодексу України за вичерпним переліком.

При цьому такий контроль у відповідності з п.4 цього Порядку здійснюється митним органом шляхом: проведення перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів; камеральної перевірки; перевірки згідно з Порядком проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від23.12.2004 №1730.

Враховуючи підставу виникнення спірних правовідносин, суд керується Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від09.06.1997 №574, із змінами і доповненнями (далі - Положення), в якому дано визначення вантажної митної декларації (ВМД).

Згідно п.11 зазначеного Положення ВМД заповнюється:

-на товари, які переміщуються через митний кордон України юридичними і фізичними особами (підприємцями) і митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100євро, крім підакцизних товарів, які декларуються незалежно від їх вартості;

-на товари, які підлягають державному експортному контролю;

-на товари, які переміщуються в режимі митного складу;

-на товари за кодами 8701, 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТЗЕД, що безпосередньо ввозяться (пересилаються) фізичними особами на митну територію України або надходять на адресу фізичних осіб у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного використання;

-на товари, які безпосередньо ввозяться фізичними особами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб або вивозяться фізичними особами у випадках, передбачених законодавством;

-на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством;

-на транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством.

Порядок заповнення граф ВМД визначений Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України (далі - Держмитслужба) від09.07.1997 №307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за №443/2247, із змінами і доповненнями (далі - Інструкція).

Відповідно до розділу Інструкції у графі31 ВМД під номером1 зазначаються точні відомості про товар, які є в наявності:

а)відомості, необхідні для класифікації товару (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи33 ВМД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо);

б)відомості, необхідні для розпізнання товару: торговельне найменування товару, торговельна марка (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, яка використовує латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами), фірма-виробник, літерний код альфа-2 країни виробництва товару відповідно до Класифікації держав світу, марка, модель, сорт, тип, артикул тощо.

У першому підрозділі графи33 ВМД зазначаються перші8 знаків коду товару згідно з УКТЗЕД, якщо не передбачено інше. У другому підрозділі графи зазначаються дев'ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТЗЕД.

Декларування товару та заповнення граф ВМД здійснюється декларантом.

Суд враховує, що в силу пп.2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (із змінами і доповненнями), митні органи визначено контролюючими органами, які мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), що відповідно до законів справляються при ввезенні товарів і предметів на митну територію України.

Відповідно пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону встановлено, що контролюючий орган (у даному випадку - Чернігівська митниця) зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а)платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в)контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

За визначенням терміну - податкова декларація, розрахунок, наведеним у пп.1.11 п.1.1 ст.1 Закону №2181, ВМД є документом, що подається митному органу у строки, встановлені ст.85 Митного кодексу України і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, тому вона є документом, на підставі якого визначаються зобов'язання зі сплати платежів, тобто є податковою декларацією в розумінні Закону №2181.

Спростовуючи посилання відповідача на помилкове визначення позивачем коду товару, суд враховує, що відповідно до розділу Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від07.08.2007 №667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №968/14235, до компетенції відділів номенклатури та класифікації товарів та відділів контролю митної вартості та номенклатури згідно з напрямом діяльності та цим Порядком належить виконання таких завдань:

-вирішення складних і спірних питань класифікації товарів, які виникають при здійсненні їх митного контролю і не можуть бути вирішені в ПМО;

-прийняття рішення про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД;

-прийняття попередніх рішень про класифікацію та кодування товарів згідно з УКТЗЕД у порядку, визначеному Держмитслужбою;

-надання пропозицій щодо формування переліків товарів групи "ризику" і товарів групи «прикриття»;

-здійснення вибіркових перевірок митних органів щодо митних оформлень в частині правильності класифікації товарів;

-надання пояснень та рекомендацій уповноваженим особам підрозділів митного оформлення з метою однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД;

-здійснення аналізу класифікаційної роботи, підготовка та надання звітності, визначеної Держмитслужбою;

ведення обліку Рішень.

Цим Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіонально митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від07.08.2007 №667, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №968/14235 визначено, що класифікацією товарів визнається визначення коду товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних угруповань, зазначених в УКТЗЕД. До компетенції відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, віднесено прийняття рішень про визначення коду товару. Оскільки митний орган сам визначив код класифікації товару, відповідальним за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, тому він (митний орган) не може приймати податкові повідомлення, та збільшувати ввізне мито та податок на додану вартість 17.06.2010 на товар, який з дозволу митного органу було ввезено рік тому на митну територію України.

Досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що на підставі наказу Чернігівської митниці від19.05.2010 №221 «Про проведення камеральної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ«М-ТекстильЦентр», код ЄДРПОУ32016467», робочою групою митниці у складі начальника організаційно-аналітичного сектора відділу контрольно-перевірочної роботи та провідного інспектора відділу номенклатури та класифікації товарів, відповідно до ст.ст.41,69 Митного кодексу України та ст.4 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», 01.06.2010 було розпочато та 04.06.2010 завершено проведення камеральної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ«М-Текстиль Центр». За результатами якої складено Акт камеральної перевірки від04.06.2010 №К/0011/0/102000000/0032016467 (далі-Акт).

