Постанова № 11620281, 06.10.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4172/09/2370 06.10.2010 р. м. Черкаси

08 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Орлової І.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Чигиринському районі Черкаської області до малого приватного підприємства «Вегас» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Чигиринському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до малого приватного підприємства «Вегас»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7140 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95, внаслідок чого до відповідача було застосовано штрафні санкції в сумі 7140 грн., які відповідачем сплачені не були.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Мале приватне підприємство «Вегас»зареєстроване 19.10.1998 року виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 15561050001002096 та взято на податковий облік в державній податковій інспекції у Чигиринському районі Черкаської області.

26.11.2008 року співробітниками державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області проведена перевірка господарської одиниці малого приватного підприємства «Вегас», яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 20/20. За результатами проведеної перевірки складений акт перевірки № 0228/04/08/23/30199999 від 26.11.2008 року.

Перевіркою було встановлено, що в залі гральних автоматів за вищевказаною адресою знаходилось 20 гральних автоматів, які не були обладнані запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю) та які не здійснювали реєстрацію розрахункових операцій в автоматичному режимі при наданні послуг грального бізнесу. Також перевіркою було виявлено відсутність книги обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки відповідач здійснював діяльність у сфері грального бізнесу на території України за отриманою ліцензією та торговими патентами у відповідності до чинного на той момент законодавства.

За результатами проведеної перевірки позивачем було встановлено порушення відповідачем п. п. 1, 2, 3, 6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95.

На підставі зазначеного акту перевірки та п. п. 2, 3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95, 08.01.2009 року державною податковою інспекцією у Чигиринському районі Черкаської області у відношенні малого приватного підприємства «Вегас»було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042302 в розмірі 7140 грн. (6800 грн. (20 х 17 грн. х 20 автоматів) за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій + 340 грн. (17 грн. х 20) за відсутність книги обліку розрахункових операцій).

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042302 від 08.01.2009 року. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі «Закон № 265/95-ВР»). Гральний бізнес належить до сфери послуг, а тому на нього розповсюджується дія Закону № 265/95-ВР.

Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано ст.ст. 15-16 Закону № 265/95-ВР.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 265/95-ВР визначено, що контроль за субєктами підприємницької діяльності щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України, шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Стаття 2 Закону № 265/95-ВР визначає реєстратор розрахункових операцій, як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Також цією статтею Закону № 265/95-ВР до електронних контрольно-касових апаратів відносяться торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 6 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та (або в безготівковій формі) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (при продажу товарів) наданні послуг (у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

В той же час, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»від 18 лютого 2002 року № 199, зокрема, п. 1 визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.

Додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, зокрема, п. 1 визначено, що дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Враховуючи, що гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата, програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично, враховуючи внесення ставки, яка обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу.

Таким чином, використання одного реєстратору розрахункових операцій, який встановлений і використовується в залі, де знаходиться кілька гральних автоматів, що не обладнані фіскальними блоками, є порушенням вимог ст. 3 Закону № 265/95-ВР, виходячи з того, що послуги в даному випадку надаються не залою гральних автоматів, а самим пристроєм (обладнанням).

Суд також зазначає, що на території України у сферах, визначених Законом № 265/95-ВР, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (частина 1 ст. 12 цього Закону).

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 7 лютого 2001 року № 121, зокрема, відповідно до п. 6 Додатка до цієї постанови, переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій мало бути здійснене до 31 грудня 2006 року.

Суд звертає увагу, що починаючи з 1 липня 2008 року Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій в розділі 3 містить модель реєстратора під назвою «Фіскал»сфера застосування якого казино, зали гральних автоматів, фіскалізація гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.

За таких обставин, працівниками податкової служби правомірно зафіксовані порушення вимог Закону № 265/95-ВР.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена ст. 17 цього Закону, зокрема, п. 2 зазначеної статті визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Щодо порушення відповідачем п.6 ст.3 Закону № 265/95-ВР суд зазначає.

Пунктом 6 ст. 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Статтею 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що книга обліку розрахункових операцій (книга ОРО) прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пунктів 7.1. 7.2. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за N 106/5297 (далі Порядок), субєкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці (у депо) чи з тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації, зберігання у господарській одиниці (депо) довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та останньої використаної книги ОРО.

Згідно п. 7.4. Порядку використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Пунктом 7.5. Порядку визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Пунктом 3 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, суд зазначає, що під поняттям «невикористання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій»слід розуміти відсутність зазначених документів взагалі або у разі їх наявності - невикористання при здійсненні розрахункових операцій.

Як установлено судом, згідно постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у справі за позовом малого приватного підприємства «Вегас»до державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області про скасування акта субєкта владних повноважень рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042302 від 08.01.2009 року, яка набрала законної сили 08.07.2010 року, під час перевірки оператор залу гральних автоматів ОСОБА_2 не змогла пояснити відсутність книги обліку розрахункових операцій на господарський одиниці. Після ознайомлення з актом перевірки від 26.11.2008 року № 0228/04/08/23/30199999 та порушеннями відображеними у акті перевірки ОСОБА_2 підписала його без надання будь-яких зауважень та заперечень по суті встановлених порушень.

З урахуванням викладеного та враховуючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010 року у справі №2а-4291/09/2370 за позовом малого приватного підприємства «Вегас»до державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області про скасування акта субєкта владних повноважень рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042302 від 08.01.2009 року, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042302 від 08.01.2009 року становить 7140 грн., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-72, 94, 97, ст.ст. 158 165 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства «Вегас»(20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 30199999) до бюджету через державну податкову інспекцію в Чигиринському районі Черкаської області (20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, 25, код ЄДРПОУ 34458679) штрафні (фінансові) санкції в сумі 7140 (сім тисяч сто сорок) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький