Рішення № 116202616, 08.01.2024, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/247/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2024 Справа № 908/3264/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Івано - Франківського обласного центру зайнятості, 76002, м. Івано - Франківськ, вул. Деповська, 89-А

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б

про стягнення коштів

без виклику представників сторін

установив

25.10.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Івано - Франківського обласного центру зайнятості, м. Івано - Франківськ до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, м. Запоріжжя про стягнення коштів в розмірі 58 387,98 грн.

Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023, справу № 908/3264/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 07.11.2023 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі № 908/3264/23. Розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 07.12.2023, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Запропоновано позивачу у строк до 21.12.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 08.01.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено завдання йому майнової шкоди неправомірними діями, спричинених протиправним рішенням відповідача про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, яке встановлено рішенням адміністративного суду . Внаслідок чого ОСОБА_1 своєчасно не отримав пенсійне забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, що в свою чергу надало можливість зареєструватися в філії обласного центру зайнятості, набути статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю, як особі, яка не має будь-яких доходів за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, чим завдано шкоди останньому. Просить стягнути з відповідача виплачене забезпечення - допомогу по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 58 387,98 грн.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

28.11.2023 до суду від представника Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області - Жмурко Світлани Олексіївни надійшло повідомлення про відсутність матеріалів у електронному вигляді. Просила долучити до електронного суду позовну заяву Івано-Франківського обласного центру зайнятості про стягнення 58 387,98 грн.

З цього приводу суд зазначає, що позовна заява від 17.10.2023 № 2568-10/30-23 про стягнення 58 387,98 грн була надіслана на адресу Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області - 20.10.2023, та одержана ним 22.10.2023, про що свідчать фіскальний чек від 20.10.2023, накладна № 7600203036909, опис вкладення від 20.10.2023 та роздруківка з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про вручення рекомендованого повідомлення.

Відповідач своїм правом надати заяву по суті справи - відзив, документів, та інших доказів, що додаються до відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

До Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), якому 07.04.2022 надано статус безробітного відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення».

З 07.04.2022 ОСОБА_1 розпочато та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Під час перебування на обліку в Івано-Франківській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 як безробітний отримав допомогу по безробіттю в сумі 58 387,98 грн за період з 07.04.2022 по 17.10.2022.

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 10.12.2021 № 091630009190 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу роботи для призначення пенсії за віком період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 300/914/22, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в призначенні пенсії № 091630009190 від 10.12.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 11.09.2021 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021.

25.08.2022 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 300/914/22. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 300/914/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

22.12.2022 Івано-Франківська філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості отримала інформацію на запит від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 10.11.2022 № 3455-04/29-22, про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з урахуванням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 № 300/914/22, призначено пенсію з 11.09.2021. Рішення про призначення пенсії прийнято 03.10.2022.

10.01.2023 Івано-Франківським міським центром зайнятості складено акт № 7 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За результатами перевірки встановлено, що сума виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 підлягає поверненню Головним управлінням пенсійного фонду України у Запорізькій області до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 07.04.2022 у повному обсязі.

Івано-Франківським обласним центром зайнятості видано наказ від 14.03.2023 № 251 «Про повернення коштів». Згідно із наказом необхідно вжити заходів щодо стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області кошти, виплачені як допомога по безробіттю безробітному ОСОБА_1 в сумі 58 387,98 грн за період з 07.04.2022 по 17.10.2022, у зв`язку з визнанням протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021 та призначенням ОСОБА_1 з 11.09.2021 пенсію за віком (шифр 101) згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

15.03.2023 на адресу відповідача надіслано повідомлення про повернення коштів у розмірі 58 387,98 грн протягом п`ятнадцяти днів від дня одержання повідомлення.

21.04.2023 відповідачем надано відповідь про те, що вимога про повернення коштів є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Неповернення відповідачем коштів, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відтак, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювана шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суб`єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене Пенсійний фонд є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статей 1166 та 1173 ЦК України та статті 107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у подібних правовідносинах, викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 915/282/17 та від 18.06.2018 року у справі № 904/1284/17.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 300/914/22 позов гр. ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії № 091630009190 від 10.12.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 11.09.2021 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021.

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії є встановленими та не підлягають доведенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна розпочати роботу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 зазначеного закону статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відтак, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до положень частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Виходячи з наведених вище положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії гр. ОСОБА_1 .

Внаслідок неправомірних дій відповідача гр. ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Івано-Франківський обласний центр зайнятості безпідставно здійснив йому виплату допомоги по безробіттю, як особі, яка не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що саме внаслідок протиправної відмови у призначенні пенсії гр. ОСОБА_1 , що підтверджено вищевказаним судовим рішенням, відповідач завдав матеріальної шкоди (збитків) Івано-Франківському обласному центру зайнятості в розмірі отриманої гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 58 387,98 грн, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач належними та допустимими доказами довів факт завдання збитків останньому, а відповідач не спростував дані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 73-80, 123, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний 158Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 20490012) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості (вул. Деповська 89А, м. Івано-Франківськ, 76002, Україна ідентифікаційний код юридичної особи 03491062) кошти в розмірі 58 387,98 грн (п`ятдесят вісім тисяч триста вісімдесят сім гривень 98 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний 158Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 20490012) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості (вул. Деповська 89А, м. Івано-Франківськ, 76002, Україна ідентифікаційний код юридичної особи 03491062) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 січня 2024 року.

Суддя І. С. Горохов