17.06.2010 на підставі вказаного Акту винесено податкові повідомлення форми"Р" від17.06.2010 №28 та №29, якими визначено суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) №28 за платежем: «мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності» у сумі 8285,20грн., (ут.ч. за основним платежем 7890,67грн., за штрафними санкціями 394,53грн.) та №29 за платежем: «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності» у сумі 1657,05грн., (ут.ч. за основним платежем 1578,14грн., за штрафними санкціями 78,91грн.).

Таким чином, Чернігівська митниця дійшла висновку, що відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від05.04.2001 №2371-111 (зі змінами та доповненнями), принципів та Основних правил інтерпретації класифікації товарів, враховуючи текст Пояснень до УКТЗЕД товар «Сітка-мішок синтетичний (виготовлений з полівінілхлориду) для зберігання овочів», оформлений за ВМД від01.06.2009 №102000001/9/021040, повинен класифікуватись за кодом 6305390000 згідно з УКТЗЕД зі сплатою під час митного оформлення ввізного мита за ставкою 7,2%. На думку відповідача - невірне віднесення товару «Сітка-мішок синтетичний (виготовлений з полівінілхлориду) для зберігання овочів» до товарної під категорії 6305339100 згідно з УКТЗЕД та відповідно невірне заповнення графи33 ВМД призвело до заниження податкових зобов'язань за ввізним митом та податком на додану вартість та до несплати ТОВ«М-Текстиль Центр» до Державного бюджету України податків у сумі 9468,81грн., в т.ч. ввізного мита 7890,67грн., податку на додану вартість 1578,14грн. Відповідно посилаючись на пп.«в» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 вищезазначеного Закону №2181 Чернігівська митниця прийшла до висновку, що ТОВ«М-ТекстильЦентр» (кодЄДРПОУ 32016467) повинно сплатити до Державного бюджету України податків у сумі 9468,81грн., в т.ч. ввізного мита 7890,67грн., податку на додану вартість 1578,14грн.

Суд не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно з п.10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» - платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

В судовому засіданні встановлено, що позивач співпрацює із фірмою WTECH ENTERPRSSE CO, LTD (м.Нінгбо Китай), яка 21.04.2010 в морський порт Іллічівськ (Україна) згідно коносамента №4359-0177-904/013 відправила контейнер MSKU 8346269 з вантажем «сітка-мішок для овочів» в кількості 24740кг., що виготовлений із матеріалу «поліпропілен».

Контрагент позивача також зазначив, що матеріал «полівінілхлорид» для виготовлення «сітки-мішок для овочів» на їх підприємстві ніколи не використовувався.

Лист-відповідь фірми WTECH ENTERPRSSE CO, LTD (м.Нінгбо Китай) легалізовано Бюро перекладів центру іноземних мов «Лондон».

Дану обставину також підтверджено інформацією, розміщеною на сайті фірми WTECH ENTERPRSSE CO, LTD (м.Нінгбо Китай), де вказано весь асортимент товарів даної фірми. Матеріал для виготовлення такого товару вказаний один поліпропілен. (а.с.41-42). Зазначені докази суд визнає належними, та такими, що доводять факт вірного визначення коду товару.

Розглядаючи спір, суд враховує вже зазначену норму «в» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181. Проте відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 цього Закону - якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації(ВМД) та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, то відповідно до п.10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону №2181 Чернігівська митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань, у зв'язку з вірним визначенням коду за помилкового зазначення матеріалу «полівінілхлорид» в описі товару.

Таким чином суд прийшов до висновку, що оформлення ввізного мита, при помилковому визначенні назви матеріалу для виготовлення мішків при фактичному здійсненні сплати мита за вірним кодом не впливає на заниження чи завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та не тягне за собою несплату ТОВ«М-ТекстильЦентр» до Державного бюджету України вказаних податків. Оспорювані податкові повідомлення не можуть бути наслідком встановленої помилки, виявленої у поданій позивачем податковій декларації. Посилання Чернігівської митниці на результати камеральної перевірки та пп.«в»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181 суперечить закону. Дія наведеної норми не поширюється на позивача, оскільки до компетенції відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, віднесено прийняття рішень про визначення коду товару. Ураховуючи вказане, встановлено, що відділом контролю митної вартості і номенклатури рішення по коду переміщуваного товару не приймалось. Посилання відповідача на методологічну помилку не може прийматись до уваги, з огляду на те, що під методологічною помилкою розуміється невірне застосування ставок при обкладенні податком, а не невірне визначення коду товарної номенклатури.

В силу ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні позивач довів неправомірність дій відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами.

З огляду на встановлене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень форми"Р" Чернігівської митниці Державної митної служби України від17.06.2010 №28 та №29 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю. Скасувати податкові повідомлення форми"Р" Чернігівської митниці Державної митної служби України від17.06.2010 №28 та №29.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О.Житняк