Постанова № 116200392, 10.01.2024, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/13/24

Провадження № 3/575/20/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року смт.Велика Писарівка

Суддя В.Писарівського районного суду Сумської області Савєльєва А.І. розглянув матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

у с т а н о в и в :

2 січня 2024 року о 15 год. 20 хв. в с. Катанське по вул. Баличева, 1 гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2104 д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування відповідним транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлений надав письмову заяву про розгляд без його участі, вину визнав (а.с.6).

Згідно зі статтею 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення,передбачені, зокрема, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протоколуповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту а пункту 2.1 Правил дорожнього рухуУкраїни водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. ч. 9, 10ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідальність, передбаченач. 5 ст. 126 КУпАП,настає за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до вимог статей 251, 252, 268, 280 КУпАП суд має

вжити всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження

всіх обставин справи в їх сукупності.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 006673 від 02.01.2024, постановою серії БАВ № 187033 від 29.12.2023 згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП застосовано стягнення виді штрафу в розмірі 3400 гривень; інформацією про пошук посвідчення водія ГСЦ на ОСОБА_1 , за відомостями ГСЦ МВС документ відсутній; копією закордонного паспорта НОМЕР_3 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відеозапис на диску.

Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об`єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно дост. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні "Шмауцер проти Австрії" від 23.10.1995 ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення".

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, вважаю достатнім та необхідним для запобігання й попередження вчинення ОСОБА_1 подібних правопорушень, накласти на нього стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки документ про належність даного транспортного засобу до матеріалів справи не долучено. У зв`язку з відсутністю посвідчення водія, що підтверджується витягом про відсутність документа, суд не піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024).

Керуючись ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, ст.ст. 221, 283 КУпАП,

п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, без позбавлення прав керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу (ГУК Сумській області/Сумська обл/21081300, код одержувача 37970404, рахунок № UA628999980313090149000018001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код одержувача 37993783, рахунок № UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через В.Писарівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя А.І.Савєльєва