Рішення № 116202344, 08.01.2024, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2024 р. Cправа № 902/1323/23

за позовом:Приватного акціонерного товариства "Київстар" (вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 15905,93 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Шумський Н.М.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

23.10.2023 Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 15 905,93 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.10.2023 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 24.10.2023 позовну заяву приватного акціонерного товариств "Київстар" до ОСОБА_1 про стягнення 15 905,93 грн - залишено без руху. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

31.10.2023 від представника позивача Приватного акціонерного товариства "Київстар" надійшла заява (вх. № канц. 1345/23 від 23.10.2023) про усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.10.2023 відкрито провадження у справі № 902/1323/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі № 902/1323/23 призначено на 05.12.2023.

На визначену дату судом в судове засідання представники сторін не з`явились. Про дату, час, та місце судового засідання, учасники справи повідомлені ухвалою суду від 31.10.2023.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 06.12.2023 розгляд справи відкладено на 08.01.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач не з`явився про дату, час, та місце судового засідання, учасник справи повідомлений ухвалою суду, при цьому направлена кореспонденція суду повернута з поштовою відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивач посилається в якості підстави позовних вимог на те, що ним на виконання умов Угод надано відповідачу послуги рухомого (мобільного) зв`язку за надання яких останній не розрахувався, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по оплаті отриманих послуг в сумі 15 905,93 грн за період 01.06.2021 по 31.08.2023.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 17.05.2021 між Приватним акціонерним товариством «Київстар», код ЄДРПОУ 21673832 (надалі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (надалі - відповідач) укладено Угоду про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку № 10444442 (надалі за текстом - Угода) та Замовлення, у якому визначено перелік абонентських номерів та вартість обраних тарифних планів.

Відповідно до п.п. 2.1. Угоди, Позивач (Оператор) взяв на себе зобов`язання надавати Відповідачу (Абоненту) послуги рухомого (мобільного) зв`язку, а Відповідач зобов`язується користуватися ними та своєчасно оплачувати їх вартість у порядку, визначеному Угодою.

Згідно п. 3.2.1. Угоди, Абонент (Відповідач) зобов`язується своєчасно оплачувати послуги зв`язку Оператора (Позивача) згідно з чинними Тарифами, підтримувати Авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську плату. Абонентська плата сплачується Абонентом (Відповідачем) і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих Оператором (Позивачем) послуг стільникового мобільного зв`язку. У випадку виникнення заборгованості, Абонент (Відповідач) зобов`язаний ліквідувати таку заборгованість протягом 5 (п`яти) днів з моменту, який настав раніше: а) отримання від Оператора відповідного повідомлення; б) припинення надання послуг стільникового мобільного зв`язку внаслідок вичерпання Авансового платежу нижче мінімального рівня.

Після укладання замовлення оператор надає абоненту SIM-карту, вказаний у замовленні телефонний номер в мережі оператора і послуги зв`язку (п. 3.4.1 Угод).

Відповідно до п. 3.4.2 Угод оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в замовленні або в письмовій заяві абонента, може надавати абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв`язку, здійснених платежів, а також за запитом абонента, інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних тарифах.

Пунктами 4.1-4.3 Угод сторони визначили, що Абонент здійснює оплату замовлених послуг зв`язку згідно з обраним ним тарифним планом. Оплата Абонентом послуг зв`язку здійснюється згідно з чинними тарифами. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв`язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів у мережі оператора.

Угода набуває чинності після підписання уповноваженими представниками сторін і моменту реєстрації у центрі обслуговування абонентів і діє протягом 4 (чотирьох) років (п. 6.1. Угод).

Судом встановлено, що сторонами підписано замовлення, відповідно до яких було визначено телефонні номера за якими надаються послуги мобільного стільникового зв`язку та особові рахунки за яким здійснюються розрахунки.

По відповідних особових рахунках позивачем виписано до оплати рахунки - фактури, які містяться в матеріалах справи.

За період користування телекомунікаційними послугами, а саме з 01.06.2021 по 31.08.2023 року, у відповідача виникла заборгованість за замовлені та отримані послуги зв`язку на загальну суму - 15 905,93 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та рахунками, доданими до заяви.

Несплата відповідачем наявної заборгованості згідно Угод стало підставою звернення ПрАТ "Київстар" з даним позовом до суду.

Будь-яких доказів в спростування заявлених позовних вимог матеріали справи не містять.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст. 901-907 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спеціальним законом, який регулює надання телекомунікаційних послуг та визначає права, обов`язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами є Закон України "Про телекомунікації".

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 ЗУ "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Пунктом 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання послуг позивачем відповідачу та відсутність оплати зі сторони останнього за отримані послуги.

Водночас судом встановлено, що згідно витягу з цифрового ресурсу ПрАТ "Київстар" про зарахування коштів на особовий рахунок № НОМЕР_2 було здійснено поповнення, а саме 28.08.2021 в розмірі 100,00 грн та 110 грн; 27.09.2021 в розмірі 94,00 грн; 26.10.2021 в розмірі 85,00 грн; 13.12.2021 в розмірі 10,00 грн.

Суд зауважує, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу; при цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року).

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 15 905,93 грн заборгованості за надані послуги рухомого (мобільного) зв`язку правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ідентифікаційний НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (вулиця Дегтярівська, будинок 53, м.Київ, 03113 код ЄДРПОУ 21673832) 15 905,93 грн - основного боргу, 2 684,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 стт.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повне рішення складено 10 січня 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)